Кошмар Моуріньо та гордість заполяр'я: як норвежці побудували чемпіонський клуб на старій базі НАТО

У стародавні часи вікінги розбивали свої дракари у вирах Сальстраумена і прямували в пащу міфічному чудовиську.

У 2021 році Жозе Моуріньо та його "Рома" у тих же краях були з’їджені абсолютно реальним футбольним клубом "Буде-Глімт", і це було навіть епічніше.

На секунду, 6:1! Маловідомі норвежці носилися штучним полем так, ніби це їх останній матч у житті. Як там сказав сеу Жозе? "Сольбаккен їхав мотоциклом, а ми - велосипедами", - приблизно так і було.

21 жовтня у "Буде-Глімт" віднині свято – день найбільшої перемоги у клубній історії, де досі було не надто багато хорошого.

У 2009-му норвежці ледве врятувалися від банкрутства зусиллями власників абонементів та місцевого бізнесу; навіть у 2017-му ще борсалися у другому дивізіоні, а їхній капітан Ульрік Салтнес хотів кинути футбол через психологічні проблеми.

У Буде й самі до кінця не розуміють, як їм вдалося так швидко все переграти.

***

Серед гравців кого не спитай, всі кивають на Бйорна Маннсверка.

Колишній пілот норвезьких ВПС, який воював в Афганістані та Лівії, після звільнення зі служби відкрив щось на кшталт психологічної допомоги для військових, коли у 2017-му до нього звернулися боси "Буде-Глімт".

Маннсверк тоді навіть не знав футбольних правил, але це було неважливо. Головне – його бесіди з гравцями тет-а-тет по 30-40 хвилин поступово повертали їх для футболу та життя.

"Бйорн зосереджує вашу увагу на речах, які ви можете контролювати, а не на тому, що поза нашою владою", - пояснює один із ветеранів клубу Бреде Мое.

За його словами, заняття з психологом ніколи не були обов'язковими – навпаки, Маннсверк наполягав, щоб приходили лише ті, хто відчуває у цьому потребу. За дивним збігом така потреба виявилася у всіх.

Наприклад, Салтнес не витримував відповідальності і не спав після поразок, а перспективний опорник Патрік Берг майже ненавидів ... себе. Усі його предки - батько Ор'ян, дід Харальд і прадід Кнуд - легенди "Глімта"; йому здавалося, що він до них не дотягує.

Щоб ці та інші хлопці дихали на повні груди, Маннсверк попросив усіх взагалі не дивитися на табло - тільки на якість своєї гри:

"Ми просто навчаємось на своїх помилках, нічого більше. Результат неважливий. Важливим є шлях, яким ми до нього прийшли. Буває, що ми перемагаємо, але все одно незадоволені показаною грою. Це дратує деяких суперників, вони вважають це зарозумілістю", - розповідає Х'юго Ветлесен.

Він прийшов у команду вже на п'ятий рік після революції Маннсверка, але дуже швидко нею пропитався. Та й як не пропитатись, якщо вона дає результат?

***

У 2019 році "Буде-Глімт" вперше став срібним призером норвезької Елітсерії, а вже через рік – також уперше – виграв її, побивши купу рекордів.

103 голи та 81 очко у 30 турах - просто космос. Про успіхи заполярного клубу тоді написала вся поважаюча себе футбольна преса Європи - хто не любить казку про Попелюшку?

Уявіть собі, до 1972-го клубам із півночі Норвегії забороняли навіть грати в Елітсерії через низьку кваліфікацію. У ті ж роки нормою в Осло були таблички "здам квартиру всім, крім жителів півночі" - їх вважали тупими мисливцями та рибалками, від яких краще триматися подалі.

Буде навіть зараз трохи нагадує кінець світу – у місті обривається норвезька залізниця. Далі на північ у Тромсе можна потрапити тільки літаками і на авто - це приблизно 8 годин шляху. Ще більше - 10 годин - треба подолати на південь, щоб опинитись у Тронхеймі.

З цікавинок у Буде хіба стара база ВПС НАТО, де розгорнуті комплекси NASAMS, такі необхідні зараз Україні, щоб закрити небо.

Got to spend the morning at Air Force Base Bodo in Norway with the NATO Quick Reaction Alert. Very cool and an incredibly critical mission. pic.twitter.com/0q7uuBD3w1

— Ike Irby, PhD (@Ike_Irby) August 14, 2018

Коли "Буде-Глімт" з такої глушини почав успішно використовувати ультрасучасний гегенпресинг, суперники від несподіванки розвалювалися за 20-30 хвилин.

"До 2019-го ми були типовою для Норвегії контратакувальною командою, але потім почали переміщати гравців набагато вище в поле, як тільки дозволяла ситуація. Коли нас притискали, ми сідали низько, але щомиті були готові до того, аби перевести гру на половину поля суперника", - розповідає помічник тренера Мортен Калвенес.

Разом із наставником К'єтілом Кнутсеном вони довели новий стиль до автоматизму. Через агресивний пресинг прямо біля чужих воріт "Буде-Глімт" у Норвегії прозвали берсерками. Ними всі захоплювалися, але ніхто не зміг повторити.

Для такого футболу потрібна жертовність та вишкіл; він складніший, ніж здається. Кнутсен і Калвенес наситили тренування настільки, що, за словами Оли Сольбаккена, "часто вони складніші, ніж матчі".

Своєю динамікою та вимогливістю заняття у "Буде-Глімті" нагадують "вбивчий м'яч" Марсело Б'єлси:

"Якщо ми проводимо двосторонку 11 на 11, то як тільки м'яч перетинає лінію поля чи воріт, тренер починає відлік – 4, 3, 2, 1. За цей час треба відновити гру. Якщо цього не відбувається, м'яч віддається супернику. Хлопці грають тричі по 10 хвилин з трихвилинними перервами і, повірте, вони працюють дуже інтенсивно.

***

Євросезон-2021/22 – результат саме тяжкої підготовчої роботи команди Кнутсена.

"Буде-Глімт" поступався у класі всім суперникам у Лізі конференцій, але за рахунок фізики, організації та домашніх заготовок проходив далі. Так, перед "Селтіком" тренер тиждень змушував команду виходити з-під пресингу на міні-полі - у результаті, коли дійшло до реального матчу, норвежці просто розмазали всі спроби високого тиску від суперника.

Нашу "Зорю" норвежці закидали навісами і кілька разів спіймали на виході з оборони, вдаривши по двох найслабших місцях команди Скрипника.

В історичному матчі з "Ромою" ставку зробили на швидкість Сольбаккена – після перемоги у багато хто написав, мовляв, росте нова зірка, але це, звісно, перебільшення. Жодних зірок у "Буде-Глімт" нема і ніколи не було.

Так, в ідеальному сезоні-2020 Єнс-Петер Хауге, Каспер Юнкер та Філіп Цінкернагель на трьох забили 60 голів, і що? Перший не заграв в "Айнтрахті", а данці бігають один у Чемпіоншипі, а інший – в Японії.

З лідерами сезону-2021 та сама пісня - Патрік Берг після трансферу провів лише 297 хвилин за "Ланс", а Ерік Ботхейд взагалі сидить без діла після втечі з росії.

Правда в тому, що "Буде-Глімт" не випускає сильних індивідуалістів; його гравці - просто частини пазла, які тушуються в інших, незвичних умовах.

"У нас є певний стиль гри, схема 4-3-3 та персонал шукає гравців для цієї системи. Наша ідентичність не змінюється, і це дозволяє безболісно оновлювати склад щороку", – гордо пояснює Мое.

На жаль, це зовсім так. Якщо у жовтні "Буде-Глімт" розніс "Рому" 6:1, то у квітні вже римляни приземлили норвежців 4:0. На той момент у старті "Спалаху" залишилося лише четверо гравців із команди, яка громила "Вовків", хоча між матчами не пройшло й півроку.

Також просіли і результати "Глімта" у чемпіонаті – після двох поспіль титулів команда йде лише шостою. Не всі новачки заграли – перша проблема; друга - травми, неминучі при суперінтенсивних тренуваннях.

Тішить те, що невдачі не збили "Спалах" з курсу. За перших труднощів гравці, як просить Маннсверк, стають у коло і обмінюються думками. Ставка на 4-3-3 і гегенпресинг теж залишаються, як і Кнутсен біля кромки поля.

***

Ну, і любов фанатів – куди ж без неї?

Вболівальники в Буде невіддільні від команди - містечко маленьке; вся клубна інфраструктура розташована на одному п'ятачку.

Стадіон "Аспміра" на 7,500 місць не балує крутими дизайнерськими рішеннями, натомість має якісне поле; двоповерхова будівля навпроти – кабінет президента Фроде Томассена; ще за 10 метрів від нього - магазин атрибутики, який за 4 роки збільшив обсяги продажів з 30 до 440 тисяч євро.

Томассен, втім, нервує навіть більше, ніж 5 років тому. Витрати на зарплати перевищили 7,5 млн євро, і для нього це абсолютно новий досвід:

"Ми почали як дуже маленька структура і швидко набираємо міць, але треба розуміти: коли зі спортивної точки зору ми не матимемо такого успішного року, виплат від УЄФА і грошей від трансферів не стане. Потрібно розвивати комерцію, щоб мати подушку".

Здається, він найбільш стурбований чоловік у Буде - всі решта абсолютно щасливі. Приїжджі туристи приміряють футболки; рибалки везуть свіжий улов найсмачнішої тріски, через яку древні розв'язували війни; команда медитує під керівництвом колишнього льотчика-винищувача. За вікном коротке арктичне літо.

У цих широтах ще ніхто не досягав успіху в футболі, тож "Буде-Глімт" уже потрапив в історію. Залишилося лише з'ясувати, наскільки вона затягнеться?

Серце хоче, щоб заполярна казка тривала, проте мозок розуміє – у Буде вже вичавили максимум із психології та дисципліни, і для подальшого прогресу треба влити трохи індивідуального класу. Без нього пройти кваліфікацію Ліги чемпіонів, як колись "Русенборг", буде неймовірно складно.