Youtube-канал створив свій футбольний клуб. Він грає в системі англійських ліг

Їхні матчі наживо відвідує від сили пара сотень людей. Ще стільки ж – але тисяч – стежить за кожною грою онлайн. У каналу в YouTube більше чотирьохсот тисяч підписників (це більше, ніж у всіх клубів УПЛ разом), і незабаром буде узятий такий же бар'єр в інстаграмі. За грудень 2018-го на YouTube-канал залито 11 роликів, які в сумі побачили тільки на сайті відеосервісу (без піратських перезаливань, фейсбуків, твіттерів, постів самих футболістів та іншого) майже півтора мільйона користувачів. Як це вдалося зробити футбольному клубу, про який чули тільки одиниці з нас?

• Вибір редакції. Найкращі книжки про спорт за версією UA-Футбол

Історія бере свій початок 2008 року, коли студент з Редінгу Спенсер Оуен вирішив зайнятися відеоблоггерством. За п'ять років хобі переросло у справу всього життя і вилилося в канал під назвою Spencer FC. На ньому автор розповідає і показує футбол, як його бачить. Канал виявився настільки популярним, що вже зібрав практично два мільйони підписників.

Але для Оуена в якийсь момент це виявилося нудним, і він розширив свою "сферу впливу".

Першою ластівкою став Кубок Уемблі, який з'явився 2015 року, одним з його засновників виявився якраз Спенсер. Турнір створений для YouTube-каналів (як би це дико не звучало). Перші сезони складалися всього з одного матчу, що грався на "Уемблі". Дебютна зустріч пройшла без глядачів і з мінімальною увагою з боку громадськості. Однак огляд поєдинку на канапі Spencer FC зібрав 18 мільйонів переглядів.

Зрозуміло, що такі цифри могли тільки надихати на продовження проекту. Єдиний матч другого сезону вже з відкритими трибунами відвідали 18 тисяч уболівальників (ау, УПЛ!), третього – 34 тисячі. До слова, Кубок-2017 став прем'єрною грою на "Уемблі", на якій працювала технологія VAR, правда, арбітрам до неї вдатися не довелося.

Турнір продовжив розвиватися і до 2018 року розширився до чотирьох команд із залученням зірок на зразок Робера Піреса, Кафу, Давіда Трезеге і Майкла Ессьєна.

Однак, як показали подальші події, це також був тільки проміжний щабель для Спенсера. Його дітище Spencer FC взяв участь у дебютних сезонах, після чого пішов у тінь.

Спенсер Оуен

У вільний від розвитку свого відеоканалу час Оуен разом з друзями катав у реальний футбол. В якийсь момент – вже маючи успішний досвід на YouTube і згаданого одноденного турніру – в голову прийшла ідея об'єднати основне заняття з хобі.

"Створення футбольної команди, розвиток якої відбувався на YouTube, завжди було для мене амбітною метою. Того року я відчув, що нарешті прийшов час реалізуватися. Зрозуміло, що мій власний канал допоміг як трамплін. Ми були хорошою альтернативою орієнтованої на бізнес Прем'єр-лізі з її стомільйоними трансферами та квитками по сто фунтів", – говорив у коментарі ВВС Оуен.

На перших порах новостворений клуб у вигляді драматичної лінії сюжету намагався знайти якусь мотивацію, вибудовуючи чи не власну лігу. "Хештег Юнайтед" в ній виявився єдиною командою, а сезон складався з десяти ігор. У першому "чемпіонаті" він грав проти корпоративних команд гугла або обслуговуючого персоналу "Ман Сіті". Після цього була Ліга знаменитостей, де серед іншого можна було зарубатися, наприклад, з акторами британської мильної опери "Жителі Іст-Енду" (серіал виходить з 1985 року і живе досі). Нова сходинка – недільна Ліга.

Розробили навіть свою систему обміну між дивізіонами. Для переходу в наступний треба набрати більше половини очок з тридцяти (за ці ж десять ігор). Виліт станеться, якщо в скарбничці виявляється недобір 50 відсотків балів.

Не забувайте, що все це в якійсь віртуальній реальності і головах Спенсера та його однодумців. Кожна гра була товариською, тому і "рух по таблиці" також трохи надуманий. Реальні тільки результати ігор.

“Нам потрібні були провали або загроза вильоту. Це те, чого хочуть підписниик. Якщо ми будемо вигравати кожен матч, їм стане нудно", – розповідав Оуен.

Виявилося, що такий вектор розвитку також має право на життя: кількість підписників росла як на дріжджах. Популярність HUFC у молодої аудиторії пояснити неважко: нинішньому поколінню важко всидіти на місці протягом двох годин. І добре, якщо мова йде про матчі на кшталт "Ліверпуль" – "Арсенал", як це було минулої суботи, коли іскри на полі "Енфілда" літали незалежно від рахунку на табло. Уваги підлітків часто вистачає хвилин на двадцять-тридцять – саме стільки триває ролик "Хештег" про матч із хайлайтами основних подій, а також найцікавішим до та після гри.

“У нас є глобальна онлайн-аудиторія. Ми клуб, який заснований в інтернеті, а не в селі в Ессексі. У нас немає локації, яка буде нас підтримувати. Наше село – це онлайн-користувачі. Тим не менш, ми дуже вдячні тим уболівальникам. які приходять і підтримують нас наживо. Деякі живуть в багатьох милях і змушені зупинятися в готелях, що виглядає злегка шалено. Наша відвідуваність становить від ста до чотирьохсот чоловік на грі. Це досить пристойно для такого рівня", – відкрив завісу в інтерв'ю Sun комерційний директор клубу Себ Кармайкл-Браун.

Тут головне не начинка у вигляді футбольного матчу-навряд чи два десятки любителів зможуть вас чомусь здивувати. Але хлопцям здорово вдається подавати свій продукт. Ви немов потрапляєте до серії відеоігор FIFA: представлення гравців, графіка, є навіть включення з роздягалень і післяматчеві флеш-інтерв'ю.

“Гра не завжди цікава. Але це історія, яка приваблює людей. Справа не в таланті, а в історії. Саме її купують люди", - якось сказав Оуен в коментарі The Telegraph.

Ніхто не розкриває прибутків клубу, проте з упевненістю можна говорити, що вже зараз "Хештег" заробляє більше, ніж дев'яносто відсотків клубів української Прем'єр-ліги. Не дарма той самий Оуен називає свій клуб "найцікавішою комерційною пропозицією поза АПЛ". Незвичайним проектом зацікавилися Xbox, Umbro, Adidas, Football Manager, а Coca-Cola стала спонсором американського турне команди. Тим не менш, футболісти грають за "спасибі", а тисячі фунтів йдуть на зйомку і редагування відеоматеріалів.

Наприклад, ще один влоггер, Джемел "JemelOneFive" Акім, цього літа погодився виступати за "Хештег". Йому доводиться їздити по три години на кожну гру, проте це був усвідомлений вибір: для нього це ще одна можливість популяризувати себе.

До слова, у інших гравців також є постійна зайнятість. Наприклад, кеп команди Джек Харрісон страховик, а форвард Райан Адамс – тесля. Є тут викладачі і навіть юристи.

Сім'я Спенсера, що не дивно, спочатку хіба що пальцем біля скроні не крутила при розмові про"нормальну роботу". Зараз його мати Сінді працює на турнікетах на домашньому стадіоні "Хештегу"; батько Стів – клубний фізіотерапевт, вже згадуваний брат Себ – комерційний директор. "Я завжди говорила Спенсеру, що з його залежності від YouTube нічого хорошого не вийде. Як бачимо, я помилялася. Але насправді, я просто рада, що вони виявилися пристойними хлопцями", - зізнається Сінді в інтер'ю FourFourTwo.

Минулого літа клуб зважився на дуже серйозний крок, увійшовши в систему англійських ліг: тепер команда виступає у другому дивізіоні Футбольної ліги східного округу (це десятий рівень англійської ногом'яча). Напередодні дебюту Спенсер Оуен залишив пост головного тренера і став коментатором команди. На вакантну посаду запросили Джея Деверо. Досвіду самостійної роботи у нього рівно стільки ж, скільки і у вас, зате є уявлення про організацію процесу у напівпрофесійних лігах. Тепер комплектація не залежить від результатів у віртуальному чемпіонаті: новий наставник привів із собою кілька гравців з ліги вище, але ядро колективу продовжують складати футболісти, на яких у свій час "Хештег" будувався: на друзях Спенсера і Себа.

Новий рік команда зустрічатиме на першій сходинці таблиці, хоч її становище дуже хитке: "Вайт Енсайн" всього в двох очках позаду і з однією грою в запасі. "Юнайтед" здобув дебютну перемогу тільки в п'ятому турі, проте потім поперло: з наступних 17 матчів переможними виявилися 14.

“Я б не наважився сказати, що ми були першими в нашій справі. Однак нам вдалося стати тими, хто підняв її на новий рівень, – цитує Спенсера FFT. – До чого ми здатні прийти? Ну, ми могли б пройти весь шлях серед профі. Не хочеться бути анекдотом, щоб люди говорили: “Ви пам'ятаєте ту команду із соціальних мереж пару років тому? Цікаво, що з ними сталося?". Ми хочемо прийти сюди надовго. Ми маленька рибка в дуже великому ставку".

У матеріалі використані фото David Rose і Leon Csernohlavek