Хто я без тебе. Хто допомагає в Ліверпулі Юрґену Клоппу

Робота головного тренера будь-якої футбольної команди завжди на виду, як і він сам. Однак за його спиною завжди знаходиться малий або великий тренерський штаб, чиї досягнення і чий внесок в успіх команди часто недооцінюється. Юрґен Клопп – один з тих тренерів, які люблять повторювати, що будь-який успіх – це, в першу чергу, заслуга згуртованої і працюючої команди, а не заслуга однієї людини. Хто допомагає в "Ліверпулі" німцеві, який в минулому сезоні нарешті підняв головний трофей клубного європейського футболу?

Довгі роки правою рукою Юрґена Клоппа був боснійський фахівець Желько Бувач. Вони були разом як тренери більше сімнадцяти років. Боснієць опинився в "Майнці", в якому тоді ще грав Клопп, разом з іншими югославами, які втекли з ураженої війною країни до інших європейських ліг. Як і в німця, в ньому завжди жив дух не тільки гравця, але і тренера. Його називали трансферним гуру і мало хто міг уявити, що цей союз колись може закінчитися.

У минулому році Желько Бувач, цей скромний чоловік, який не любив публіку і спрямовані на нього камери, вирішив, що пора відправитися у вільне плавання. Як вважає німецький журналіст Рафаель Хонігштайн, вплив Бувача на Клоппа знижувалося з однієї простої причини: в клубі з'явився інший сильний тренер. Мова про Пепейна Ліндерса, якого називають "ліверпульським Пепом" [відсилання до Пепа Гвардіоли].

Пепейн Ліндерс

Другим Бувачем або першим Пепом для Юрґена Клоппа став Пепейн Ліндерс. В обов'язки нової правої руки німця входить повний контроль на всіма молодіжними секторами клубу, тактичні моменти першої команди, а також проведення передматчевих тренувань. Незважаючи на те, що йому ще немає сорока років, за його плечима знаходиться колосальний досвід роботи.

Він ніколи не грав на професійному рівні, проте вже в дев'ятнадцять років опинився в "ПСВ", де допомагав проводити тренування в академії. Його успіхи помітили в португальському "Порту", де він також працював в академії і паралельно допомагав Андре Віллаш-Боашу. Саме в Португалії голландець вперше використав свою методику, яка полягає в наступному: Пепейн збирав найобдарованіших гравців однієї вікової групи і давав їм відмінне від інших завдання. Потім ці ж юнаки отримували можливість тренуватися з головною командою. Таким чином він показував, що молоді гравці важливі, а також допомагав їм вбирати і пристосовуватися до тактики першої команди.

В "Ліверпуль" Ліндерс потрапив ще при Роджерсі, тоді його призначили головним тренером команди U-16. Вже тоді він почав робити те ж саме, що дозволило йому домогтися успіху в "Порту". Правда, найбільшу вигоду з цього почав використовувати не Роджерс, а вже Клопп. Завдяки Ліндерсу Юрґен звернув увагу на молодь і в одному з інтерв'ю заявив, що "через те, що в Мелвуді [тренувальна база "Ліверпуля"] щотижня тренується група талантів Ліндерса, я можу оцінити їх силу".

Уже зараз в основі "Ліверпуля" виходять Трент Олександр-Арнолд і Дівок Орігі, на підході – Харрі Вілсон, Райан Брюстер, Кі-Джана Гувер, Кертіс Джонс, Ясер Ларус і Адам Льюїс.

Пеп Ліндерс намагався почати самостійну кар'єру, але у нього не вийшло в "НЕК" і він повернувся в "Ліверпуль" якраз для того, щоб замінити Бувача. Клопп уявити себе не може без Ліндерса, якого називає "комп'ютером, який записує взагалі все".

"Ми знаємо, що якщо будемо віддавати себе всіх кожен день, то зможемо перемогти ймовірно будь-яку команду. Ну або, принаймні, ми зможемо створити їй великі проблеми. Наше єдине правило: завжди стовідсоткове відношення", - сказав в інтерв'ю офіційному сайту Пепейн Ліндерс.

Пітер Краветц

Якщо Пепейна Ліндерса назвали правою рукою Клоппа, то Пітер Краветц, безперечно, ліва. В "Ліверпуль" він прийшов разом з Юрґеном Клоппом, причому знайомі вони вже давно. Вперше вони зустрілися ще в "Майнці", де Краветц працював головним скаутом. Потім він разом з Юрґеном переїхав в дортмундську "Боруссію" і став одним з тих людей, завдяки яким став можливим успіх цього клубу.

Юрґен Клопп називає Пітера своїми очима і це насправді так. У Краветца колосальний досвід скаутингу і аналізу даних і в "Ліверпулі" він відповідає за аналіз суперників і підготовку відеоматеріалів, не менше він розбирається в тактиці.

"У команді ми намагаємося створити конкурентоспроможну атмосферу. Як команда, ми знаємо, що єдиний спосіб чогось досягти – це працювати разом. У нашій тренерській команді ми працюємо саме так, щоб своїм хорошим прикладом показати, наскільки ефективна може бути група. Шість, вісім, десять чоловік будуть завжди бачити більше, ніж один або двоє. У нас може бути більше ідей, якщо ми будемо працювати разом, обговорювати і знаходити найкращі рішення".

Пітер Краветц вже помітив, що те, що відбувається в Англії помітно відрізняється від його німецького досвіду: "Витрати, витрати, витрати. Все залежить від того, що ви робите на трансферному ринку. З іншого боку, ми віримо в можливість розвитку гравця за допомогою тренувань і систематичного підходу ".

Завдяки аналізу третього помічника Клоппа в клубі з'явився Аліссон Беккер і Віргіл ван Дейк. Хтось скаже, що ці гравці були на поверхні і їх покупка була очевидною, однак справа в підході. Краветц наполіг на тому, що "Ліверпулю" потрібні саме ці, кращі гравці, а не їхня можлива копія або заміна. І тоді клуб пішов ва-банк.

Томас Гроннемарк

На відміну від Пепейна Ліндерса і Петера Краветца, Томас Гроннемарк працює в клубі не так давно і його з невеликою натяжкою можна назвати тренером штабу Клоппа. Однак незважаючи на це, він близько року є тренером по аутам "Ліверпуля", а також декількох інших європейських клубів.

Томасу Гроннемарку сорок три роки, і він з Данії. Близько чотирьох років він був у збірній Данії з бобслею, спорту, який і близько не має відношення до футболу, як і не мав його раніше сам Гроннемарк. Але в якийсь момент він зацікавився таким стандартним положенням як вкидання м'яча з ауту, важливість якого, на його, погляд, дуже сильно недооцінювали.

Першим клубом, якому виявилася до вподоби методика Гроннемарка, стала берлінська "Герта". Опісля Гроннемарк почав співпрацювати з датським "Мідтьюлландом", який натренував до такої міри, що восьму частину своїх голів клуб забив після вкидання ауту.

На своєму офіційному сайті данець пише, що його місія – поліпшити якість вкидання аутів в сучасному футболі. Вони повинні бути вкинуті далі, швидше і розумніше. За 15 років роботи над своєю методикою гравці покращують свої дані на 5-10 метрів, а датські клуби, в яких він тренував, забили після аутів більше двадцяти м'ячів. Також Томас записує навчальні відео, веде тренінги і володіє рекордом Книги рекордів Гіннеса за найдальше вкидання ауту.

Юрґен Клопп, як один з головних новаторів англійської Прем'єр-ліги, не міг пройти повз такого фахівця. Він любить, коли його гравці підтримують високий темп гри, а для цього важливий кожен елемент гри. М'яч часто опиняється за бічною лінією і чим швидше він буде вкинутий, чим вдумливіше буде його вкидати гравець, тим ефективніше буде володіння м'ячем.

"Без них я ніщо. Думаю, що найсильніша сторона сильних людей – це оточити себе тими, хто в певних випадках сильніше вас. Люблю їх усіх, і ми разом, тому що у них багато різних якостей. Без них я не хотів би виконувати роботу – і я б не зміг її виконувати. Коли я починав, то був один, але це було багато років тому, а футбол з тих пір змінився".