Іван Шарій: Проблема Ворскли - в психології та ментальності

Легенда "Ворскли" нападник Іван Шарій прокоментував гру і поразку полтавців 2:3 в матчі Ліги Конференцій проти фінського КуПС.

- Багато фахівців, та й уболівальники, вважали клас "Ворскли" вищим, ніж у КуПС, але як показала гра - це була оманлива ілюзія.

- Виявилося, не те, що здавалося. Не скажеш, що була недооцінка суперника, значить, такий рівень гравців. Була рівна гра, де фіни використовували свої моменти. Ми думали, що "Ворскла" з перших хвилин включить агресію, проявить характер, але в першому таймі було багато обережності, фактично полтавців не було видно. Другий тайм почали жваво, забили, але в третій грі поспіль не можуть втримати перевагу! КуПС продемонстрував, що теж вміє грати в сучасний футбол, добре вивчили полтавців, не боялися атакувати, як підсумок забили три м'ячі. Тому результат не викликає подиву, і ніякої сенсації в поразці немає. Все закономірно. Хоча після першого поєдинку були оптимістичні надії, які самі гравці і поховали.

- Коли арбітр додав шість хвилин, чесно промайнула думка - тільки б не повторився сценарій першого матчу. Але, на жаль, сталося дежавю.

- Не повірите, в той момент у мене теж пробігли такі думки. Мабуть, цифра шість дійсно стає фатальною для команди. Ймовірно, через фізичну втому гравці на останніх секундах втрачають концентрацію, не можуть зібратися, тому маємо такий сумний підсумок.

- Та й новачок Кушніренко в своєму дебютному матчі сильно підвів команду, невиправдано зігравши грубо, і як підсумок вилучення. Як виявилося, це був ключовий і переломний момент в матчі.

- Якщо у тебе киплять мізки, то це дуже погано. Дійсно, не було ніякої необхідності стрибати супернику в ноги, та ще біля бровки в центрі поля. Тепер нехай охолоне і проаналізує, що він зробив. "Ворсклі" в екстра таймі довелося грати за того хлопця, фізично не витримала. Важко бути в такому насиченому графіку: матч в Фінляндії, через три дні енерговитратний з "Дніпром-1", а ще через два знову з фінами. Навіть проведені три заміни на 105-й хвилині, щоб підтримати темп, не допомогли, коли команда грає в меншості. Саме і пропустили, маючи на одного гравця менше. Можна нарікати, що арбітр мав підстави в основний час на Степанюку поставити пенальті, але це вже зовсім інша історія. Потрібно вміти доводити матчі до логічного кінця, коли маєш у чомусь перевагу, потрібно поставити жирну крапку, як бачимо, з цим проблеми.

- Значить це не випадковість, а закономірність, коли команда в третьому матчі поспіль веде в рахунку, має перевагу, але пропускає на останніх хвилинах. Як ми і говорили, є великі претензії до лінії оборони.

- Коли обговорювали першу гру в Фінляндії, то говорили про випадковість, але після вчорашнього поєдинку, виявилося - це закономірність. Що маємо те, що маємо. Проблема в психології та ментальності. Не вистачило холоднокровності, спокою, ведучи в рахунку можна було збити темп, більше контролювати м'яч, виманити суперника і зіграти на контратаках. Але що вже говорити? Будемо дивитися, як команда грає в чемпіонаті України.