Реал зіграв проти Шахтаря без пресингу та інтенсивності. Але Де Дзербі цим не скористався

Знаєте, що найгірше? Що поганий день Роберто Де Дзербі припав на 15.09.2021. Тоді була поразка від "Шерифа", яка, вочевидь, і стане визначальною для долі "Шахтаря" у цьому єврокубковому сезоні. Зіграй "гірники" хоча б унічию – все було б інакше.

А тепер вловіть тональність першого абзацу: "поганий день", "найгірше", "якби"… "Шахтар" Роберто Де Дзербі – це наче вчорашній випускник футбольної академії, якому властива нестабільність. Після "Шерифа" та "Реала" в Києві італійського тренера мало було просто критикувати – він заслуговував на якісь погані епітети. Після "Інтера" у Києві" та "Реала" в Мадриді його мало просто хвалити – він заслуговував на солодкі компліменти. В контексті настільки нестабільної команди не можна говорити про якусь системність чи клас. Де Дзербі вже й сам постелив соломки, аналізуючи поточні поразки з акцентом на наступний сезон. Залишається тільки одне – розглядати кожен окремий матч цієї Ліги чемпіонів як окремий відрізаний від світу острівець та змиритися з тим, що цей сезон був принесений в жертву. Наступного року вже буде інша розмова.

Отже, поєдинок проти "Реала" у Мадриді. Однозначно в колекцію досягнень, навіть попри поразку 1:2. Можна іронізувати про народжений нарешті забитий м'яч (перший на дві українські команди у Лізі чемпіонів за вісім матчів), проте це не той випадок, коли доречно глумитися. "Шахтар" забив справедливий гол і заслуговував, напевно, на щось більше. Точніше, не так: "Реал" не заслуговував на щось значно суттєвіше у порівнянні з досягненням суперника (тобто, на три очки проти нуля в опонента). Справедливим підсумком поєдинку була б нічия.

"Реал" - "Шахтар" – основна статистика / скріншот - InStat

"Шахтар" не програвав мадридцям в інтенсивності та у якості роботи з м'ячем. 836 ТТД (923 – у суперника) на "Сантьяго Бернабеу" – це дуже солідний результат, хоча для ідеальної гри потрібен був трохи вищий відсоток успішності (у "Шахтаря" – 83, у "Реала" – 86). З дуже вдалою грою в пас це принесло б свої плоди.

Так, "Реал" загалом виконав більшу кількість передач (646 проти 549-ти), але тут важливі інші нюанси. По-перше, якість передач – по 91 відсоток точності в обох команд. По-друге, спрямованість та цінність передач. У "гірників" вдвічі більше ключових пасів (18 проти 9), проте за точними ключовими передачами паритет – по шість. А внизу – карта виконаних передач у штрафний майданчик. Видно, що "Реал" діяв трохи різноманітніше. По-перше, проникав глибше у володіння суперника; по-друге, використовував усю ширину поля, тоді як "Шахтар" майже не пасував до штрафної площі з флангів; по-третє, у мадридців є довгі передачі у штрафний майданчика навіть з центру поля, а "гірники" все намагалися розіграти до вірного. Але тому Карло Анчелотті й перемагав у чотирьох топ-чемпіонатах з п'яти – його команди можуть бути різноманітними. Де Дзербі цьому тільки вчиться.

Передачі до штрафного майданчика у виконанні гравців "Реала" (вгорі) та "Шахтаря" (внизу) / скріншот - InStat

Там, де "Реал" не добирав розіграшами м'яча, добирав іншими елементами. Наприклад, має шість атак зі стандартів, тоді як у "Шахтаря" тільки одна. Але більше паде в очі суттєва різниця у показниках швидкісних атак: "Реал" провів їх 16, а "Шахтар" тільки шість (швидкі атаки з ударами – 4:3 на користь "Реала"). При тому, що мадридці більше володіли м'ячем – 53 відсотки проти 47.

Якщо розібратися, то все дуже просто. "Реал" проти "Шахтаря" грав зовсім не так, як "Барса" – проти "Динамо" днем раніше. Карло Анчелотті не міг не знати про той нюанс, що успіху в матчах проти "Шахтаря" у цьому сезоні досягали ті суперники, які застосовували високий та активний пресинг. Але "Реал" опустився глибоко та зустрічав суперника перед своїми воротами, дозволяючи "Шахтарю" тримати та розігрувати м'яча в зоні між центральним колом та радіусом штрафного майданчика Тібо Куртуа. Цим можна пояснити таку велику кількість позиційних атак "Шахтаря" – 63 проти 49-ти у мадридців (10:7 на користь "Шахтаря" – позиційні атаки з ударами). Важко сказати, чи такою була тактика, чи просто "Реал" ситуативно збився на таку гру. Однак вийшло так, що "Шахтар" був повністю позбавлений простору в атакувальній третині поля, але мав вдосталь часу для розіграшів м'яча та підготовки позиційних наступів. Від цього і така велика кількість ключових передач. Тримаючи м'яча на чужій половині поля, потрібно було просувати його вперед в умовах відсутності відкритих зон. Тож "гірники" шукали щілини, що далеко не завжди приносило успіх (тільки 6 ключових пасів з 18-ти знаходили адресатів).

Теплова карта дій гравців "Реала" (ліворуч) та "Шахтаря" (праворуч) / скріншот - whoscored

Теплова карта тільки підтверджує ці висновки. І дає відповіді на запитання, чому у "Реала" було стільки швидкісних атак. Відбори/перехоплення/підбирання на своїй половині поля зумовлювали швидкий перехід до атаки (сорок разів "Реал" виходив в наступ одразу від своїх воріт – так званий білд-ап). Хоча ефективність пресингу становила всього-на-всього 19 відсотків.

Можна говорити про те, що "Реал" не пресингував, а опускався і чекав помилок суперника при роботі з м'ячем. Однак "Шахтар" – не так команда, яка не вміє обходитися зі снарядом. Ось і пояснення такій гарній статистиці "Шахтаря" на "Сантьяго Бернабеу" щодо інтенсивності, гри в пас та просування м'яча вперед. Інша річ – реалізація та індивідуальні дії.

З восьми гольових моментів реалізовувати потрібно було понад один. На власній половині поля не потрібно було дарувати суперникові золотий шанс для взяття воріт (привіт Трубіну та Марлону). Судакова, ймовірно, потрібно було випускати раніше, а фланговим захисникам Ісмаїлі та Додо могли б активніше йти в обіграші, розуміючи, що "низько посаджений" "Реал" не встигне так швидко заповнити протір на флангах навіть після перехоплення. Такі нюанси й зробили результат на користь суперника.

Ця гра буда б добрим доповненням до доброго результату інших матчів. Але ж результату немає. І немає стабільності. Немає впевненості, що після гідного виступу на "Бернабеу" "Шахтар" не провалиться у домашній грі з "Шерифом". Зараз у діях команди немає системності, але присутній авантюризм.