Герой футбольного дня. Владислав Супряга

Нетипові історії завжди впадають в очі. Історія Владислава Супряги у вчорашньому матчі – з когорти саме таких.

Рідко буває, коли команда виграє 3:0, нападник не забиває, але його після поєдинку треба хвалити за гру. Супряга не був найкращим футболістом "Динамо" в протистоянні з "Гентом" відповідно до статистики. Навіть у трійку найкращих не потрапив (там місця зайняті Бущаном, Сидорчуком та Буяльським). Однак Супряга зробив два з трьох голів "Динамо" – зробив своєю активністю, своєю швидкістю, своєю завзятістю. І в третьому теж узяв активну участю.

На дев'ятій хвилині Буяльський класно п'ятою переправив м'яча до сітки, але передача пройшла саме від Супряги. І це була передача з розряду трудових. Форвард прийняв м'яча у штрафній площі, відтер корпусом Пластуна і виконав націлений, а не спонтанний, пас. Буяльський просто не зіпсував старань партнера – і це дуже допомогло команді. Цікаво, що саме ця зв'язка організувала перший гол "Динамо" в першому матчі проти "Гента" – Буяльський асистував, Супряга забив. Однак тоді все вийшло спонтанно-ситуативно, а тепер дуже навіть осмислено.

Другий гол належить де Пені – точний удар з одинадцятиметрової позначки. Передачу з флангу, після якої Пластун зіграв рукою, віддавав Жерсон – його заслуги теж не варто применшувати. Але не обійшлося без Супряги: саме в боротьбі з ним Пластун так відважно боровся за позицію, що втратив координацію і переривав простріл Жерсона абияк. І тут уже напрошуються паралелі з матчем проти "Минаю", в якому Супряга теж не забив, але в якому асистував Андрієвському, а також заробив пенальті та вилучення для суперника.

Третій гол "Динамо" – ще один пенальті, зароблений все тим же Супрягою. І знову у трудовій манері – після ривка з глибини. А був ще й третій одинадцятиметровий, коли Нгаджу-Нгаджі сфолив проти Владислава біля правої (відносно воріт "Гента") бічної лінії штрафного майданчика. Зашкодив сантиметровий офсайд, який мав місце перед тим.

Ось і виходить, що Супряга забив лише три голи у восьми матчах сезону, що мало для нападника – вже точно не продуктивність Ерлінга Голанда. Але ж скільки користі Владислав приносить команді своїми переміщеннями, швидкими ривками, відкриванням під передачі й асистами на партнерів?! І чи не нагадує це гру Луїса Адріано в "Шахтарі" Мірчі Луческу? Здається, що не без цього.