Невідомий Шмейхель: Каспер пройшов через Ноттс Каунті і 4 роки оренд заради мрії

Йому було чотири роки, коли Петер востаннє виграв датську Суперлігу і відправився в Англію.

Той трансфер сер Алекс потім назве "покупкою століття": за Шмейхеля-старшого "МЮ" виклав близько 500 тисяч фунтів. Але перед тим, як відплисти на Туманний Альбіон, Петер разом з партнерами по "Брондбю" вирішили гарненько відзначити титул. І ось коли народ почав підтягуватися на вечірку, чотирирічний син Шмайхеля став в дверях і заявив одному з клубних спонсорів: "Ей, а вас сюди не запрошували, тут тільки футболісти!"

Сміху було багато, самі розумієте. Петер любить розповідати цю історію, адже вона в повній мірі ілюструє дитинство його сина. Каспер не знав іншого життя, крім тренувань і матчів.

У "МЮ" їх таких було троє - компанію синові Шмейхеля складали Том Інс і Алекс Брюс. Плуталися у старших під ногами, копали м'яч в роздягальні - коротше, діти як діти. Але Каспер вже тоді стояв на воротах, наслідуючи татові.

До слова сказати, Том і Алекс теж стали професіоналами і багато пограли на різних рівнях, але сил, щоб вийти з тіні знаменитих батьків, у обох не вистачило.

***

"Мені дуже пощастило, адже я на власні очі бачив зблизька найкращих гравців покоління. Дивитися на тренування футболістів, на кшталт мого батька, Бекхема, Скоулза, Гіггза, Кантона було безцінно. Я назавжди запам'ятав, як важко вони працювали над собою, їх перфекціонізм і бажання бути кращими в світі".

Kasper Schmeichel v Tom Ince... this one goes way back! #HUDLEI pic.twitter.com/eJRGZYRAKX

— Premier League (@premierleague) September 16, 2017

Зараз Каспер і Петер схожі зовні, але починали вони зовсім по-різному. Петер, син музиканта з Польщі Толека Шмейхеля, народився в передмісті Копенгагена Хойє Гладсаксе, де в 60-х поселяли мігрантів та іншу бідноту. Як і більшість футболістів, він починав у дворі, в компанії таких же бешкетників, як сам. Футбол для нього був шансом вирватися.

А ось Касперу рватися потреби не було. Він не знав бідності, дружив із зірками і у нього все було чудово вже з народження. Це створювало проблеми. Мазіньо, щоб виховати синів футболістами, віддав обох в Ла Масію, яку жартома називають "монастирем" через суворі порядки та закритість. Ліліан Тюрам просто відійшов убік і на відстані спостерігав, ким зростає Маркус в "Сошо". Петер Шмейхель теж прийшов до цього, хоча і не відразу.

Забавна вийшла історія. У 2001 році легендарний данець влаштувався в "Астон Віллу". Напередодні Boxing day команда повинна була тренуватися, але ветерани отримали від штабу відгул. І оскільки на ворота ставити було нікого, Петер запропонував свого сина. На той момент він вже мав досвід тренувань в школі португальського "Ешторіла" (тато його туди прилаштував, поки сам грав за "Спортінг"), але все одно це було сміливо.

"У Каспера перед грою раптом здувся живіт, але він говорив, що все нормально. Коли ж почалося заняття, то він три-чотири рази відбивав виходи один на один від нашого найкращого форварда Анхеля, причому м'яч потрапляв і в живіт теж. Пам'ятаю, хлопці тоді підійшли до Каспера і похвалили за гру".

Коли ж сімейство повернулося додому святкувати Різдво, Каспер не зміг піднятися. Виявилося, що у нього був апендицит.

"Ви зрозумійте, я ж не знав, як йому важко. Але він провів тренування з четвертою на той момент командою АПЛ, отримав пару ударів в живіт і продовжував! Коли ж ми забрали його з лікарні через день, то Каспер вже грав в сніжки з сестрою. Ось це був перший раз, коли я побачив в ньому потрібний менталітет".

***

Це був 2001 рік, а вперше твердим гравцем основи Каспер став лише в 2009-му. Минуло вісім сезонів, перш ніж інші побачили в Каспері щось більше, ніж сина знаменитого тата.

Та й то, якщо чесно, ситуація вийшла комічна. Якийсь близькосхідний консорціум Munto Finance придбав клуб четвертого дивізіону "Ноттс Каунті". Метою, звісно, назвали вихід в АПЛ, спортдиром призначили Свена-Йорана Ерікссона, котрий на той час вже остаточно збився на пошуки легких грошей.

Швед і запросив в багатообіцяючий проект Каспера, якого добре знав по "Ман Сіті". Ерікссон, якщо хто забув, очолював "Городян" перед приходом шейхів, ну а Шмейхель був там казна-яким за статусом воротарем.

Peter & Kasper Schmeichel during the time they were both at @ManCity pic.twitter.com/15APUs9qxI

— Fresh Face Club (@GolfRaffle) August 12, 2016

Взагалі на "Етіхад" він потрапив в 2002-му разом з Петером, ставши першими батьком і сином, котрі виступали за "Городян" на дорослому і молодіжному рівнях. Каспер полюбив "Сіті", але потім з "Шрусбері" прийшов Джо Харт, в якому тоді бачили ледве не нового Пітера Шилтона. Так що хоч контракт Шмейхелю і дали, чекали його виключно оренди.

"Дарлінгтон", "Бері", "Фалкірк" - ще та діра. Але саме там Каспер грав, перш ніж доріс до більш статусних "Кардіффа" і "Ковентрі". У "Сіті" ж за чотири сезони його сім разів випустили в основі.

І ось він, довгоочікуваний великий проект! "Ноттс Каунті", на секунду, один з найстаріших клубів Англії. І нехай останній Кубок "Сороки" здобули в 1894 році, у них був багатий спонсор, так що Каспер не вагався. І отримав безцінний досвід.

"Це був божевільний сезон. На одні матчі ми добиралися чартерними літаками, а на інші їхали убогим автобусом. Сьогодні ці люди говорили, що у нас гори грошей, а завтра зникли назавжди, Еріксон теж змився, і ми зрозуміли, що нас надули. Втім, все одно піти в "Ноттс Каунті" було одним з найбільш правильних рішень мого життя. Саме там я краще зрозумів світ і людей, з якими працюю. Навколо команди ходило багато поганих чуток, але ми сконцентрувалися на футболі і виграли лігу з комфортною перевагою".

***

Той "Ноттс Каунті" в АПЛ не вийшов, а шкода - була б казка крутіша за лестерську. Втім, одного гравця для еліти клуб таки підготував.

Звичайно, сталося все не відразу. Касперу Шмейхелю взагалі нічого не давалося легко - доводилося боротися, чіплятися, доводити, і лише тоді скринька з бажаним потроху відкривалася.

У "Лідсі", правда, якось взагалі не пішло, незважаючи на возз'єднання з другом дитинства Брюсом. Каспер виходив в основі, але грав дуже нерівно. З одного боку, був яскравий перфоманс проти "Арсеналу", після якого його назвали найкращим гравцем раунду Кубка Англії, з іншого - 70 пропущених голів в Чемпіоншипі. Для контексту, найближчі конкуренти "Павлінів" пропустили 50 і 51 гол відповідно.

Беккьо, Градель і Снодграсс тягли команду до останнього туру, але на фініші їм не вистачило трьох очок до плей-оф. І терпіння менеджера Саймона Грейсона лопнуло.

"У нас є альтернативи Касперу, які зроблять нас сильнішими, допоможуть прогресувати. Якщо ж пропозицій по ньому не буде, це нічого не змінює. Ми все одно шукаємо нового голкіпера, який би посилив нашу команду".

Для Шмейхеля ця прес-конференція стала шоком, але його швидко привів в порядок ще один дзвінок від Ерікссона - цього разу, шведу запропонували роботу в "Лестері", і він потягнув старого знайомого за собою. Трансфер обійшовся "Лисицям" в 2 млн фунтів, і хоча на "покупку століття" не тягнув, але теж мав значні наслідки для всіх сторін. Крім, хіба що, Ерікссона.

***

Зараз перше інтерв'ю Каспера після переходу в "Лестер" виглядає зворушливо. У ньому він назвав три своїх головних мрії - поїхати на Євро-2012, зіграти на "Уемблі" і вийти в АПЛ.

З лігою все зрозуміло - міг і про більше бажати, як виявилося. На Євро теж поїхав, хоч і не зіграв там ні хвилини. Основним у збірній, як раніше батько, Каспер став пізніше - приблизно з 2014-го. Найбільші проблеми виникли з "Уемблі", але виручили "Шпори", які перебралися туди на час будівництва власної арени в сезоні-2018/19.

Не дарма вже багато років Каспер Шмейхель виглядає абсолютно щасливим чоловіком. Його мрії не просто збулися, а навіть "перезбулися".

"Я не шкодую, що все сталося саме так. Я зіграв майже у всіх дивізіонах і країнах на цьому острові, крім Ліги 1. Я був в Шотландії, Уельсі, навіть в Лізі 2. Мені пощастило отримати широку футбольну освіту".

У Петера Шмейхеля є всі підстави пишатися і він, власне, так і робить. Батько був присутнім на дебюті Каспера в "Ман Сіті" в 2007 році, потім їздив за ним навіть у "Бері" і "Ковентрі". Коли ж "Лестер" сенсаційно виграв АПЛ, то Петер зізнався, що "цей титул для нього вдвічі приємніший за усі його п'ять чемпіонств з "МЮ". Просто подивіться на його вираз обличчя після сейва Каспера на ЧС-2018 - це безцінно.

***

Звичайно, їх весь час порівнюють. А хіба могло бути інакше? Це справжня магія цифр: свій перший титул АПЛ вони обидва виграли в 29 років завдяки осічкам найближчих конкурентів. Навіть день збігся - 2 травня.

Тепер букмекери жадібно поглядають на сина Каспера - Макса. Йому лише десять років, але на його майбутній тріумф в АПЛ вже приймають ставки з коефіцієнтом 250 до 1. Є навіть бажаючі ставити на те, що Макс виграє АПЛ в 29 років, як тато і дід. Малюк, звісно, вже у воротарських рукавичках і тренується. Він ще й гадки не має, на який тиск себе прирікає.

This is Max, Kasper Schmeichel's son.
What are the chances of him also winning the league before Liverpool? pic.twitter.com/3TmcYGYaGT

— Football Away Days (@footyawayday) May 3, 2016

"Знаєте, я б точно зіграв більше матчів в АПЛ, якби носив інше прізвище. Багато хто вважає, що завдяки зв'язкам тата переді мною були відкриті всі двері, але все було з точністю до навпаки. Сьогодні мені 34, я давно одружений, у мене двоє дітей, але люди продовжують бачити в мені сина Петера".

Коли Йорді Кройф не витримав цієї тіні і розвалився, багато хто його шкодував. Каспер же своєю боротьбою заслужив не жаль, а величезний респект.