Джон Террі: Визначні моменти кар’єри колишнього капітана Челсі

Жовтень 1998 року. Короткострижений тінейджер на ім’я Джон Террі вперше ступив на газон як гравець “Челсі”.

Двадцять років по тому, через п’ять місяців після його останнього матчу 37-річний футболіст оголосив про вихід на гравецьку пенсію.

Ми вирішили пригадати моменти, які сформували кар’єру колишнього капітана “Челсі” та збірної Англії.

Прорив

Після дебюту за “Челсі” в матчі Кубка Ліги проти “Астон Вілли” 1998 року, було малоймовірно, що Террі дійсно привернув до себе увагу.

До кінця сезону 99/00 він пішов у оренду в “Ноттінгем Форест”, який тоді тренував колишній півзахисник збірної Англії Девід Платт, і зіграв там шість матчів.

Екс-гравець “трьох левів” та “Тоттенгема” Джермейн Дженас пригадує ті часи, коли він - молодий гравець “Форест” - вперше перетнувся із молодим Джоном Террі.

“Я завжди відвідував усі матчі “Форест”. Платті привів його в Ноттінгем, тож наші кар’єри збіглись в одному місці й ми стежили за грою один одного в кожній грі на кожній позиції.

Його вміння дали про себе знати ще тоді. Люди говорять про ДжейТі й те, яким він був міцним горішком - це було помітно. Але комплексно він був найкращим центрбеком, якого я бачив у Прем’єр-лізі. А однією з великих рис, яку, на мою думку, в ньому ніколи не помічали як слід і якою я був найбільше вражений ще юнаком у “Форест”, було те, наскільки добре він працює з м’ячем та своїми ногами.”

Перша суперечність

У вересні 2001 року Террі став одним з чотирьох гравців “Челсі”, яких клуб оштрафував після п’яної гульні в готелі, наповненому американськими туристами - ті саме в цей час були в скорботі через терористичні атаки на вежі-близнюки Світового торгового центру в Нью-Йорку.

Інцидент з пиятикою трапився через 24 години після атаки - в готелі неподалік аеропорту Гітроу, який був наповнений напруженими через скасовані рейси американцями.

Цю групу з чотирьох гравців утворили Террі, Френк Лемпард, Джоді Морріс та Френк Сінклейр. Того вечора мала пройти гра “Челсі” в Кубку УЄФА проти софійського “Левскі”, але її скасували в знак пошани жертв атаки 9/11.

Тодішній керівний директор “Челсі” Колін Гатчінсон осудливо назвав поведінку “тотально неприйнятною” й сказав, що гравців оштрафували на суму їхньої двотижневої зарплати.

Террі “мав щось особливе”

2005 року Террі став першим захисником - й першим гравцем “Челсі” -, якого визнали Гравцем року в Англії за версією PFA (Асоціацією професіональних футболістів).

Це була нагорода за те, що він допоміг “синім” взяти друге в історії чемпіонство. А за те, що за його участі команда дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів, УЄФА визнав його Захисником року. Пізніше він повторить це досягнення 2008 та 2009 років.

Колишній півзахисник “Фулгема” та збірної Англії Денні Мерфі грав разом з Террі на міжнародному рівні.

“Він був двоногим футболістом, хорошим футболістом, який чудово читав гру завдяки таланту. Поряд з тим, у нього завжди була завзятість, завдяки бажанню грати до кінця й жертвувати для цього тілом він і став знаним. Цей старий добрий менталітет центрбека.

Усе це в купі створило з нього очевидного кандидата на звання гравця міжнародного рівня. А з роками він став досвідченішим та навіть кращим.

Були й інші хороші центрбеки в той час. Але навіть якщо обмежитись, він був попереду Ріо Фердінанда, Ледлі Кінґа та Джеймі Карраґера. Усі вони - топ-гравці, але Террі мав щось особливе, що виводило його на перше місце для мене.”

Турбулентні часи капітанства в збірній Англії

Кар’єра Террі в збірній Англії - це 78 поєдинків та період важкої турбулентності, включно з епізодом, який призвів до відставки наставника Фабіо Капелло.

В команді він дебютував у липні 2003 року проти Сербії та Чорногорії, а пізніше того ж року, 20 серпня розпочав перемогу над Хорватією 3:1 на “Портмен Роуд”.

Террі грав за збірну на Євро-2004 в Португалії й на ЧС-2006 в Німеччині - на обох турнірах англійці вилетіли від португальців по пенальті у чвертьфіналі. Невдовзі після чемпіонату світу він став наступним капітаном збірної після Девіда Бекгема.

В січні 2010-го Високий суд Англії та Уельсу заборонив публікацію в медіа матеріалів про потенційні стосунки між Террі та Ванессою Перронсель - колишньою подругою його екс-партнера по “Челсі” та збірній Вейна Бріджа. Цей епізод вплинув на майбутнє Джона в національній команді.

В лютому того ж року наставник збірної Фабіо Капелло позбавив Террі капітанства.

Джон взяв участь в сумнозвісному ЧС-2010 в ПАР, коли Англія в 1/16-й програла 1:4 Німеччина, а в березні 2011 року йому повернули капітанську пов’язку збірної, оскільки довготривалу травму отримав Ріо Фердінанд.

Але в лютому наступного року він знову її втратив. Футбольна Асоціація відібрала її у Джона, бо в цей час він готувався постати перед судом за звинуваченням у расизмі - через інцидент з Антоном Фердінандом із “КПР” в матчі Прем’єр-ліги в жовтні 2011-го.

Наставник збірної Фабіо Капелло виступив проти рішення ФА й після кількох днів невдалих перемовин пішов у відставку.

Заява ФА була такою: “Дискусія утворилась навколо рішення керівництва ФА позбавити Джона Террі капітанства в збірній Англії та реакції Фабіо Капелло на це в інтерв’ю італійському ТБ.

Після годинної зустрічі заяву Капелло про відставку було прийнято.”

В липні 2012 року Вестмінстерський суд магістрів зняв обвинувачення з Террі у справі з Фердінандом. Але у вересні того ж року Джон оголосив про закінчення кар’єри в збірній, заявивши, що його позиція була “неприйнятною” для ФА, яка домагалась його покарання за расистські образи Фердінанда протягом поєдинку на “Лофтус Роуд”.

Пізніше ФА визнала його винним, дискваліфікувала на чотири матчі та оштрафувала на 220 тисяч фунтів. Речник Террі сказав, що він “засмучений” тим, що ФА дійшла “іншого висновку” щодо “законного судового вердикту про невинність”.

Промах з пенальті у фіналі Ліги чемпіонів

Середа, 21 травня 2008 року мала стати ідеальним моментом для Джона Террі.

Ікона “Челсі” отримала шанс реалізувати пенальті, що зробило б його улюблену “синю” команду чемпіонами Європи вперше в історії. В поєдинку проти заклятого суперника із Прем’єр-ліги “Манчестер Юнайтед”.

“Я із задоволенням підходив до цього, знаючи - перемога близько й все залежить від мене. Те, що сталось пізніше, буде переслідувати мене все життя”, - сказав він тиждень потому.

Англійський захисник посковзнувся і його постріл влучив у стійку. “Юнайтед” виграли ту серію 6:5, сягнувши півсмерті.

Дубль капітана у 2010-му

Перші два чемпіонські титули Террі під наставництвом Жозе Моурінью часто сприймались як якісні, але не видатні здобутки. Однак, третій в сезоні 09/10 зі золотим дублем був геть не таким.

Той титул “сині” оформили нищівними 8:0 проти “Уіґана” у фінальний день чемпіонату. Це означало, що “Челсі” закінчив сезон зі 103-ма голами. Команда Карло Анчелотті стала першим колективом з часів “Тоттенгема” в 1961 році, який забив тризначне число голів у найвищому дивізіоні країни.

Террі знову був невіддільною частиною, зігравши 37 ігор із 38-ми, а в загальному за сезон провівши понадо 50 зустрічей.

Хоч він забив лише два голи в лізі, але обоє були життєво важливими. Перший з них став єдиним та переможним в матчі проти “Манчестер Юнайтед”, який фінішував другим в тому сезоні. Другий приніс пізню перемогу 2:1 над “Бернлі”.

Це допомогло “Челсі” стати лише сьомою командою, якій вдалось виграти чемпіонат й Кубок Англії в одному сезоні.

Найбільш забивні захисники в історії АПЛ

Знамените святкування в Лізі чемпіонів

Капітан “Челсі” підіймає трофей Ліги чемпіонів у найвеличнішу ніч в клубній історії. Що тут не так?

А те, що Террі не грав у фіналі 2012 року - він споглядав матч із трибун через вилучення в півфіналі проти “Барселони”.

Але коли “Челсі” перемогло “Баварію” в серії пенальті на “Альянц-Арені”, він швидко переодягнувся у форму, щоб підняти європейський кубок.

Після цього його висміяли в соцмережах, де він став жертвою багатьох мемів.

“Джонітерріти” стало популярною фразою. В травні 2016-го гравець “Лестера” Роберт Хут перед святкуванням чемпіонства “лисиць” твіттнув: “Сьогодні буду джонітерріти на повну” - саме тоді в нього тривала триматчева дискваліфікація.

В травні 2013-го Террі зробив теж, коли підняв кубок Ліги Європи (“Челсі” перемогло в фіналі “Бенфіку”), хоча у фіналі він не зіграв через травму гомілкостопу.

Лідери серед англійських гравців за кількістю ігор в Лізі чемпіонів

Клуб 700

Террі - один з лише трьох гравців “Челсі”, які зіграли за “синіх” понад 700 поєдинків (ще Рон Гарріс та Пітер Бонетті).

Джон дебютував за команду в 17 років, а за два дні до 21-річчя вперше вивів команду на поле як капітан - програли тоді “Чарльтону”.

Попри стримане закінчення “синьої” кар’єри, він є найбільш успішним капітаном в історії “Челсі”, вигравши кожен основний трофей за час виступів на “Стемфорд Брідж”.

Зі стану немилості до першого в списку

Три останні роки його кар’єри в “Челсі” були трохи рваними.

Невіддільний гвинт в команді Жозе Моуріньою, яка виграла чемпіонат в сезоні 14/15, він став всього лиш одним з двох польових гравців, які в тому розіграші Прем’єр-ліги відіграли усі матчі від початку до кінця.

Також PFA включило його в збірну сезону, що контрастувало з його суб’єктивною цінністю під керівництвом Рафаеля Бенітеса за рік до цього.

Іспанець, який тимчасово працював на “Стемфорд Брідж” з листопада 2012-го по травень 2013-го, говорив, що Террі не може грати понад два матчі на тиждень. В тому сезоні він лише 14 разів зіграв у чемпіонаті.

Його відродження протягом другої каденції Моурінью в “Челсі” відіграло основну роль в чемпіонстві команди в сезоні 14/15.

26 хвилин для 26-го номера

Під кінець сезону 2016/17 Террі оголосив про відхід з “Челсі” влітку - в плани Антоніо Конте протягом року він входив рідко в той час, як під керівництвом італійця команда здобула ще один чемпіонський титул.

Террі пішов у типовій помпезній манері, покинувши “Стемфорд Брідж” почесним коридором після 26 хвилин останнього матчу за “синіх” - проти “Сандерленда”.

Значення саме цього часу? Террі асоціюється із номером 26, під яким він грав упродовж кар’єри в “Челсі”.

“Я попросив тренера зіграти 26 хвилин, а потім зійти з поля”, - сказав тоді Террі.

Він продовжив кар’єру в “Астон Віллі”, в яку перейшов літом 2017-го і якій допоміг дійти до фіналу плей-офф Чемпіоншипу.

Але його ігрова кар’єра закінчилась поразкою від “Фулгема” на “Уемблі” - стадіоні, на якому він відсвяткував так багато перемог разом з клубом та збірною.

Переклад - Микола Решнюк