Чемпіон, що приречений скласти повноваження. Про Чилі на Копа Амеріка

Покоління Артуро Відаля стало для чилійського футболу справді золотим, не просто поколінням талантів чи хороших гравців, а тими, хто взяли перші міжнародні трофеї. Взагалі, перемога у двох поспіль Копах Амеріка була неймовірним стрибком Ла Рохи (червона, прізвисько збірної) вище межі індивідуальних можливостей гравців команди. Ці хлопці пройшли велику школу якісного футболу від Нелсона Акости, Марсело Бьєлси, Клаудіо Борхі і Хорхе Сампаолі. Згадані тренери дуже багато дали футболістам у отриманні навичок креативної гри, сучасної, широкої і дуже інтенсивної. Завдяки ж злому характеру гравці не тільки не боялися суперників, що було проблемою попередніх поколінь чилійських талантів, а й самі вміли залякувати, морально знищувати суперників. Саме так прийшли успіхи: згадані, дві перемоги на Копа Амеріка і фінал Кубку Конфедерацій.

За цим відразу трапився повний провал у кваліфікації до чемпіонату світу 2018. Ось на цьому й мала бути перегорнута сторінка покоління Артуро Відаля, адже провал був не лише ігровим, вкотре вилізли внутрішні чвари, а також схильність титулованих ветеранів до спільних загулів. В клубах вони якось більш спокійно поводилися, а от у збірній регулярно влаштовували великі походеньки. Той ж Відаль під час домашньої Копа Амеріка 2015-го року ледь не розбився на смерть, коли п’яний летів до тренувального табору з казино.

У найкращі часи зіркам пробачали такі ескапади, або карали не сильно. Проте золоті роки минули і нині лише у головних талантів покоління Алексіса Санчеса та Артуро Відаля ще лишилися футбольні якості для великих матчів, інші ж з середняків перетворилися на аутсайдерів. Все ж погане в них зберіглося.

б настав час змін. Як максимум лишити одного Санчеса чи Відаля і розігнату усю іншу банду. Проте не так сталося як гадалося. На посаду головного тренера запросили колумбійця Рейналдо Руеду, дядька дуже розумного, тактично гнучкого й прогресивного, але надто спокійного, недостатньо сильного характером. Спортивну освіту він отримав у Німеччині і сам за вдачею він схожий на німецького вчителя, але не прусської військової формації, а на людину яка сприймає ордунг (порядок, дисципліну) як річ природню. Сам ж наводити лад він не вміє, він вчить, розкриває таланти, дає матеріал, який має привести підопічних до прогресу. Але тільки тих підопічних, котрі готові сприйняти його науку.

В збірній ж Чилі Руеду швидко взяли у лещата свого авторитету золоті сенатори. Вони пролобіювали повернення до складу усіх своїх друзів і вигнання воротаря Клаудіо Браво. Якщо б тренер не взяв Браво суто зі спортивних міркувань, це можна було б зрозуміти (хай і Манчестер Сіті, але залізний резерв і неюний вік). Проте банда Відаля вигнала Браво лише за те, що дружина воротаря у скандальному інтерв’ю назвала багатьох знаменитостей збірної алкоголіками і навела чимало прикладів того. Тобто це була помста гульвісів своєму колезі. Руеда ж тільки розвів руками – посилався на те, що в збірній ніхто Браво не підтримав.

До Бразилії він привіз склад у якому Хосе Педро Фуензаліда, Пабло Ернандес, Гарі Медель, Жан Босежур, Гонсало Хара і Маурісіо Ісла виглядають рудиментом минулого, маскотами, що мають нагадувати про славні часи.

В контрольних матчах цього року збірна Чилі виграла лише у збірної Гаїті, та й ту перемогли вдома 2:1, програючи 43 хвилини цим екзотам.

Ото ж ця команда не просто не здатна захистити титул, вона матиме величезні проблеми з виконанням завдання виходу з групи. Час зміни поколінь настав й ігнорувати це зовсім не правильно, однак представники федерації надали сенаторам Ла Рохи надто велику свободу, якою вони й користуються.

• Копа Америка. Японські юніори здивували, але все ж програли чилійським ветеранам