Тактичний універсалізм. Як Сергій Ребров завойовує Європу в кваліфікації ЛЧ

Український тренер Сергій Ребров продовжує творити історію угорського "Ференцвароша". Друге поспіль чемпіонство і конкурентоспроможний виступ у груповому турнірі Ліги Європи - вже в минулому. Фраді готові до нового, історичного досягнення.

"Ференцварош" лише раз у своїй історії був в основній сітці Ліги чемпіонів. Через чверть століття команда з Будапешта знову може пробитися в групу найпрестижнішого турніру Старого світу. Для цього "зелені орли" повинні були пройти випробування чотирма кваліфікаційними раундами шляху чемпіонів. Мало того, їм щоразу попадався об'єктивно найсильніший з усіх можливих суперників.

Після очевидного прогресу команди і двох поспіль чемпіонств, вже з'являються підстави порівнювати вплив Сергія Станіславовича на угорський футбол з монархією. Мало того, амбіціям Реброва стає тісно в рамках національної асоціації, він стрімко розширює межі впливу свого професійного рівня. Майстерний тактик і стратег вже підкорив кілька футбольних держав, розбивши їх діючих чемпіонів.

На карті Європи стрімко розростається імперія "Фраді", покриваючи зеленим кольором території підкорених народів. Перемогою над загребським військом армія Реброва встановила контроль над узбережжям Адріатичного моря і отримала вихід до Середземномор'я.

На півночі ордену зеленого орла були змушені присягнути кельти і вікінги. У найближчих планах полководця - встановлення контролю над північно-західною частиною скандинавського півострова. У сформованих геополітичних умовах футбольної Європи - це стратегічно важливий плацдарм для успішного продовження кампанії.

Згадаймо тріумфальний шлях команди Реброва до раунду плей-офф і перед двоматчевим протистоянням з норвезьким "Мольде" розберемося, за рахунок чого "Ференцварош" вже переграв чемпіонів трьох європейських асоціацій.

Фраді вже в першому раунді відбору зійшлися з чемпіонами Швеції.

Перед протистоянням опоненти поводилися досить амбітно, але практично нічого не змогли протиставити команді Реброва. Ігрова перевага господарів поля була матеріалізована в два голи Нгуєна, але моментів цілком вистачало і на розгром.

Після переконливої ​​перемоги над скандинавським клубом "Ференцварош" відправився в Глазго. Обіграти "кельтів" на "Селтік Парк" - непросте завдання навіть для топ-клубів. Одноматчевий характер протистояння значно зменшував шанси команди Сергія Реброва на успіх. Але, хороший план на гру і його ефективна реалізація дозволили "Ференцварошу" створити серйозні труднощі фавориту.

У матчі з шотландським клубом Сергій Ребров знову не міг розраховувати на травмованих Герге Ловречіча і Олександра Зубкова. Цього разу "Ференцварош" зіграв за схемою 4-3-3, де роль одного опорного виконував Ігор Харатін, а бразилець Сомаліу разом з угорцем Сігером діяли на позиції класичних "вісімок". Узун зіграв праворуч, Токмак зліва, а на позиції форварда цього разу був Ісаель. Болі залишився в запасі і вийшов на заміну в середині другого тайму.

Думаю, що вибір на користь бразильського нападника був зроблений, перш за все, виходячи з особливостей плану на гру. Болі - нападник більш силового плану, тоді, як Ісаель більш мобільний і швидший за африканця. Було очевидно, що на виїзді з "Селтіком" команда буде більшу частину ігрового часу діяти другим номером. На просторі, в контратакуючої грі Ісаель більш ефективний.

"Кельти" грали за своєю звичною схемою 4-2-3-1. План Реброва передбачав активний початок. З перших хвилин "Ференцварош" пресингував і сміливо відповідав суперникові швидкими атаками. Було кілька перспективних підходів до воріт шотландців. Ставка на стартовий відрізок спрацювала. Чемпіони Угорщини забили швидкий гол після розіграшу кутового. Влучним дальнім ударом відзначився Сігер.

Далі гості в основному протиставляли опонентові організовану позиційну оборону середнім 4-3-3 і низьким блоком 4-1-4-1. Між лініями діяв Харатін. "Селтік" багато бив по воротах і в одному з епізодів, після рикошету м'яч все-таки влетів у ворота Дібуса.

Не можна сказати, що статистика об'єктивно відображає характер матчу. Так, господарі поля володіли територіальною перевагою і регулярно доводили свої позиційні атаки до ударів по воротах, але їх велика частина не несла в собі серйозної загрози. Мабуть, крім пропущеного голу, найнебезпечнішим моментом був епізод з попаданням м'яча в штангу. В інших випадках воротар контролював ситуацію.

У цьому моменті потрібно відзначити низьку позицію Харатіна. В цілому Ігор показує в угорському клубі футбол досить високого рівня і його виклик до складу національної збірної України цілком об'єктивний, але подібні позиційні помилки є одним з його мінусів. У схемі 4-1-4-1 саме він відповідає за центральну зону між лініями. Прориваючись через напівфланги, "Селтік" неодноразово намагався прострілювати діагоналями саме на другий темп. Одна така спроба ледь не завершилася другим голом у ворота "Ференцвароша".

Спрацювало старе, як Луческу правило - не забиваєш ти, забивають тобі. Токмак Нгуєн знову став героєм єврокубкового матчу. Незважаючи на велику фору у суперника, суданський норвежець втік від захисника і холоднокровно відправив м'яч у ворота - 1:2.

Після перемоги над "Селтіком" стало зрозуміло, що команді Реброва цілком під силу пробитися в груповий турнір ЛЧ. Наступний суперник був не менш грізний - гучне в минулому сезоні загребське "Динамо". Зрозуміло, після конкурентоспроможного виступу в одній з найсильніших груп Ліги чемпіонів хорватський клуб покинуло декілька лідерів, але в цілому, потенціал команди як і раніше залишився досить пристойним для успішної кваліфікації в групу і в цьому сезоні.

Градуси протистоянню додавав той факт, що в минулому році саме загребське "Динамо" не пустило "Ференцварош" в найпрестижніший турнір. Після нічиєї на виїзді "Фраді" не витримали конкуренцію і в Будапешті поступилися більш класному на той момент опонентові - 0:4.

За рік багато що змінилося. Команда Сергія Реброва зробила впевнений крок вперед у своєму розвитку, а Загреб, навпаки, після кадрових втрат, як мінімум, сильнішим не став. Тільки продаж Ольмо і Моро істотно позначився на потенціалі "Динамо".

У фазі гри без м'яча команда Реброва переходила на позиційну оборону середнім 4-3-3 і низьким блоком 4-1-4-1.

Ось приклади побудови команди на скріншотах:

При переході в позиційну атаку формація "Ференцвароша" часто трансформувалася в 3-4-3. Команда Реброва відрізняється тактичною гнучкістю. Сергій Станіславович вже третій рік працює в Будапешті, і багато встиг зробити. Одним з головних чинників успіху в протистоянні з різними по стилю суперниками є саме універсальність. "Ференцварош" здатний ефективно діяти низьким блоком, відмінно поставлена ​​гра на контратаках, але в той же час "зелені орли" мають чітку структури позиційної гри в атаці.

Фулбек піднімалися по флангах, центральні захисники займали широкі позиції відносно один-одного, на одну лінію до них сідав Харатін. У такій формації команда досить добре здатна тримати м'яч, здійснює оперативні переведення з флангу на фланг і здатна чинити відчутний тиск на суперника рівня загребського "Динамо".

В цьому аспекті "Ференцварош" серйозно додав за останній рік. Сама структура дозволяє легко створювати трикутники і ромби в півпросторі і на флангах.

Навіть травми Лавренчіча і Ковачіча і дві вимушені заміни не позначились негативно на якості гри "Ференцвароша". Незважаючи на те, що багато статистичних показників були знову не на користь угорського клубу, на мій погляд, команда Реброва цілком заслужено перемогла в Загребі. На мою думку, навіть свій гол хорвати забили з порушенням правил. Після подачі кутового на ближній штанзі капітан "Динамо" Адемі в боротьбі за м'яч відштовхувався від Лавренчіча. Цілком можливо, що цей фол навіть привів до рецидиву і подальшої заміни правого фулбека, але без системи VAR судді не помітили порушення.

Підсумовуючи дії "Ференцвароша" у всіх трьох матчах, потрібно відзначити високу організацію команди Сергія Реброва у всіх фазах гри. На рівні і функціональна підготовка. Очевидно, що у гравців з'явився менталітет переможця. Команда демонструє, що здатна досягати позитивного результату навіть в матчах з номінально більш сильними колективами.

І, звичайно ж, кажучи про сильні сторони не можна не відзначити рівень індивідуальної майстерності Токмака Нгуєна. Нащадок південносуданських біженців здатний робити різницю не тільки в кваліфікації, але і в основній сітці ЛЧ.

Не можна упустити і ще один важливий фактор. Чималу роль в перемозі над Загребом зіграли вболівальники угорського клубу. Незважаючи на те, що всі матчі під егідою УЄФА проходять при порожніх трибунах, фани "зелених орлів" були біля стадіону, спостерігали за матчем по великому екрану і надавали відчутну звукову підтримку своїй команді. На такому рівні, в протистоянні рівних суперників дрібниць не буває.

Хочеться побажати удачі команді Реброва, Харатіна і Зубкова в двоматчевому протистоянні раунду плей-офф з "Мольде". У "Ференцвароша" є все для перемоги над чемпіоном Норвегії, але вже зараз, не залежно від результату можна сказати, що команда українського фахівця постійно прогресує, і поки не досягла стелі рівня свого розвитку.