Ліга чемпіонів. ПСЖ – Манчестер Сіті 1:2. Вагома заявка на фінал

Ліга Чемпіонів, 1/8 фіналу

Париж, "Парк де Пренс"

"Парі Сен-Жермен" 1:2 "Манчестер Сіті"

Голи: Маркіньос (15) - Де Брюйне (64), Марез (71)

"Парі Сен-Жермен": Навас - Баккер, Кімпембе, Маркіньос, Флоренці - Верратті, Паредес (Еррера, 83), Гуйє - Неймар, Мбаппе, Ді Марія (Данілу, 80)

"Манчестер Сіті": Едерсон - Канселу (Зінченко, 61), Діаш, Стоунз, Уокер - Родрі, Гюндоган, Сілва - Фоден, Де Брюйне, Марез

Попередження: Паредес (70), Неймар (74) - Канселу (31), Де Брюйне (86)

Вилучення: Гуйє (77)

"Манчестер Сіті" здобув виїзну перемогу над "Парі Сен-Жермен", зробивши вагому заявку на перший фінал ЛЧ у власній історії. Суперники видали два зовсім різних тайми, розділивши матч навпіл. "Містяни" побороли свої страхи в другій половині і стали демонструвати свій футбол, в той час як Париж посипався після того, як удача відвернулася від них.

Стартовий план Пеп Гвардіоли мав в собі занадто багато поваги до суперника. Бернарду Сілва залишався з Гюндоганом і Родрі в центрі, щоб зберігати чисельну перевагу над Неймаром і Мбаппе. Канселу і Уокер рідко ходили вперед, щоб страхувати партнерів. Навіть сама відсутність Зінченка було показовою – занадто багато змін під оппоннента. Не кажучи вже про відмову "Сіті" від звичного агресивного пресингу. Перестраховка дорого коштувала "містянами", які в гонитві за гнучкістю стали безхребетними.

У дебюті зустрічі Маркіньос відкрив рахунок після розіграшу кутового, який надав моральний буст господарям. Попереду Неймар і Ді Марія раз по раз створювали проблеми "Сіті". Анхель гостро прорвався в штрафну в середині тайму, але Неймара встиг накрити Марез. У Паредеса був момент після чергового корнера. "Містян" відповіли на це лише двома небезпечними випадами, які стали результатом нечисленних спроб пресингу. Але в першій ситуації Паредес в яскравому акробатичному стрибку нейтралізував загрозу біля своїх воріт, а в другій Фоден відверто розгубився і пробив прямо в Наваса.

У другій половині Гвардіола нарешті повернув команду до базових налаштувань, і "Сіті" поступово став приходити до тями. З'явився пресинг, Бернарду став підключатися вперед, а головне повернулися комбінації в центрі поля. У перші 45 хвилин команда всіляко уникала ризику і грала переважно флангами.

Символічним став вихід Олександра Зінченка на заміну. Саме українець віддав той самий простенький пас на Де Брюйне, що став згодом гольовою передачею. Кевін подавав у штрафну, але м'яч не зачепивши нікого з партнерів закрутився прямо в ворота. Для Кейлор Наваса це стало відвертою несподіванкою. Фартовий гол "Сіті" повністю змінив хід подій на полі. "Містяни" стали домінувати у властивій для них манері, а ПСЖ став поступово сипатися.

Слідом за першим голом прийшов і другий. Після чергової хитро сплетеної комбінації "Сіті" в опорній зоні ПСЖ Фоден заробив небезпечний штрафний. Стінка Наваса зрадницьки розпалася, і м'яч після удару Мареза прослизнув між Кімпембе і Паредесом, відправившись прямо в сітку. 1:2. Відповідь Парижа на такий сюжетний поворот був жалюгідною. Жовті Паредеса і Неймара на нервах, а згодом і видалення Гуйє, який жорстоко зрубив Гюндогана в центрі поля. "Сіті" не став форсувати події і спокійно довів гру до перемоги.

Не можна відмовити ПСЖ в тому, що вони дійсно були кращою командою на полі в першому таймі. До того ж Почеттіно придумав непоганий план під суперника, закривши центр завдяки обороні в схемі 4-4-2 з Верратті зліва. Та й "Сіті" відверто пощастило повернутися в гру завдяки випадковому голу Де Брюйне, який навіть не мав на увазі удар. Але головна причина, через яку у Манчестера сьогодні виникли проблеми, сидить в голові у Пепа Гвардіоли.

У першій половині перед нами постав вихолощений "Сіті", який обмежив сам себе зайвої акуратністю. На їх фоні індивідуальний клас Неймара та інших суперзірок ПСЖ, які не боялися демонструвати свої таланти, дав їм перевагу. Але колективне взяло верх над індивідуальним у другій половині, як тільки "містяни" повернулися до свого звичного футболу. Щоб перемагати на таких стадіях, потрібно вміти нав'язувати супернику свою гру і не прогинатися під мінливий світ. Здається, Хосеп знову про це забув. Добре, що хоч в перерві згадав.