(Анти) Герой футбольного дня. Юрій Максимов

Тренер "Ворскли" після поразки від КуПС не знайшов у собі мужності вийти до преси, тож маємо повне моральне право оцінювати роботу Юрія Вільйовича за візуальними враженнями. Максимов під час матчу демонстрував таку іронічну посмішку, що здавалося, наче у цій ганьбі винний весь світ навколо, окрім самого тренера. А коли команда була затиснутою на полі у глухому куті, Юрій Максимов добровільно затиснувся до бічної стінки тренерського містка. З таким ватажком далеко не підеш.

Так, без Юрія Максимова "Ворскли" взагалі не було б у єврокубках. Але ж принцип Тараса Бульби ("я тебе породив – я тебе і вб'ю") в контексті міжнародних перспектив "Ворскли" не діє. Адже команда працювала не на своє ім'я, а на благо всією країни. Полтавці спрацювали за іншим принципом: "і сам не гам – й другому не дам". Не пустили "Десну" та "Дніпро-1" на п'яте місце УПЛ, але в Європі стали якорем для єврокоефіцієнту.

І тут Юрій Максимов повинен не іронічно посміхатися, а кусати лікті. Повинен зробити хоча б якісь висновки, бо такі ганебні поразки уже стали тенденцією. У 2013-у його донецький "Металург" поступився албанському "Кукесу". У 2018-у його "Кешля" поступилася мальтійському "Бальцану". У 2021-у його "Ворскла" поступилася фінському КуПС. Тут якщо іронічно й сміятися, то лише з самого себе.

Фото - ФК "Ворскла"

Це ганьба та біль для всієї футбольної спільноти. Але водночас відповідь на запитання: а чому ж ми так низько впали у Таблиці коефіцієнтів, що вже втратили пряму путівку до Ліги чемпіонів? Треба зважати, аби не опуститися ще куди нижче. Бо з такими командами як "Ворскла" і такими тренерами як Юрій Максимов дна не видно.