“Моя команда - Англія, та Україна теж поряд”. Журналіста Sky Sports змалку захоплює український футбол

Англієць Расселл Тейлор працює кореспондентом британського телеканалу Sky Sports. Зокрема, він є репортером програми Soccer Saturday, яка щотуру виходить в прямому ефірі й впродовж сезону охоплює в собі суботні матчі англійських та шотландських ліг.

Тому його ім’я та персона навряд чи вам відомі - хіба що ви затято цікавитесь британським футболом трохи глибше його вершини. Ну приблизно так само, як Расселл стежить за українським чемпіонатом - настільки пильно, що навіть приїжджає сюди на матчі.

“У мене завжди був потужний інтерес до футболу в Україні. З молодих років. Мій дідусь (“stepgrandfather” перекладається як вітчим батька або матері - UA-Футбол) був родом з Радянського Союзу, тому Україна завжди була чимось цікавим та загадковим [для мене].”

Походження дідуся, який покинув Україну в часи Другої світової війни, ще змалечку привернуло увагу захопленого футболом Расселла до тамтешніх команд - тоді ще радянських. Хоча сам він з тих же пір є фанатом “Лінкольн Сіті” та збірної Англії.

“Раптово як для дитини постала ця велика країна, представники якої утворювали [тодішню] радянську збірну. Той склад 1988 року, який я не пам’ятаю, бо був надто малим, утворювали переважно гравці з України. Це захопило мене й з цього розвинувся мій інтерес.”

Захоплення грою загалом та українським чемпіонатом зокрема в дитячому віці переросло у щось більше в роки навчання Тейлора в коледжі та університеті - там він здобув журналістську освіту. Й невдовзі це принесло свою користь.

“В 16 чи 17 років я почав писати статті про український футбол для національних газет, для Футбольної Асоціації. Пам’ятаю як проводив багато часу на порталі UkrainianSoccer.net, написав для них кілька текстів. Я писав кожного разу, коли британська команда зустрічалась з суперником з України або підписувала українського футболіста.

Коли “Лідс” грав проти запорізького “Металурга” (Кубок УЄФА 2002/03 - UA-Футбол), я написав матеріал для Yorkshire Post про цю зустріч - про те, хто їхній опонент, адже ніхто в Британії не знав про них!

То був чудовий час, щоб цікавитись українським футболом. Все через команду Лобановського з Шевою, Ребровим, Лужним та іншими. Те київське “Динамо”, яке дійшло до півфіналу Ліги чемпіонів, вразило уяву кожного, воно було чудовим. Сер Алекс Ферґюсон якось сказав, що та команда - одна з тих, з якою він боявся грати. Тоді він волів би зустрітись із “Баварією”, ніж з “Динамо”. Це показало їхню велич.

Я подивився безліч матчів й багато подорожував на поєдинки українських команд. Без сумнівів, я був прихильником. Звісно, моя команда - це Англія, але Україна теж поряд. Я залюбки відвідував країну та роблю це досі. В березні напередодні свого весілля я з друзями прибув до Львова, щоб подивитись матч “Карпати” - “Шахтар”. Було 20 градусів!”

Кожен прихід українця або гравця українського клубу в Прем’єр-лігу був і є нагодою Расселла для матеріалу. Наприклад, багато текстів Тейлор написав у період виступів Реброва в АПЛ - кар’єра Сергія в Англії не відповідала очікуванням, які були до трансфера. “Британським вболівальникам було важливо розуміти труднощі переходу від українського футболу та його тренерських методів до футболу в Англії.”

Так само сталось у випадку з цьогорічним приходом Андрія Ярмоленка у “Вест Гем”. Sky Sports попросило свого репортера написати з цього приводу матеріал і Тейлор розповів, чого фанам “молотобійців” чекати від 28-річного українця.

“На жаль, зараз у мене повна зайнятість репортерською роботою на Sky Sports. Тому я не маю стільки ж часу на вивчення чи смакування українським футболом як колись. Але він досі близький моєму серцю та буде таким. Україна назавжди моя “інша” команда і я витратив багато часу та грошей, подорожуючи на її матчі.

Зазвичай, вони були програшні. Найбільше мене розчарувала поразка 1:4 в Дортмунді в плей-офф відбору на чемпіонат світу. В України тоді був досить хороший колектив, але в перші 15 хвилин вони пропустили тричі й справу було зроблено.”

Детально стежити за українським футболом - непросте завдання без знання мови. Але Расса це не зупиняє. “О, якби ж я розмовляв українською! Дещо знаю, але ж скільки усього позабував.”

“Раніше я заходив на українські сайти та перекладав їх. Витрачав на це години! Рився в інтернеті. Це була одержимість, я гадаю. Але тільки це допомагало, бо в Англії було мало інформації. Зате, я був єдиним в Британії, хто по вечорах Ліги чемпіонів дивився матч “Црвена Звезда” - “Динамо” й вивчав гравців.

Зараз уже є ряд журналістів [у Британії], які багато усього знають про європейський футбол, в тому числі український. У футбольному розумінні він вже не є забутою територією. Поява “Шахтаря” зробила ці знання необхідними.

Але все одно приємно думати, що в цьому плані я був одним із перших. Мені от цікаво, скільки із них [британських журналістів] поїхали б на матч “Нива” Вінниця - “Шахтар-2” заради хобі!”

Стежачи за ситуацією в українському футболі з малих років, Тейлор спостерігав й падіння його рівня після початку війни з Росією. “Сумно бачити теперішній стан футболу в Україні, але я розумію причини. Все так складно. Ваша найкраща команда змушена грати в іншому місті, оскільки не може виступати на домашньому полі. Але це ж не все.”

“Глянути лише на команди, які продовжують банкрутувати. Великі команди. Коли клуби таких масштабів як “Дніпро” банкрутують, ти усвідомлюєш - у тебе проблеми. Уявіть лише, що “Тоттенгем” чи “Арсенал” таки чином пропадають в Англії - це співставно.

Одна проблема, що гру важко зробити фінансово життєздатною. До всього, ви переживаєте анексію. Той факт, що чемпіонат в країні продовжується, уже є досягненням.”

Але навіть в передбачуваному з точки зору переможця чемпіонаті України (“УПЛ в цьому плані ніколи не була видовищною - ще до старту розіграшу ви знаєте: переможе “Шахтар” або “Динамо”) зі слабкою видовищністю поєдинків Расселл вбачає інтерес та позитив.

“Будьмо відвертими. Спочатку перемагало лише “Динамо”, а тепер запитання таке: “Динамо” чи “Шахтар”? Можна спостерігати боротьбу за місце в Лізі Європи або за шанс дійти до фіналу Кубка. А ще ж хороша нагода піймати футбольних журналістів запитанням про першого чемпіона України. Не багато здогадаються, що це була “Таврія”!”

Хоча з усього, що захоплює Тейлора в нашому футболі, аудиторію у Британії прогнозовано цікавить небагато. А саме персони гравців, які переходять з українського чемпіонату в англійський. На думку Расселла, посприяв цьому “Шахтар”, котрий став транзитним пунктом на шляху бразильських футболістів у АПЛ.

“Фернандіньо, Фред, Бернард… Багато гравців прибувають в Англію через Україну за великі гроші. Фанати хочуть знати, хто вони такі. А те, хто виграє чемпіонат в Україні, їх мало бентежить.

Хоча було кілька матеріалів на тему, коли “Шахтар” перебазувався до Львова - читав кілька чудових текстів про це у нас. Було також про команди в Криму, але не багато.

А так цікавість до українського футболу пробивається в період трансферного вікна. Це більше стосується “Шахтаря” та його гравців й в меншій мірі київського “Динамо”. Якщо твоя команда витрачає 40 млн фунтів на гравця з України, то журналіст чи навіть фанат мають знати про нього.”

Зв’язок Тейлора з нашим футболом та Україною в цілому міцніший, ніж видається спочатку. Наприклад, в середині нульових він приїжджав сюди на запрошення ПФЛ та ФФУ (“Мене запросили в Конча-Заспу, я привіз кілька комплектів футбольних форм для благодійної організації у Вінниці, зустрівся з Сергієм Стороженком”). В часи Революції Гідності та захоплення Росією Криму та Донбасу висловлював українцям підтримку у твіттері. Там же він вболіває за українських боксерів.

What a finish Yarmolenko! #ukraine finally broke that bloody playoff curse!

— Russ Taylor (@RussTaylorSky) 17 листопада 2015 р.

Але футбол - як стихія усього життя - є найміцнішою ланкою між Расселлом та нашою країною. Дарма, що ця тема цікавить його набагато більше, ніж його англійську аудиторію. “Це чудово, коли я можу розповісти про український футбол. Це моя велика любов та захоплення. Хоч і потреба [розповідати про нього в Англії] і не є високою.”

Фото: усі фото надані Расселлом Тейлором