Копа Америка 2016. США - Еквадор 2:1. Господарі турніру вийшли в півфінал

Сіетл, «СенчуріЛінк Філд»

США – Еквадор 2:1

Голи: Демпсі 22, Зардес 65 – Арройо 74

США: Гузан, Беслер, Кемерон, Брукс, Джонсон, Бредлі, Джонс, Бедойя (Зусі 81), Зардес (Бірнбом 90+4), Вуд, Демпси (Бекерман 74)

Еквадор: Домінгес, Паредес (Айові 82), Міна, Ерасо, Айові, Нобоа (Гайбор 62), Антоніо Валенсія, Груесо (Рамірес 72), Арройо, Еннер Валенсія, Монтеро

Попередження: Вуд 53, Бедойя 73, Гузан 84 – Антоніо Валенсія 37, Паредес 64

Видалення: Джонс 52 – Антоніо Валенсія 52, Кінтерес 90 (головний тренер)

На тлі того прагматизму, якого дотримуються європейські збірні у Франції, матчі на Кубку Америки вигідно виділяються. Більше динаміки, більше агресії, більше вертикалі і навіть більше думки в тих чи інших епізодах.

Візуально на полі не було фаворита, хоча насправді перевага логічно перебувала на боці американців. Іноді могло здатися, що господарі надто багато сидять в обороні, але, по-перше, вони робили це тактично грамотно, а по-друге, команді потрібно було два-три дотики, щоб доставити м'яч до ворожої штрафного майданчика після відбору.

«Янкі» грали однобоко - переважно через правий фланг і Зардеса, але еквадорці навіть з цим не знали, що робити. Результативна атака команді вдалася саме завдяки тому, про що згадувалося раніше: більше думки в грі. Там, де умовний Кейн випустив би м'яч за лицьову лінію або тицьнув наосліп в напрямку воріт, Вуд пішов до кінця, розвернувся і продовжив атаку, яку ударом головою в «дев'ятку» завершив Клінт Демпсі.

З іншого боку, якби американці реалізували наступні дві-три забійні атаки - доля путівки до півфіналу вирішилася б ще до перерви, але всі удари взяв воротар. Не тому, що він круто зіграв, а саме через те, що напад збірної США зіграв не так, як мав зіграти.

Однак в цілому команду Клінсманна вряди-годи не можна дорікнути в віддачі або старанні, і це один з небагатьох випадків, коли її гра не залежала від настрою Демпсі або Бредлі. Той же Боббі Вуд на вістрі був куди більш важливою фігурою під час наступів. Єдиний мінус - це все-таки недоробка в уже згаданих епізодах. Еквадорцям це залишало надію, а, значить, можна було очікувати з їхнього боку більше агресії, причому необов'язково спортивної.

Другий тайм Еквадор почав більш зухвало, і це цілком зрозуміло. Але навіщо Антоніо Валенсія в відкриту зрубав Бедойю... Друга жовта - видалення ключового гравця. З іншого боку, також незрозуміло, за що пряму червону картку отримав Джермейн Джонс, який залишив поле слідом за Валенсією. Судячи з усього, за неспортивну поведінку, хоча він нікого не бив і в обличчя нікому не плював, хіба що сказав щось не те...

Суддя дав зрозуміти, що не допустить свавілля на полі, тому було вкрай важливо контролювати емоції, причому гравцям обох команд. Боббі Вуд багато розмовляв, за відверто небезпечну гру жовту картку отримав Паредес, який ледь не відірвав прямою ногою голову все того ж Вуда...

Другий гол американців наспів дуже вчасно, він трохи пригасив це вогнище пристрастей. Причому в результативній атаці знову брали участь Вуд, Демпсі і Зардес: перший навісив на ближню, другий абияк продовжив на дальню, а третій просто ткнув м'яча у порожній кут воріт з сантиметрової відстані. 2:0.

Якби збірна США після цього спокійно довела гру до своєї впевненої перемоги, то це не була б збірна США. Спочатку команда пропустила зі стандарту, коли замість очікуваного навісу пішов пас на лінію штрафного на всіма забутого Арройо - 2:1. А буквально в наступній атаці всі старання американців взагалі могли помножитися на нуль, якби Еннер Валенсія головою пробив трохи правіше від штанги.

Команда втрачала контроль над грою і все-таки втратила впевненість після заміни Клінта Демпсі, якого, судячи з усього, вирішили поберегти на випадок виходу в півфінал. Але завдяки неймовірній грі в рамці Гузана і захисника Джона Брукса «янкі» втримали перевагу в рахунку, хоча Еквадор навалився всім тілом і за 15 хвилин створив більше моментів, ніж за попередні 75. Збірна США вийшла в півфінал.