Фарт не видав - суддя не з'їв. Акценти глядача на грі Генка з Шахтарем

Відразу зізнаюся чесно: стосовно "Шахтаря" де Дзербі я упереджений. Тому те, що тут буде сказано, можливо, і слід ділити на авторський суб'єктивізм. Тобто, не виключено, що я підходжу до команди з підвищеними вимогами. З іншого боку, наскільки розумію, саме цього тренера брали для вирішення нагальних завдань тут і зараз.

Не відношу себе до вболівальників "Шахтаря" (як, втім, і "Динамо"). Бажаю успіху обом клубам в Європі, де вони представляють нашу країну, і радий втраті будь-якого очка кожним з них в чемпіонаті, де вони спочатку знаходяться не в рівних умовах з іншими. Але були винятки - періоди, коли я симпатизував командам конкретних тренерів.

В "Динамо" востаннє це було, мабуть, ще за Сьоміна. В "Шахтарі" мені подобалося те, що робив Каштру. Навіть незважаючи на "Боруссію". Зрозуміло, до цього року. Тому, що відбувалося з командою (і, по відчуттях, в клубі) після зимової паузи важко було знайти логічне пояснення, крім відверто конспірологічних вигадок.

Але гаразд, проїхали. Є новий тренер, і він будує нову команду з новою грою. Не збираюся його критикувати: я взагалі намагаюся не лізти в тренерську роботу. Але, кажучи про команду, з "Інгульцем" я побачив морок в реалізації і розслабуху в завершенні, "Львів" вдалося обламати лише в останній чверті матчу, а з "Генком", на мій погляд, супроводжувала удача.

Три системоутворюючих випадки. Але, природно, ніяких поспішних висновків. Однак, якщо я очікував, що на європейському рівні туман над командою хоч трохи розійдеться, то явно поспішив. Поки ми маємо все той же нависаючий знак питання. Команда виграє, але немає почуття впевненості в ній.

Читайте такожГенк - Шахтар 1:2. Огляд матчу та відео голів

Важливо: у всіх цих суперників вигравати вона зобов'язана. Нехай навіть у "Генка" - за сумою двох ігор. У рейтингу УЄФА суперник "Шахтаря" знаходиться на 64 місця нижче. Перед зустріччю його представники акцентували на різниці в фінансових можливостях клубів. З іншого боку, віце-чемпіону України протистояв віце-чемпіон Бельгії. Хороший привід для порівняння.

Троє українців і одинадцять бразильців з шістнадцяти гравців "Шахтаря", які взяли участь в матчі? Такі, на жаль, реалії сучасного футболу. Ще років з двадцять тому, пам'ятається, на батьківщині футболу в складі "Челсі" на гру виходив один англієць. Але ось за кількістю саме бразильців у складі, можливо, пора і претендувати на Книгу Гіннеса.

Чи погано це? Як на мене, краще команда з бразильців, ніж інтернаціонал з миру по нитці на базі умовної Східної Європи. Головне, щоб костюмчик сидів - щоб гра була і результат приносила. Для збірної погано? А хто вам сказав, що вона неодмінно повинна базуватися на гравцях "Шахтаря"? Чому не "Динамо", або чому б їй не бути воістину збірною?

Але це окрема тема, а вчора ми сідали перед екранами, будучи заінтригованими. Додали загадковості поява Вітао в центрі оборони і дует Майкона з Антоніо в центрі поля. На ключові позиції були кинуті ті, хто раніше, за великим рахунком, швидше за основних не вважався.

Гра вийшла середнього ступеня видовищності, з класичним упором на другий тайм. Як водиться, перші півтайма команди швидше розгойдувалися і придивлялися один до одного.

До перерви ніхто на свій гол не "награв", але "Генку" вдалося використати перший же гольовий шанс. Коли "Шахтар" зрівняв рахунок в середині другого тайму, він уже по грі був гідний цього забитого м'яча. Кульмінацією стала 81-я хвилина, коли гості вирвали перемогу. Після цього футбол, по суті, закінчився.

Закономірна перемога команди де Дзербі? Якщо брати загальну кількість небезпечних моментів біля воріт, то виходить, що так. Якщо ж враховувати лише явно гольові, то тут у нас з "Генком" рівність: ми, крім голів, можемо згадати лише сейв Ван де Вордта після удару Педріньо на 25-й хвилині (за 0:0); Трубін ж рятував двічі: після ударів Онуачу (за 0:1) та Іто (за 1:1).

Напевно, все ж, варто визнати більш закономірним результатом зустрічі нічию 1:1. Теоретично, для нас могло бути і гірше, але багато в чому на результаті позначилися два суддівських рішення протягом буквально декількох хвилин. Спочатку грек Сідіропулос призначив пенальті у ворота "Генка", а три хвилини потому Марлон отримав досить спірне попередження.

До 11-метрових особливих питань немає. Мій суддівський консультант назвав його однозначним, незважаючи на люті протести господарів поля. Але, якщо можна так висловитися, цей фол був необов'язковим, певною мірою його "знайшов" Педріньо, і "Шахтарю" з ним десь трохи пощастило.

Коментар капітана "Генка": "Ми пропустили з дуже дурного пенальті, адже їх гравець рухався в протилежну сторону від воріт. На жаль, іноді таке трапляється. Ще більш прикро, що наш голкіпер ледь не відбив цей удар".

Що ж стосується Марлона, то, на думка мого приятеля-арбітра Юстас: "Грек його пробачив. 70 на 30 - червона".

А це вже формене везіння, хоча, слід визнати, безпосередньо пані Удача в гру не лізла - тільки через посередника в суддівській формі. Позначилася відсутність ВАРу. І замість того, щоб догравати останні півгодини в меншості, з усіма можливими наслідками, що випливають, нам вдалося ще й забити переможний м'яч.

Примітно, що його спорудили на трьох "олдермени" "Шахтаря": Марлос, Ісмаїлі і Патрік, які вийшли на заміну. І тут вже розумій, як хочеш: чи то розумник де Дзербі настільки вдало спланував таке ключове посилення, чи ти прибрані з основи "старички" витягли для нього гру на багажі імені Каштру (а при бажанні можна копнути ще глибше - і до нього).

Проте, особисто мені більше за інших по ходу матчу запам'ятався Тете. Чиє місце в "старті" сьогодні досить хитке, хто не був успішний в двох епізодах з різницею в сорок хвилин, і хто забив пенальті, на який зумів зреагувати воротар. Благо сила удару була в порядку. Але ось запам'ятався, і все тут. Причому суто методом виключення.

Якщо говорити про новачків за сумою вражень на старті сезону, то органічніше всіх виглядає, як на мене, Траоре. Хоча в цьому конкретному матчі Педріньо йому навряд чи поступився. Марлон ж, таке відчуття, ще не адаптувався в команді і в чемпіонаті.

Особливо видатних особистостей в складі "Генка" цей поєдинок не висвітлив. Хоча і запам'яталися Іто та Онуачу, від яких чекай біди. І взагалі, нам слід пам'ятати, що їм достатньо виграти в один м'яч, щоб потім рубатися в овертаймі. А оборона "Шахтаря" аж ніяк не виглядає непрохідною. Як і атака - смертоносною. Та й стіни будуть лише умовно рідними.

Словом, поки немає ніякої впевненості в тому, що цей бар'єр буде взятий. Особливо з огляду на те, що в Бельгії нас супроводжував сприятливий розвиток подій і збіг обставин. Що ж, тим цікавіше буде дивитися гру. Та й взагалі, кажуть, що переможців не судять.