Пташенята Фергі, болючий перехід до Евертона і рекорд у збірній Англії. Історія братів Невіллів

Підходить до завершення серія із семи частин про братів-футболістів. Ми вже познайомилися з сім’ями Ернандесів, Алькантарів, Боатенгів, Азарів, Погба і Туре. Фінальним акордом буде розповідь про англійських легенд, “червоних дияволів” Філа і Гарі Невіллів.

Дитинство і юнацтво

За “несподіваною” іронією долі батьки у футболістів теж були спортсменами. Тато, Невілл Невілл, грав у крикет у не дуже рейтинговій Крикетній Лізі Болтона. Мати, Джилл Невілл, займалася нетболом (один із видів спорту, котрий пішов від баскетболу), виступаючи також у непопулярних англійських чемпіонатах.

Гарі старший за Філа на два роки. Обидва народилися у містечку Барі, що знаходиться у 20-ти кілометрах на північ від Манчестера. Брати – не єдині діти у сім’ї. У Філа є сестра-близнюк Трейсі, котра пішла за стопами матері і теж займалася нетболом. До речі, виступала за Національну збірну Англії і була її тренером.

Обидва брати наслідували батька, розпочинаючи свою кар’єру у спорті саме з крикету. У Філа цей вид спорту вдавався краще. Його вважали “генієм крикету” і в нього навіть є встановлений рекорд, який досі не був побитий: він наймолодший гравець в історії клубу “Ланкашир”. Паралельно вони ще й займалися футболом, і тут у молодшого з Невіллів йшло краще: Філ упродовж п’яти років навчання був капітаном шкільної команди з футболу.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Gary Neville (@gneville2)

“Пташенята Фергі”

У 1991-му обоє братів приєдналися до академії “Ман Юнайтед”. А ось тут вже почалося домінування Гарі. Він швидше дебютував у першій команді, у вересні 1992-го у віці 17-ти років зігравши три хвилини у матчі Кубка УЄФА проти “Торпедо”.

“Вкидання. Моїм дебютом було вкидання м'яча проти московського “Торпедо”. От і все. Я не торкався м'яча ногами. Я не знаю, чи було таке коли-небудь ще. Хоча, це типово для моєї кар'єри, насправді!

В той момент я жив в одній кімнаті з братом. Взагалі-то, розмова з ним повинна був подіяти на мене, як снодійне. Я повинен був сказати йому: “Філ, прокоментуй-но моє вкидання” ”, - згадує Гарі.

У листопаді 1993-го Гарі записав до свого активу уже сім хвилин у поєдинку Ліги Чемпіонів з “Галатасараєм”. Перший старт і за сумісництвом дебют в АПЛ відбувся у травні 1994-го року проти “Ковентрі”. Тоді “МЮ” уже гарантував собі чемпіонство, а правий захисник провів увесь матч на полі.

Вперше Філ зіграв за “Ман Юнайтед” у січні 1995-го у поєдинку Кубка Англії проти “Рексема”. У першому ж для себе матчі в першій команді “червоних дияволів” він записав до свого активу асист. У чемпіонаті дебютна зустріч для Філа пройшла проти одвічних суперників по місту – “Ман Сіті”. Тоді Гарі був відсутній в заявці, і його місце правого захисника зайняв саме Філ.

Обоє братів вперше зіграли разом за “манкуніанців” у травні 1995-го проти “Шеффілд Уенсдей”, закриваючи дві позиції в обороні. Гарі на той момент було 20 років, а Філу – 18.

Молодих гравців тих часів, котрі надовго закріпилися в першій команді “Манчестер Юнайтед” називають “Пташенятами Фергюсона”, проводячи паралель з легендарними “Малюками Басбі”. Вони заміняли гравців, котрі були кістяком команди. Тоді в них ніхто не вірив. Ніхто, за винятком Сера Алекса. Окрім Невіллів до “Пташенят” відносяться ще Раян Гіггз, Девід Бекхем, Поул Скоулз і Нікі Батт.

Кістяк “Манчестер Юнайтед” і трофеї

У сезоні 1994/1995 Гарі провів уже 18 матчів у чемпіонаті, а через рік ця кількість зросла до 30-ти. Загалом він зіграв за “червоних дияволів” у 17-ти сезонах АПЛ. Більше того, упродовж своїх шести фінальних сезонів Гарі був капітаном команди після відходу Роя Кіна.

Філ у 1995/1996 рр. взяв участь у 25-ти матчах в АПЛ, більшість з них пліч-о-пліч з братом захищаючи ворота “манкуніанців”. Той сезон став чемпіонським для “Ман Юнайтед” – перший спільний трофей братів. На рахунку Філа 11 сезонів в АПЛ у червоній футболці. У 2004-му році він перейшов до “Евертона” за неймовірно скромні зараз 5,3 млн євро. Брати роз’єдналися і зустрічалися лише у спільних протистояннях і збірній Англії.

“Він був одним з тих гравців, кому я міг сказати: "Філ, я хочу, щоб ти забіг на цей пагорб, а потім повернувся і спиляв це дерево". І він би відповів: "Добре, бос. Де пила?" " – згадував Фергюсон у своїй автобіографії.

Брати були дуже працьовиті, за що їх цінувала шотландська легенда тренерського містка. Та і фанати теж.

Трофейний список Гарі досяг 30 титулів, 12 з яких – це чемпіонства Англії. Філ поступається старшому братові – у нього 14 трофеїв (шість перемог в АПЛ). Усі ці 14 титулів брати здобули разом, ділячи одну перемогу на двох, в тому числі і легендарний требл 1999-го року. Так тривало до зміни клубу Філом.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Gary Neville (@gneville2)

Сльози після переходу до “Евертона”

Після 14 років у рідному клубі Філ змінив свою прописку на Ліверпуль. В останньому своєму сезоні у складі “манкуніанців” він втратив своє місце в основі, провівши трохи більше тисячі хвилин в чемпіонаті – найменша кількість у його кар’єрі в “МЮ”, якщо не брати до уваги лише два зіграні матчі у дебютному сезоні.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Philip Neville (@philipneville18)

Про рішення Фергюсона розлучитися з футболістом Філ дізнався у приватній розмові в будинку шотландського спеціаліста. Тоді дружина гравця Джулі залишалася в машині, і коли дізналася вердикт, то розплакалася і навіть не змогла зайти в гості до Сера Алекса. Вся сім’я погано пережила відхід Філа з рідної команди – його тоді вигнали з дому. З дому під назвою “Олд Траффорд”.

“Це був, мабуть, один з найбільш загадкових моментів у моїй кар'єрі. Ми зустрілися в його вітальні, пили чай, і він розписував мені мій майбутній перехід: куди я поїду, як буду грати і все таке. А потім я вийшов на вулицю і побачив свою дружину в сльозах. Але сталося це не в холодному офісі. Все було зроблено з теплотою, як ніби з'їздив до мами з татом за порадою… Але не зрозумійте мене неправильно. Я приїхав додому і плакав цілу добу”, - сказав Філ в інтерв’ю The Guardian.

Одразу після трансферу Невілл-молодший став кістяком оборони “ірисок”. Якщо брати загальну кількість матчів, то за “Ман Юнайтед” він провів все-таки більше зустрічей – 378 проти 303. Та і жодного титулу він у Ліверпулі не виграв. Проте все одно продовжував виступати за збірну Англії.

"Я не вигравав з "Евертоном" трофеїв, але цей час був таким же особливим, як і моя кар'єра в "Юнайтед". Люди йдуть з "МЮ" - і нерідко губляться. Я ж думаю, що став краще і як гравець, і як людина. Я довів скептикам, що вони були не праві”, - згадує Філ, проте у цих словах чуються нотки прихованого болю.

Дебютний матч за “Евертон” в АПЛ Філ зіграв проти своєї рідної команди, за яку продовжував виступати його старший брат Гарі.

“Коли я вперше приїхав на "Олд Траффорд" з "Евертоном", Гарі запустив в мене м'ячем, поки я сперечався з суддею. Такі забави він любить з дитинства”, - згадує Філ.

Проте це не найпам’ятніший момент у його кар’єрі у складі “ірисок”. У жовтні 2008-го, через три роки після трансферу, він остаточно став своїм у синій частині Ліверпуля. Філ не прибрав ноги і пішов у грубий стик проти тоді ще молодої зірки “МЮ” Кріштіану Роналду. Він заявляв, що зробив це не спеціально, але фанати і гравці “Евертона” оцінили самовіддачу захисника у матчі проти колишніх “своїх”.

Протистояння Невіллів і іронічне висміювання братів

Тільки після переходу в “Евертон” Філ остаточно зайняв правий фланг оборони. В “Ман Юнайтед” він грав лівого захисника, або ж зрідка в опорній зоні. Старший брат Гарі був його конкурентом, а точніше тим, хто не давав йому грати на його рідній позиції. Навіть серед інших “манкуніанців” Гарі виділявся більшою наполегливістю, працелюбністю і надійністю, повністю задовольнивши Сера Алекса, котрому потрібно було замінити Пола Паркера.

“Перед першою зустріччю в ролі капітанів я все думав, чи скаже мені Гарі хоча б "привіт". Першим вітатися я навіть не збирався”, - каже Філ.

Вони так і не привіталися. Просто подивіться на цю витримку.

Молодший брат був менш сконцентрованим, і це могло стати причиною втрати місця в складі і подальшого трансферу в “Евертон”. Але там він з часом був призначений капітаном. На ряду з братом, які обидва керували своїми командами, вони були одними із найвпізнаваніших гравцями в Англії. Проте вболівальники любили покепкувати з них:

“Якщо Невілли можуть грати за збірну Англії, то і ми зможемо”, - йдеться в одній із кричалок фанатів.

В них не було супервизначних умінь, але це не завадило їм стати кістяком у своїх командах, а також у збірній.

Збірна Англії. Рекорд

Гарі швидше дебютував за “трьох левів”, ніж молодший брат, але Філ на момент першого поєдинку мав менше років. У червні 1995-го Гарі зіграв повний матч проти збірної Японії (21 рік і два місяці), а Філ у віці 19-років і чотири місяці став на той момент восьмим наймолодшим гравцем в історії збірної Англії, теж провівши повний матч, але уже проти іншої країни Далекого Сходу – Китаю.

Перший матч разом вони зіграли у травні 1997-го проти збірної Польщі. Не зважаючи на те, що Філ провів всього одну хвилину (Гарі увесь матч), Невілли стали першими братами з часів Джака і Боббі Чарльтонів, які зіграли разом за збірну Англії. За спільними матчами Гарі і Філ теж перегнали своїх легендарних співвітчизників – 144 проти 141.

Перші кроки у тренерстві

Філ весь час доганяв молодшого брата і брав з нього приклад.

“Коли мені було 14 років, я ніяк не міг визначитися з вибором: грати в крикет або футбол. Гарі же в той час підписав контракт з "Манчестер Юнайтед". Я подумав, як же круто виступати на "Олд Траффорд", тренуватися у Алекса Фергюсона, тому вирішив піти по стопах брата. Думаю, якби Гарі був фермером, я б зараз місив бруд в якомусь закутку”, - згадує Філ.

Але ось тут цей ланцюжок зламався – Філ пішов тренувати першим. Одразу після завершення кар’єри футболіста він став асистентом свого наставника в “Евертоні” Давіда Мойеса, тільки тепер вони вже разом керували тренерським містком в рідній команді для Філа – “Ман Юнайтед”. Після сезону у Манчестері, Філ став асистентом свого старшого брата Гарі у “Валенсії”, де вони провели разом 28 ігор. Потім молодшого Невілла занесло у жіночий футбол: Філ тренував Національну команду Англії. Наразі ж він очолює “Інтер” з Маямі старого товариша по команді Давіда Бекхема.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Philip Neville (@philipneville18)

Гарі більше полюбляє розмовляти на телебаченні, аніж тренувати. Та і краще це в нього виходить. Єдиним його місцем роботи на посаді наставника була та ж “Валенсія”, де він і сезону не протримався. Перед тим Гарі асистував Рою Ходжсону в збірній Англії, а зараз повернувся на телебачення. Там йому точно комфортніше.

Власний клуб

Знамениті випускники “Класу 92” академії “Ман Юнайтед” обидва Невілли, Бекхем, Скоулз, Гіггз і Бат вирішили не розлучатися і після завершення кар’єри, а об’єднатися навколо однієї справи. У 2014-му році вони викупили акції клубу “Солфорд” із передмістя Манчестера. Наразі клуб грає у Другій Лізі Англії – четвертому за ієрархією дивізіоні країни. “Солфорд” поки посідає сьоме місце і входить до зони плей-оф за підвищення у класі.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Philip Neville (@philipneville18)

Син-зрадник

Син Філа Невілла Харві Невілл пішов стопами батька і свого дядька. Окрім того, що він виступає на позиції правого захисника, він ще й починав свою футбольну кар’єру в “Ман Юнайтед” у віці 11-ти років. Щоправда, через два сезони Харві став гравцем академії ворога по місту – “Манчестер Сіті”. Згодом перебрався до родичів у “Валенсію”, а у 2018-му повернувся в склад “манкуніанців”, підписавши професійний контракт.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Philip Neville (@philipneville18)

Сім’я

“Я міг би бути більш надійним захисником, якби не доводилося страхувати Філа. Мені легше перерахувати всі хороші матчі Філа, ніж погані, - це буде швидше”, - кепкує з брата Гарі.

Вони завжди були у добрих стосунках і ніколи не сварилися. Ну або не виносили це напоказ, що теж є хорошою ознакою сім’ї. Так, Гарі досягнув більше за свого брата, проте Філ його ще може переплюнути у тренерській кар’єрі. Там старший дуже сильно попікся і поки не хоче повертатися, адже комфортно почувається на телебаченні. Тож тільки повний вперед для Філа!

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Philip Neville (@philipneville18)

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine, "Манчестер Юнайтед", FourFourTwo.