Справа дружини Цезаря. Про скандал навколо Сема Аллардайса

Колишній голова Футбольної Асоціації Англії Грег Дайк в розпалі скандалу імені Сема Аллардайса заявив, що головний тренер збірної "трьох левів" завжди повинен бути "біліше ніж білий". Напевно, він має рацію, адже за рівнем зацікавленості преси та народу до неї ця посада в Англії поступається лише посаді Прем'єр-Міністра, і то не факт. Та й адже ж Англія завжди перша критикує бруд в ФІФА та УЄФА. І разом з тим, тренери збірної завжди були пов'язані з скандалами - то з несплатою податків, то з романами з робітницями ФА, то з невдачами в бізнесі, то з продажем новини про своє звільнення газетам. А то і з явними звинуваченнями в корупції і порушеннях закону і вже точно з нестриманим язиком.

Протиріччя гравця та тренера

Аллардайс - людина, виткана з протиріч. Він хворий на дислекцію і погано навчався - а став успішним бізнесменом, власником двох ресторанів, пабу та бару. Як гравцеві, йому не вистачало ані швидкості, ані техніки, ані розуміння гри, жорсткий захисник грав за середняків Вищого дивізіону лише завдяки "фізиці" і характеру ("він грає або з м'ячем, або з твоїми тестикулами"). Крім того, сержант поліції Роберт Аллардайс вчив сина лише жорсткій дисципліні і працездатності, кажучи, що без них освіта та інтелект не варті нічого. І разом з тим Сем як тренер вважається новатором, одним з англійських піонерів з впровадження науки в футбол. У країні менеджерів, які традиційно не займаються тактикою і вивченням суперника а лише man-management він - незвична постать. Він фанат йоги, медитації та взагалі альтернативної медицини, використовує кріотерапію і аналізує сон гравців. Він приділяє велику увагу психології, ще з 90-х тримав в своїх клубах психолога (тоді в Англії це було дикістю) і навіть кликав відомих комедіантів на базу збірної Англії для підняття духу гравців. Він полюбляє готувати докладні відео- і текстові аналізи матчів своєї команди і суперників, які в стилі Луї Ван Гаала розсилає своїм гравцям на електронну пошту. Він реанімуває кар'єру зірок і запрошує багато легіонерів, вважаючи, що молодь не можна відразу кидати в бій, особливо в збірній. Та все одно на виході ми маємо ще одного типового англійського менеджера, який кричить і не вміє тримати язика за зубами і команди якого грають в ті ж примітивні англійські лонгболли і ще й сидять в обороні. І доповнює портрет англійського тренера нескінченна відданість гравців "Великому Сему".

У заштатному "Болтоні" він знаходив повне взаєморозуміння з зірками на спаді кар'єри Юрієм Джоркаєффом, Фернандо Йерро, Джей-Джеєм Окочею, Фредді Бобичем, він реанімував кар'єру Ніколя Анелька. І посідав 6-8 місця кілька сезонів поспіль, виходив у фінал Кубка Ліги і в 1/16 Ліги Європи. Але запрошення в Топ-клуби ніколи не отримував, вимушений задовольнятися статусом легенди "Болтона" і єдиним, хто тренував "Ньюкасл" та "Сандерленд". Найбільше він страждав в "Вест Хемі", який повернув до АПЛ (що вважає кращим досягненням у своїй кар'єрі, хоча з таким складом там гріх було не вийти), проте вболівальників якого довів до банерів "Товстий Сем, забирайся, ти зруйнував ВХ". І це за регулярного статусу міцного середняка, незручного для грандів. Тренери яких критикували примітивний футбол команди Аллардайса, а один з них - Жозе Моуріньо - навіть назвав його "футболом 19-го століття". Аллардайс відповідав, що вони сердяться, бо постійно програють йому і що якби він був Аллардічі (тобто італійцем), до нього ставилися б інакше.

Щоправда, спокій він знайшов в "Сандерленді", дивом врятувавши ще одну "вбиту" Діком Адвокатом команду від вильоту, причому і зі своєю фірмовою обороною, і вже далеко не з таким примітивним футболом в атаці. Саме завдяки залишеному тут враженню і наполегливому бажанню ФА призначити в збірну англійського тренера Аллардайс і отримав посаду, боротьбу за яку програв Стіву Макларену в 2006-му.

Протиріччя людини

2006-ий - це ще й рік, пов'язаний з першим великим скандалом Аллардайса. Тоді журналісти BBC, провівши спецрозслідування серед футбольних агентів з прихованою камерою, звинуватили його і ще кількох тренерів в вимаганні хабарів від агентів за підписання їх гравців. "Великий Сем" погрожував подати в суд, але так і не зробив цього. З іншого боку розслідування ФА не виявило нічого, крім підозр у конфлікті інтересів Сема і його сина і футбольного агента Крейга, який приводив гравців до "Болтона". Давні зв'язки обох і з іншим агентом, Майком Кертісом, оштрафованим кілька разів ФА за "крадіжку" гравців у інших агентів і також підозрюваним у хабарництві, не додавали "білого кольору" тренеру. А в 2014-му році кілька гравців "Вест Хема" звинувачували Сема в жорсткому тиску на них з метою переконати їх перейти від свого агента до Кертіса і у відправленні на трибуни тих, хто не погодився.

Та й взагалі у нього репутація людини, яка женеться за грошима, ще під час кар'єри гравця шукав лише більш вигідні контракти (тому й змінив десяток клубів, що для англійських гравців в його роки було нетипово) і будує собі віллу в Іспанії, в той час як торгується з орендарем однієї з власних квартир за зайві 50 фунтів за пральну машину. Тож в Англії не надто здивувалися черговому скандалу, пов'язаному з Семом, грошима та агентами.

Виступи прокурора та адвоката

Отже, що ж такого сказав тренер збірної Англії на записаних на приховану камеру зустрічах з нібито "східноазійськими інвесторами", а насправді з журналістами "Дейлі Телеграф"?

Назвав принца Гаррі "дуже гидким хлопчиком"? Ні, не це обурило в принципі чутливих до честі королівської сім'ї англійців. Назвав "ідіотським" проект власних роботодавців з реконструкції "Уемблі", що коштував майже мільярд євро? Назвав ту ж ФА організацією, яка "лише ганяється за грошима"? Так, нелояльно, але ж правда. Назвав Податкову Службу Британії "найбільшою мафією в країні"? Говорив, що його попереднику Рою Ходжсону варто було б на Євро змусити мовчати свого нахабного асистента Гарі Невілла? Та він має рацію. Назвав того ж Ходжсона нерішучим, казав, що футбол його збірної змусив уболівальників засинати? Сміявся над вимовою Ходжсона? Стоп, а ось це вже тепліше. Просто негарно.

Продовжуємо далі в "кола пекла". Чомусь вважав, що для проходу Ісландії в 1/8 фіналу Англії було достатньо нічиєї? Так, турбує, це вже некомпетентність і необізнаність з елементарними правилами плей-офф. Вважає закони про заборону на трансфери неповнолітніх "безглуздими" - знову ж таки турбує в плані лояльності до роботодавця і прогресивності тренера і людини. Але все ще недостатньо.

Залишаються два "кола". По-перше, англійських вболівальників і журналістів розлютило, що найбільш високооплачуваний тренер збірних у світі з зарплатнею майже чотири мільйони євро на рік погодився попрацювати на "інвесторів" за 600 тисяч євро. При цьому він заявив, що не буде відкритим "стратегічним радником", оскільки це конфлікт інтересів. І відкрито готовий просто літати в Східну Азію кілька разів на рік і давати лекції і зустрічатися з вболівальниками і функціонерами на "соціальних дрінк", даючи їм поради. І ще й торгувався, в результаті підвищивши свій гонорар до 800 тисяч. Звісно, жадібність - не злочин, а ось готовність радити щодо гравців (оскільки "інвестори" чітко заявили, що бажають займатися гравцями, а не клубами) - це вже конфлікт інтересів і причина для звільнення. Але все ще не для скандалу.

І тут ми підійшли до найголовнішого - поясненням Аллардайса про те, як порушити найважливіший і найрезонансніший закон ФІФА останніх років про заборону на володіння прав на гравців третіми особами. "Це не проблема. Чимало агентів вже багато років роблять це. Ми купували Еннера Валенсію в "Вест Хем" у мексиканської компанії. Це реально оминути, якщо мова про великі гроші". І далі пояснює два шляхи - отримання інвесторами відсотків з агентських комісійних за трансфер гравця. І купівлю інвесторами футбольних клубів, які нібито і володітимуть правами на гравців.

Абсолютно "вбитий" втратою "роботи своєї мрії" Аллардайс після звільнення і перед відльотом на відпочинок на свою іспанську віллу дав інтерв'ю, де говорив про власну "дурість" і "страшне неправильне судження і оцінку ситуації", а також "про перемогу політики мишоловки". Виправдовуючись тим, що лише хотів допомогти старому другу, агенту Скотту МакГарві, якого начебто "інвестори" бажали залучити в якості директора компанії. У нього знайшлися чимало захисників в особі старих друзів Алекса Фергюсона, Жозе Моуріньо (португалець сказав, що любить і жаліє Сема) і Стіва Макларена. Останній взагалі заявив, що Сем ні в чому не винен (схоже, у ФА талант обирати тренерами збірної де ... структивних персонажів) і нарікав на відсутність приватного життя в наші дні. Чимало журналістів також швидше підтримали Аллардайса, кажучи, що той лише говорив про те, що і так всім відомо. І до того ж люто негативно сприйняв пропозицію про хабарі за запрошення гравців до збірної. "Ти дурень. Ніколи більше не кажи про таке за моєї присутності. Такого не буде. Не намагайтеся робити це. Давати хабарі тренерам, спортивним директорам, президентам за купівлю та запрошення гравців - це можна було робити 20-30 років тому. Зараз такого немає". Але все ж "Великий Сем" наговорив і готовий був зробити досить для звільнення навіть не з цієї посади "дружини Цезаря". І у втраті своєї "роботи мрії" винен тільки він сам. Тим більше, що він не послухався наближених до себе людей, які підозрювали щось і радили не ходити на другу зустріч.

Поліція вже почала розслідування, ФА чекає на документи, щоб вирішити питання про заборону на тренерську діяльність (на який термін - невідомо). А історія ще не закінчена. Адже наступного дня після звільнення Аллардайса "Дейлі Телеграф" оприлюднив ще одну низку відео, яка обвинувачує тренерів і президентів інших клубів у хабарництві та махінаціях з агентами, серед них й відомого в минулому форварда Джиммі Флойда Хассельбайнка. Тож Корупційний Скандал-2016 лише починається.