Новий формат Ліги чемпіонів – крутий! Турнір вже давно потрібно було рятувати

Реформа групового етапу Ліги чемпіонів, мабуть, головне нововведення у футболі з часів появи системи VAR. Однак цей, без перебільшення, доленосний момент в історії головного єврокубка викликав справжній шквал критики. Якщо прочитати коментарі футбольних фанатів у соціальних мережах, то здається, що більшість вболівальників виступають радикально проти реформування ЛЧ. Противники змін стверджують, що новий формат порушує традиції, які десятиліттями формували характер головного європейського турніру. І це лише одна із багатьох претензій. Але чи справді новий формат такий невдалий? Відповідь неочевидна, але досить логічна, якщо провести детальний аналіз: Ліга чемпіонів стане яскравішою, драматичнішою та динамічнішою. Цим аналізом ми зараз і займемося.

Невдоволення футбольної спільноти – лише питання звички

Отож почнемо по черзі! Чому більшості фанів "не зайшла" відмова від звичного групового етапу? Якщо вислухати всі аргументи, то можна зробити наступний висновок: колишній формат Ліги чемпіонів (вісім груп по чотири команди) був уже традиційним, тому здавався ідеальним варіантом. Та й взагалі ми всі виросли саме на такій ЛЧ, тому міняти щось у ній – ніби йти проти того, що любиш із дитинства. Проте деякі вболівальники чомусь забувають про те, що цей "класичний" формат теж колись запроваджували вперше і він тоді викликав не менші суперечки.

Так, наприклад, після провалу ідеї із двома груповими етапами (після першого групового етапу вибувала половина, 16 клубів, що залишилися, формували дві другі групи, а потім вісім найкращих команд виходили до чвертьфіналу) був запроваджений звичний для нас формат, який тоді критикували за меншу кількість матчів та відсутність інтриги у більшості груп. Але згодом ми "прикипіли" до цього розкладу, тому так болісно переживаємо зміни, які відбудуться у сезоні ЛЧ-2024/2025.

Ліга чемпіонів потребувала реформ – турнір вбивала системність

Проте, якщо відкинути емоційний аспект, то реформування турніру вже не просто назріло – воно було необхідне. Головна проблема вже була частково описана вище – занадто мала кількість сенсацій, які так люблять нейтральні фанати. З року в рік ми ставали свідками майже незламної тенденції та знали про більшість розкладів ще до початку групового етапу: в яких групах гранди оформлять гандикап, а потім будуть економити сили, яка група вийде нудною, яка рівною, а в якій інтрига буде жити до останнього туру – погодьтеся, все це зазвичай можна передбачити вже після жеребкування.

Навіть якщо умовний "Реал" несподівано програє "Шерифу" чи "Шахтарю", які доклали для цього титанічні та героїчні зусилля, то все одно вийде із групи, а от колективи, що оформили головну сенсацію сезону, навряд…

То як же новий формат зламає цю набридлу (нехай пробачать мені фанати "Реала" за приклад із їхньою командою) тенденцію? Відповідь проста – починаючи із цього сезону ЛЧ стане більш непередбачуваною, адже загальна таблиця і рівний за силою календар максимально унеможливлять будь-яку програмовність чи повторення схожих сценаріїв у групах. А ще такий розклад полегшить життя командам, які не входять до числа грандів, адже у них буде більше шансів себе проявити.

Топові матчі не можуть приїстися – це маніпуляція

Наступна за популярністю претензія до оновленої Ліги чемпіонів – суттєве зростання топових матчів. Небезпеку тут бачать у тому, що зустрічі грандів перестануть викликати трепет та ажіотаж, коли стануть постійними. Мовляв, можуть приїстися…

І тут знову потрібно вимкнути емоції та звернутися до логічного аналізу і, само собою, порівняння зі схожими кейсами: "Барселона" та "Реал", "Ліверпуль" та "МЮ", "Ювентус" та "Інтер", "Баварія" та "Боруссія", "Арсенал" та "Ман Сіті" – усі ці пари топових команд зустрічаються щонайменше двічі за сезон, але цікавість до їхніх заруб чомусь не спадає.

258 - стільки разів зустрічалися між собою головні команди Іспанії, але кожного разу під час "Ель Класіко" стадіони заповнені, а телеправа продаються за шалені гроші. Що вже говорити про ажіотаж до події.

Та й не варто забувати, що варіантів жереба в ЛЧ тепер стане лише більше, що знизить ймовірність того, що топові команди потраплятимуть одна на одну два роки поспіль чи взагалі протягом одного розіграшу турніру. Навіть старий формат був гірше у цьому плані, адже там було два очних матчі у групі, а не один, як стане тепер.

З чим сперечатися немає сенсу, то це із тим, що загальна кількість топових матчів зросла дуже сильно – у кожному турі цього сезону буде ледь не стільки ж гучних протистоянь, як за весь минулорічний груповий етап. Але хто взагалі вирішив, що це не піде на користь ЛЧ?

Якщо прикладів вище вам було замало, то звернімось до практики інших видів спорту. Скільки разів за один сезон NBA зустрічаються умовні "Лейкерс" та "Голден Стейт"? Хіба це робить їхнє суперництво менш драматичним? А як щодо NHL, де "Вашингтон" минулого року зіграв із "Пітсбургом" чотири матчі, а якби вони зустрілися у плей-офф, то ця цифра могла б дійти аж до 11 зустрічей. Звісно, варто додати, що в американських лігах немає міжнародних змагань, але це, здається, лише сильніше підтверджує, що збільшення кількості великих матчів ніяк не загрожує видовищності турнірів.

Більше шансів у "середняків" – плюс для нейтральних фанатів

Давайте будемо відвертими – абсолютна більшість фанатів тепер обиратиме для перегляду матчі із топовими вивісками, яких так не вистачало нам на групових стадіях усіх єврокубків. До речі, якщо ми вже згадали про інші міжнародні клубні змагання, то не варто забувати про ще одне нововведення – скасування "втішних путівок" до Ліги Європи для тих, хто не вийшов із груп.

А це значить, що у плей-оф ЛЧ повернуться несподівані клуби, які можуть стати темними конячками й дійти до вирішальних стадій. Адже такі колективи мають більше шансів пройти на характері двоматчеве протистояння в 1/8, ніж стабільно і без спадів пройти дистанцію групового етапу. Черговий плюсик для видовищності турніру!

Проблеми теж є. Для їхнього вирішення потрібен інноваційний підхід

Новий формат Ліги чемпіонів принесе нам більше цікавих та напружених матчів, що стане серйозним емоційним випробовуванням для фанатів… і фізичним для футболістів. Ми знову повертаємося до теми постійного збільшення навантажень для гравців, яким тепер грати не лише більше, а й довше - до січня.

І от тут уже фактор топових матчів заграє іншими фарбами. Так звані "прохідні" ігри при загальній таблиці будуть великою рідкістю, отже, розподіляти сили буде складніше. Це все не просто може, а гарантовано призведе до чергового зростання кількості травм і, як наслідок, кадрових проблем у клубів.

Найочевиднішим рішенням цієї проблеми є дуже смілий і авантюрний крок – розширення заявки в усіх турнірах та суттєве збільшення гравців, що перебувають у системі клубу. Хтось проведе велику закупку, хтось підтягне молодняк, але вже скоро ми можемо побачити появу нового явища у футболі – півтора чи навіть два рівноцінних стартових склади для команд, що грають у єврокубках та можуть перемішувати гравців без радикальної втрати якості.

Отож висновок напрошується дуже простий – не потрібно поспішати із оцінками. Цей оновлений проєкт Ліги чемпіонів охрестили провальним ще навіть до того, як він встиг запуститеся. Перші висновки зробимо зимою, а через кілька років уже точно розберемося чи була ця реформа вдалою. Єдине, що можна сказати точно – зміни дійсно були потрібні, без них наш улюблений турнір потроху згасав, ризикуючи втратити аудиторію.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine