Yankee Play Home. Як в США провели чемпіонат світу. Частина II

Частина I

Чемпіонат світу в США увійшов в історію не тільки з організаційної точки зору. Попередні мундіалі також розігрувалися з 24 учасниками й стадією 1/8, але в них за перемоги в груповому етапі нараховувалося два очка. Відповідно, команди на першій секунді гри вже мали 50% від максимуму балів, що плодило 0:0 і 1:0. Результативність на чемпіонаті світу в Італії впала до ганебних 2,21 гола за гру, і к 1994-му було прийнято рішення нараховувати за перемогу три очки. Допомогла якраз англосаксонська ментальність: Англія стала першою країною в світі (1981), що почала нараховувати по три пункти за перемогу. А сам мундіаль став приводом в 1994-95 рр. змінити правила всім іншим чемпіонатам «великої п'ятірки».

Одним з відкриттів всього ЧС став Тоні Меола – воротар з неземною реакцією, яку він не розгубив навіть за три роки (1991-94) без клубу. Пізніше він зіграє за збірну в 100 матчах, візьме участь на трьох ЧС, але в Європі так і не з'явиться і присвятить себе МЛС

З 22 гравців, обраних Мілутіновiчем тільки сім (!) представляли будь-який футбольний клуб, тобто були професіоналами. Причому навіть вони представляли периферію: «Ковентрі», «Дербі», «Віллем II»… Глядачам в Понтіаку – так, турнір стартував в настільки незвичайному місці – треба було побачити сюжет наче з Голлівуду: любителі футболу, ноунейми, повинні були грати проти професіоналів , зірок ЧС. Спів Дайани Росс, яка парою років раніше мала зіграти в «Охоронець», був дуже в тему.

У суперники «янкіз» випала Колумбія, яку Пеле назвав фаворитом всього турніру (перемога 5:0 над Аргентиною дорогого коштує), Румунія, яка в реальності блискуче турнір провела (Хаджі, Петреску, Попеску), але починати випало з сіренькою Швейцарією. І матч непогано відповідав кіношним сюжетам: два блискучих дальніх удари в верхні кути. В кінці першого тайму Жорж Брегi відмінним обвідним ударом поцілив у дев'ятку (м'яч ще й штанги торкнувся), а Ерік Вінальд гарматним ударом вразив ближній верхній кут. Турнір стартував без грубості (дві жовті), публіка залишилася задоволеною.

Публіка взагалі не відповідала снобістським очікуванням Європи і Латинської Америки. Так, янкі на трибунах радісно кричали, коли м'яч летів набагато вище воріт (в американському футболі це був би гол!»), так, радість викликало вибивання м'яча воротарями на 70-80 метрів (просто тому, що видовищно), але в цілому турнір пройшов у дуже теплій обстановці. Мінімальну аудиторію на турнірі зібрав матч Нігерії та Болгарії (3:0) – 44 тисячі глядачів! Ще питання, хто на трибунах краще – такі ось «неофіти» або фанатики, що влаштовують заворушення до і після матчу.

Американці взагалі ненав'язливо внесли в футбол те, що він давно потребував. Про три очки за перемогу вже сказано, але також ЧС-1994 став першим, де футболісти носили на футболках фамiлії. У великих і споконвічно футбольних країнах цьому простому рішенню заважали «традиції», які по суті своїй просто консервтивність. Також арбітри стали не завжди одягатися в чорне, а підлаштовуватися під форму граючих команд. Ну і сам показ турніру був проведений на революційно новому рівні. Це не якісь там аргентинці, а Fox Sports: компанія, яка показує кращий в світі спорт досі.

Одна з найдраматичніших історій в футболі взяла старт у матчі США – Колумбія. Латиносам після поразки від румунів була потрібна перемога, і за допомогою яскравих гравців вони могли її досягти. За команду Мілутiновiча були вишкіленiсть, зіграність і дисципліна, але це тільки вирівняв гру. Перелом гри на користь «янкіз» привніс нещасливий автогол Ескобара – захисника, який переривав простріл у штрафну і відправив м'яч у власні ворота. У другому таймі «янкіз» подвоїли рахунок після помилки воротаря на виході, «кав'ярники» в кінцівці один гол відіграли – але головне, що вже через 10 днів якийсь псих розстріляв Ескобара в колумбійському барі…

Бажання, щоб в головних матчах грали головні футболісти, стало приводом для ще однієї інновації – обнулення карток після групового етапу. На ЧС-1990 через перебір жовтих матчі пропустили Каніджа й Гаскойн, причому аргентинець не зіграв у фіналі! І хоч з точки зору логіки покарання за фол в 1/2 має бути таким же, як за фол на груповому етапі, публіка жадала бачити у фіналі всіх кращих. Так, саме 94-й можна вважати точкою відліку, коли телебачення на ЧС почало диктувати свої умови футболу.

Третій матч в групі «Янкіз» все-таки програли. У матчі зі збірною Румунії замість голу вдалося потрапити лише в штангу, а у відповідь Дан Петреску вколотив переможний м’яч з гострого кута. Збірна Мілутiновiча опустилася на третє місце в групі і повинна була провести пару нервових днів: з шести третiх команд в групах у плей-офф виходили тільки чотири кращі. Безглузда норма, її скасування відразу зробило ЧС у Франції чудовим… Але «янкіз» легко відбилися: вже на наступний день Південна Корея посіла третє місце з двома очками, а ще через один Росія розгромила Камерун і стала також третьою з трьома пунктами.

Мимоволі допомогла румунам Америка й раніше. Збірна Аргентини зі старіючим Марадоною приїхала вигравати черговий ЧС, почала турнір з двох перемог… а потім отримала обухом по голові. Дієго Армандо завалив текст на допінг, причому в крові у нього виявили не якийсь там мельдоній, а наркотик ефедрин! Марадона отримав можливість все життя розповідати про змову капіталістів-імперіалістів, ну а Румунія отримала можливість пройти його команду в 1/8 фіналу. Це був золотий склад «триколірних», і без лідера Аргентина поступилася йому цілком по грі.

Щодо пригод в плей-офф «янкіз», то вони нарвалися на фаворита і майбутнього переможця турніру. Бразилія грала непомітно, робила ставку на оборону, але від цього менш небезпечною не ставала. Проте, матч проти господарів вийшов для селесао дуже нервовим і важким. Таб Рамос і і Марсіо Сантос на початку матчу втратили по моменту, а під кінець першого тайму бразильці взагалі залишилися в меншості! Той самий Леонардо, який скупив більшу частину складу нинішнього «ПСЖ», врізав по щелепі Рамосу і був видалений.

Як прийнято говорити, «в таких матчах і виграється чемпіонство»? У некрасивiй, важкiй грі, отримавши проблеми на свою голову, бразильці все одно зуміли перемогти. Ромаріо в меншості запоров два гольові моменти, але потім видав асист на Бебето – зірка «Депортіво» майстерним ударом в дальній переграла Меолу. За рахунку 0:1 шансів відігратися в «Янкіз» вже не було, а під кінець матчу ще й арбітр зрівняв склади. Збірна США перейшла в розряд численних глядачів турніру.

А подивитися було на що! Саме чвертьфінали американського мундіалю вийшли справжнім футбольним шоу. Фантастична гра Роберто Баджо дозволила італійцям пройти (2:1) збірну Іспанії; матч Голландії та Бразилії (2:3) зараз вважається найкращим на турнірі – голландці феєрично відігралися з 0:2, але Бранко блискучим ударом зі штрафного зумів застати зненацька де Гуя; болгари за допомогою феноменального Стоїчкова здобули вольову (2:1) перемогу над німцями; ну а в матчі двох андердогiв шведи зуміли по пенальті вибити румунів (2:2, по пен. 5:4).

Залишили ці матчі і чисто візуальне враження в пам'яті мільярдів. Святкування голу Бебето, у якого дружина напередодні народила дитину, широко популярно досі – вся команда качає уявного немовля. А середній палець Еффенберга буде асоціюватися з німцем завжди – навіть зараз, коли він вже почав тренерську кар'єру. Зайвий приклад нового витка в розвитку ЗМІ, візуалізації: окремі кадри увійшли в історію, стали частиною культури і приводом для запозичення.

Сам турнір в яскравості, на жаль, впав у найвідповідальніший момент. Бразильці з італійцями нудно і за рахунок класу пройшли шведів з болгарами, команда Стоїчкова забила на матч за третє місце і влетіла «тре крунур» 0:4. А в фіналі глядачі побачили нудні 0:0, з яких запам'яталася лише серія пенальті. Селесао вряди-годи виручив воротар: Таффарел дав італійцям реалізувати всього два удари з п'яти. А удар Баджо набагато вище воріт – це в історію Італії, це назавжди…

Логічно, що американський ЧС став турніром особистостей. Хаджі, Стоїчков, Баджо, Марадона – лідери, які вели за собою команди, як генерали війська, були першими в горі й радості. Паррейра виграв чемпіонат світу, незважаючи на загальну невіру на батьківщині. Але головним героєм все ж став Мілутінович. Скромний серб зміг домогтися результату з командою, від якої не чекали нічого. «Чудеса на світлі трапляються, але для цього потрібно багато-багато працювати» – аматори з коледжів змогли вийти в плей-офф і гідно виглядати навіть на тлі легенд і суперзірок.

Американський захисник Томас Дулі після ЧС перейшов в «Баєр», Алексі Лалас в 24 роки почав професійну кар'єру, поїхав в «Падову» і допоміг їй піднятися в Серію А. Але все ж велика частина тієї команди стала зірками внутрішнього споживання: різними шляхами вони опинилися у створеній в 1996-му році MLS – головній лізі соккера в США. Головний гвардієць в історії «янкіз» (завдяки Мілутіновiчу в нього 164 матчі, Тимощук відпочиває) Кобі Джонс зіграв бiльше 300 ігор в «Лос-Анджелес Гелексі» і тільки в 2007-му закінчив кар'єру.

І останнє. З 15 пенальті, призначених в основний час арбітрами, на ЧС-1994 були реалізовані всі. Зірки футболу начебто показали Дайані Росс, як бити 11-метровi! Ось тільки Баджо підкачав.