Той, хто змінить мислення англійського футболу. Розповідь батька про Хосепа Гвардиолу

Новина про домовленість Пепа Гвардіоли з англійським «Манчестер Сіті», що з’явилась в останній день трансферного вікна, миттєво стала темою номер один і частково відвела на задній план звичну для цієї пори футбольного року істерію масових переходів гравців. Провідні спортивні видання прийнялись гадати, що ж дасть футбольному світу найуспішнішого тренера останнього часу та клубу з необмеженими фінансовими можливостями. Між тим, журналісти Бі-бі-сі Девід Орнштейн і Патрік Натансон відвідали Сантпедор – рідне місто Хосепа, щоб поспілкуватись з батьком знаменитого каталонського тренера Валенті Гвардіолою.

Сантпедор – містечко, що розташоване за сімдесят кілометрів на північ від Барселони. Це тихе поселення із тісними сквериками та звивистими алеями, яке стало відомим на весь світ завдяки своєму уродженцю. Тут продовжують жити батьки Гвардіоли Валенті та Долорс. Їхня гордість сином та його здобутками проявляється одразу при вході у чепурний родинний будиночок, стіни якого всередині прикрашають фотографії та сувеніри сина. Одразу за рогом від цієї садиби розташований стадіон «Камп д’Еспортс Мунісіпал Жосеп Гварідола», на якому грає місцева команда.

«Він має власне бачення футболу [як виду мистецтва]», - починає розмову Валенті Гвардіола. – «Він прагне не просто перемагати, а робити це самобутньо, щоб розважити таким чином глядача. Стиль англійського футболу… Я сумніваюсь, що він звертає на нього увагу. Футбол дуже різний і я думаю, що Хосеп має змінити мислення англійського футболу»

«Футбол поглинув його»

Хосеп «Пеп» Гвардіола Сала приєднався до знаменитої академії «Барселони» «Ла Масія» у 1984 році, коли йому було 13. У юнацькій команді він провів шість років перш, ніж дебютував на професіональному рівні у 1990-му. Про перші кроки Хосепа у футболі журналісти ВВС одразу й запитали його батька.

«З ранніх років він постійно марив футболом. Завжди найкращим рішенням зробити його щасливим на Різдво – подарувати йому можливість займатись футбол. Підлітком він безперестанно бігав з м’ячем на майданчику, який був розташований прямо перед нашим будинком. Куди б він не ходив – гра завжди була з ним»

«Ми розуміли, як Пеп закоханий у футбол і що «Барселона» є його улюбленою командою з дитинства, тому дуже раділи на початках, коли він потрапив у систему клубу. Та коли Хосеп телефонував додому, було зрозуміло, що він дуже сумує за родиною. Його мама часто плакала через це, але тільки тоді, коли вони припиняли розмову і вона клала слухавку. Було дуже болячи від цієї розлуки, проте ми розуміли, що це було його мрією завжди»

«Добра людина, чия особистість змінилась»

За усю кар’єру у складі каталонців Гвардіола шість разів ставав чемпіоном Іспанії, один раз вигравав Лігу чемпіонів та двічі підіймав над головою Кубок Іспанії. Окрім того, з 1997 року Хосеп був капітаном «синьо-гранатових». В 2001 році Пеп покинув «Барселону», після чого за чотири роки встиг пограти в італійських «Брешії» та «Ромі» і навіть в катарському «Аль-Ахлі» та мексиканській «Дорадос де Сіналоа», де й закінчив кар’єру гравця. Орнштейн та Натансон випитали у Валенті Гвардіоли яким гравцем був його син і як його змінив футбол.

«Він завжди був лідером. Навіть коли Пеп грав разом з однолітками. Ми й самі не знаємо звідки в нього, такого молодого, взявся цей інстинкт. Пригадую, як одного разу із сусіднього міста приїхала команда на гру в Сантпедор. Для повноцінної гри «11 на 11» не вистачало одного гравця, то ж вони попросили Хосепа зіграти в матчі. В тій грі він забив не пам’ятаю уже скільки голів. Так багато, що інша команда заявила наче їм не має сенсу змагатись допоки гратиме Гварідола»

«Він є дуже доброю людиною. Я не кажу це тому, що він мій син; про це заявляють багато людей. Але футбольний чинник змінює його особистість. Він перестає бути тим Пепом, якого ми знаємо і любимо. Він хоче вигравати – вигравати і грати добре. Гра змінює його. Я справді не розумію звідки у нього це запекле бажання. Він був народжений для футбол. Йому подобається все – театр, кіно -, але він жив і живе саме для футболу».

«Він хотів, щоб фанатам це подобалось»

Гвардіола повернувся до «Барселони» у 2007 році, на рік очоливши резервну команду, з якою виграв титул чемпіона Терсери. В 2008 році керівництво «Барселони» призначило його головним тренером основної команди. З каталонським грандом Хосеп за чотири сезони виграв три чемпіонати Іспанії, двічі перемагав у Лізі чемпіонів та Копа дель Рей. Батько Гвардіоли пояснив ВВС чому його син вирішив припинити співпрацю із «синьо-гранатовими».

«Ми й подумати не могли, що це може статись. Він пройшов крізь молодіжні команди «Барселони», а потім і тренерську систему. Тому ті, з ким він працював у клубі всі ці роки, висловились за те, щоб дозволити йому піти. Я не думаю, що клуб шкодував через це - він же став найуспішнішим тренером в історії "Барселони". Ми були щасливі, бо знали скільки задоволення Пеп отримав від того, що покинув команду в тому стані, в якому покинув».

«Він переїхав на деякий час до Нью-Йорка - хотів відійти від стресу, який він отримав, будучи тренером «Барселони». Також Пеп це зробив заради дітей, щоб ті мали змогу вивчати англійську мову. Але це зовсім не змінило його. Він залишився таким же. Коли він на полі – у нього не має ані друзів, ані будь-кого. Він просто хоче перемогти. Хосеп прагне, щоб його футбольний стиль подобався вболівальникам. Проте, як тільки рефері дає фінальний свисток, Пеп стає дуже хорошим хлопцем. Одним словом, він стає скромним».

«Йому нічого не дісталось просто так»

Журналісти вирішили нагадати ще одну важливу деталь з його футбольної біографії. У листопаді 2001 року, коли Гварідола виступав за італійську «Брешію», його дискваліфікували на чотири місяці і оштрафували на 30 тисяч фунтів через те, що Хосеп провалив два тести на допінг. Він відкидав усі звинувачення, протестував і нарешті у 2009 році його було виправдано. Батько розповів, що Пеп відчував весь цей час.

«То був період, коли його атакували зі всіх сторін. Деяким журналістам він не подобався і коли ця допінгова історія відбувалась, Пеп повинен був продемонструвати велику стійкість, щоб не піти з гри. Він повинен був продовжувати тому, що був «чистий» і хотів усім це довести».

«Були випадки, коли у Хосепа з’являвся головний біль. Мама просила його прийняти таблетки, але він відмовлявся, бо це могло вплинути на результати аналізу крові і його б таки звинуватили у прийманні допінгу. Це було дуже важко для Хосепа, але він продовжував боротись. Це те саме, що відбувається із ним у футболі. Це частина його природи – завжди бути пильним»

«Йому нічого не дісталось просто так. Коли він тільки починав у «Барселоні», були люди які не вірили в нього і радили йому повертатись додому. Він досягнув усього завдяки власній важкій праці».

«Ніяких довгих передач, він ніколи не любив цього»

На останок Валенті Гвардіола розповів журналістам ВВС чого чекати від сина під час роботи в англійському чемпіонаті.

«Вони очікують на когось із великою людяністю. Вони повинні радіти , бо Пеп ніколи не ставився зневажливо до когось. Хосеп є дуже ввічливим, з хорошими манерами. Виграш – ось, що стимулює його. Але виграш, здобутий завдяки грі, яку він культивує у всіх клубах, в яких працював. Пас, ще пас, передача в правильний момент, бам, і гол! Ніяких довгих передач, він ніколи не любив цього».

«Вони можуть бути впевненими, що 24 години на добу Хосеп буде сфокусований на футболі – на наступному супернику, на тактиці. 24 години на добу він шукатиме як досягнути успіху його команді. Я впевнений в цьому».

За матеріалами: BBC Sport