Ласкаво просимо до офсайду. Ліверпуль і його висока лінія оборони

Матчі "Ліверпуля" практично ніколи не розчаровують. Команда Юрґена Клоппа грає швидко, сміливо, рішуче. Найчастіше вона має одну мету – невпинне бажання атакувати ворота суперника.

Наміри підтверджуються результататами: "Ліверпуль" забив 147 голів у всіх турнірах сезону 2021/22. Більше в Європі лише у "Манчестер Сіті" (150).

Відомо, що суперництво Юрґена Клоппа і Пепа Гвардіоли призводить швидше не до посилення антагонізму між ними, а до взаємного впливу. Тренери "Ліверпуля" і "Манчестер Сіті" хочуть зробити свої команди сильнішими, і не бачать нічого соромного в тому, щоб запозичити та адаптувати якийсь елемент гри у суперника. Але все ж таки "Ліверпуль" залишається "Ліверпулем", а "Манчестер Сіті" – "Манчестер Сіті". Команда Клоппа інакше розпоряджається м'ячем, вона швидше з ним розлучається на половині поля суперника. І в Прем'єр-лізі, і в Лізі чемпіонів "червоні" випереджають "міщан" за кількістю завданих ударів. Більше втрат – більше намірів відразу повернути м'яч назад. "Ліверпуль" лідирує в АПЛ за кількістю тисків на суперника в атакувальній третині, і в кількості ударів після відбору м'яча (71, сім із них призвели до голів).

Безумовно, настільки енергійний та ефективний пресинг потребує злагодженої роботи усієї команди. Лінії атаки, півзахисту, оборони та воротар повинні розуміти та реагувати на дії один одного. Насамперед команда повинна діяти компактно, уникаючи провалів між лініями. Чим вище лінія атаки, тим ближче до воріт суперника має бути і лінія оборони. Цікаво, що в середньому лінія оборони (яка розраховується виходячи з дотиків м'яча центрбеками) у "Манчестер Сіті" вище, ніж у "Ліверпуля", але це можна пояснити тим, що команда Гвардіоли довше тримає м'яч на половині поля суперника. Привертає увагу інший показник – офсайди. У Прем'єр-лізі "Ліверпуль" ловив суперника поза грою 144 рази – на 50 разів частіше, ніж "Сіті" (другий показник у лізі). Більше того – "Ліверпулю" за показником "офсайди у суперника" немає рівних у всій Європі (в трійку потрапили "Сассуоло" і "Бетіс").

Потрібно розуміти, що висока лінія оборони і офсайди у суперника – це не самоціль для "Ліверпуля".

"Не думаю, що хтось вирішує грати з високою лінією, і тільки потім вигадує, що він робитиме з м'ячем, – каже The Athletic неназваний європейський тренер, який не раз протистояв командам Юрґена Клоппа. – Питання полягає в тому, як ми хочемо грати з м'ячем і потім уже – як це позначається на нашій грі у захисті”.

"Спробуйте назвати команду, яка хоче домінувати у володінні, але захищатися біля своїх воріт. Це протиріччя. Якщо хочеш, щоб у тебе був м'яч, потрібно позбавити його суперника, і крім цього ти позбавляєш суперника простору, який він може контролювати. Ти не можеш залишити без своєї половини поля. Вона буде залишатися порожньою і ти сам на це йдеш".

(скрін – onefootball.com)

"Але водночас ти так тиснеш на суперника, що він просто не здатний спокійно розігрувати м'яч. Ти кажеш собі, що якщо вони і проникнуть у простір за твоїми захисниками, то не зможуть це зробити з ретельно синхронізованою атакою, не зможуть розіграти атаку в три-чотири паси".

І справді. Що залишається суперникам "Ліверпулю" у такій ситуації? Найчастіше команда Юрґена Клоппа сама показує рішення – грайте через проникаючий пас (through ball).

Але суперники "Ліверпуля" забили лише два голи в сезоні після таких передач. У "червоних" є три варіанти, як впоратися з такими ситуаціями.

Перший – створення офсайдної пастки. Повернення Вірджіла ван Дейка після серйозної травми серйозно зміцнило лінію оборони "Ліверпуля" порівняно з минулим сезоном. Потрібно розуміти, що ван Дейк сильний не лише як захисник сам по собі, важливі його лідерські, організаційні якості. "На полі ти просто зобов'язаний взаємодіяти зі своїми партнерами по команді, і я завжди це роблю. Крім цього, на тренуваннях ми багато працюємо над синхронізаціями наших дій, ми не можемо просто стояти нерухомо на полі, сподіваючись, що офсайд станеться сам собою", – каже нідерландець. Завжди цікаво спостерігати за тим, як ван Дейк "сканує" рух суперника і в потрібний момент робить один крок. Іноді все упирається в міліметри, і "Ліверпуль" рятує VAR, який фіксує офсайди, недоступні людському оку, як у матчі чемпіонату з "Манчестер Сіті".

Другий спосіб – як би банально це не звучало, це швидкість. Якщо форвард суперника уникнув офсайду, його просто треба наздогнати. "Якщо ти граєш з високою лінією, залишаючи багато простору за своєю спиною, тобі потрібна швидкість в останній лінії. І вона у нас є. Четвірка наших захисників має чудову швидкість", – говорить асистент Юрґена Клоппа Пеп Лейндерс.

І, нарешті, у "Ліверпуля" є Аліссон. Бразильський воротар – лідер минулого сезону АПЛ за кількістю дій поза штрафним майданчиком. Якщо супернику вдалося уникнути офсайду і відірватися від захисників, кіпер "Ліверпуля" найчастіше встигає прочитати ситуацію і вчасно вийти з воріт. І Аліссон чудово діє в ситуаціях віч-на-віч.

У поганий день висока лінія оборони "Ліверпуля" здається недоречною, команду Клоппа хочеться звинуватити у недбалості та зарозумілості. "Ліверпуль грає з такою високою лінією... Іноді потрібно діяти простіше. Жахлива гра у захисті. Тільки подивіться на ван Дейка. У нього немає жодного бажання відійти до своїх воріт. Ніби він просто вирішив не рухатися", – говорив експерт BBC Джермейн Дженас після одного із матчів. З ним погоджувався відомий у минулому захисник "Сіті" Майка Річардс: "Відійди на кілька метрів назад і не матимеш проблем".

Але наївно вважати, що заклики експертів змусять "Ліверпуль" грати по-іншому.

"Про високу лінію "Ліверпуля" багато розмов. Але це лінія "Ліверпуля", подобається це комусь чи ні. Так "Ліверпуль" грає", – заявив якось у студії Sky Sports Джеймі Каррагер.

Офсайд у суперника – це не везіння, це частина плану. Думаючи про атаку, не можна забувати і про захист. "Ліверпуль" вибирає ризиковані варіанти. І в цьому він досяг найвищої майстерності.