Ноунейми, надії Венгера та новий Роналдо. Хто носив 35 номер до Зінченка в Арсеналі

Приєднавшись до “Арсеналу”, Олександр Зінченко, як і на ранніх етапах кар’єри в “Манчестер Сіті”, обрав 35 номер. Ми вирішили розповісти, хто ще із “канонірів” під ним виступав.

Паоло Вернацца

Позиція: центральний півзахисник
Коли носив номер: сезон 1997/98

Вихованець “Арсенала”, який не зміг переконати Арсена Венґера у необхідності і поступово загубився у нішевих командах. Найбільших висот досягнув у складі “Вотфорда”, чиї кольори захищав з 2000-го по 2004-й роки — правда, на той момент “шершні” безпросвітно бовталися у середині Чемпіоншипу. Змінив низку клубів із нижчих дивізіонів, завершив виступи на професійному рівні у 2011-му, а сьогодні працює агентом, спеціалізуючись на молоді.

Омер Різа

Позиція: відтягнутий форвард
Коли носив номер: сезон 1998/99

Ще один глибокий резервіст, який не пригодився французькому спеціалісту. Турок є випускником академії “канонірів”, отримав одну хвилину в Кубку ліги проти “Дербі Каунті” (також опинився на лаві запасних у зустрічі з київським “Динамо” в ЛЧ), після чого розчинився у вирі оренд.

В середині нульових пробував зарекомендувати себе на батьківщині, мав відносний успіх у “Денізліспорі”, втім, по поверненні на Туманний Альбіон очікувано загубився у периферійних колективах. Повісив бутси у 2018-му, проте у січні 2022-го, у віці 42-х років, вигулькнув у Південній футбольній лізі (8 дивізіон Англії).

Наразі тренує, трудився на чолі молодіжки “Вотфорда”, у 2021-му був запрошений асистентом до штабу збірної Англії U-17.

Грем Барретт

Позиція: центральний нападник
Коли носив номер: 1998—2000 рр.

На відміну від двох перших типів Барретт вважався талановитим — у 1998-му ірландець став учасником тріумфального походу Ірландії U-16 на чемпіонаті Європи. Не можна сказати, що Венґер особливо вірив у нападника, однак притримав його аж до 2003-го (майже увесь час Барретт перебував у орендах).

Нічого путнього не вийшло і Грем вирушив у вільне плавання. Мав попит у “Ковентрі Сіті” та “Фалкірку”, пробувався у “Сент-Джонстоні” і “Шемрок Роверс”. Хоч і не заслужив серйозних висот, зате пограв у командах, про існування яких ми точно знаємо.

Моріц Фольц

Позиція: правий захисник
Коли носив номер: сезон 2000/01

Моріц Фольц теж не запевнив Венґера у актуальності, однак у подальшому себе все ж знайшов. В юності захисник двічі взяв з “Арсеналом” молодіжний кубок Англії і після оренди у “Фулгемі” був викуплений “дачниками” за 1 мільйон євро.

Загалом німець окупив свій трансфер — провів 144 матчі, забив 4 м’ячі і віддав 5 асистів. Завдяки самовідданості та пристрасті заслужив статус локальної легенди, але у 2010-му покинув Лондон заради “Санкт-Паулі”. Останні роки кар’єри присвятив “Мюнхену 1860”, якому допоміг у 2015-му залишитися у Другій Бундеслізі.

Йоан Джуру

Позиція: центральний захисник
Коли носив номер: сезон 2004/05

Переважно ми знаємо Джуру під “двадцяткою”, але на зорі перебування в “Арсеналі” швейцарець віддав перевагу цифрі “35”. Центрбек знаходився у обоймі “канонірів” впродовж десяти сезонів, та всі вони склалися дуже нерівномірно. Причина лежить на поверхні — травми, внаслідок яких виконавець був частим гостем лазарету (наприклад, пропустив майже всю кампанію 2009/10).

Заради відновлення кондицій і збільшення практики Йоан двічі йшов у оренду — в “Ганновер” та “Гамбург” відповідно. У підсумку останні заплатили англійцям майже 3 мільйони євро і в короткостроковій перспективі отримали непоганий фідбек — Джуру підлатав діру в центрі оборони і таким чином з’явився у більш ніж сотні поєдинків.

У 2017-му попрощався з “динозаврами”, грав у колективах рівнем нижче, у 2021-му пішов на пенсію.

Патрік Ґреґґ

Позиція: центральний півзахисник
Коли носив номер: сезон 2005/06

Черговий статист, якому в “Арсеналі” виділили лише 20 хвилин. Патрік Ґреґґ не знайшов себе у Англії, зате збудував більш-менш прийнятну кар’єру в сусідній Шотландії — представляв інтереси “Фалкірка”, “Гіберніана” та “Сент-Джонстона”, з яким у 2014-му здобув національний кубок. Там же 36-річний ірландець зараз працює помічником головного тренера.

Франсіс Коклен

Позиція: опорний півзахисник
Коли носив номер: 2008—2010 рр.

Франсіс Коклен — досить відомий персонаж. Як не крути, перебуваючи на “Емірейтс Стедіум”, француз оформив два кубки Англії (і стільки ж Суперкубків), а з “Вільярреалом” створив сенсацію в Лізі Європи.

Як і Джуру, Коклена підвело здоров’я. З 2015-го по 2017-й роки опорник міг себе назвати гравцем, наближеним до стартової одинадцятки, але загальну картину зіпсували постійні травми, пов’язані з коліном.

Франсіса рятувала універсальність (виконавець здатен за потреби перекваліфікуватися у флангового півзахисника та навіть фулбека) і частково відсутність адекватної конкуренції. Втім, поява дороговартісних Джаки та Торрейри перекрила кисень і змусила піти. Навряд чи француз про це жалкує — якби не регулярні пошкодження, то його професійний розвиток можна було б охарактеризувати як цілком вдалий.

Гедіон Зелалем

Позиція: центральний півзахисник
Коли носив номер: сезон 2014/15

Арсен Венґер вірив у Гедіона Зелалема, говорив, що з того виросте щось хороше і залучав до всіляких турне. Будучи тінейджером, універсал зачаровував — зрештою, хто не любить технічних зірочок, яким видають купу авансів?

Однак з переходом на дорослий рівень Гедіон зламався — по-перше, втратив голову під розсипом похвал, по-друге, порвав хрестоподібні зв’язки. Така травма у 20 років — не жарти; сюди ж додаємо проблемне коліно і отримуємо фактично спортсмена з обмеженими можливостями, що не вражає навіть на просторах MLS. У січні Зелалем відсвяткував 25-річчя і глобально нікому не потрібний.

Мохаммед Ель-Нені

Позиція: опорний півзахисник
Коли носив номер: 2015—2018 рр.

Придбання Мохамеда Ель-Нені у 2016-му пришвидшило відхід Франсіса Коклена. Чи став єгиптянин рівноцінною заміною? Не так давно хавбеку “гримнуло” 30, але його звичний рівень — статус затички у кубкових поєдинках.

Та і якби Мохаммед претендував на щось більше, то його б не відпустили у оренду до “Бешикташу”. У травні півзахисник продовжив контракт із “канонірами” до 2023-го, однак його реноме точно залишиться незмінним — ротація, добрий день. Дарма, що у активі кубок та два Суперкубки Англії.

Габріел Мартінеллі

Позиція: лівий вінґер
Коли носив номер: 2019—2022 рр.

На Мартінеллі покладають великі надії — бразилець може похвалитися гарною швидкістю, пластичністю і холоднокровністю. Що тут говорити, якщо у ньому вбачають наступника Роналдо — про це прямо сказав такий поважний дядечко, як Роналдінью.

Мартінеллі дійсно має хист, спокійно відпрацює по всьому периметру лінії атаки і вже приносить відчутну користь. У 84 матчах за “Арсенал” вінґер забив 18 разів і оформив 13 асистів — наприклад, постраждали “Вест Гем”, “Челсі” та “Ліверпуль”.

Єдине, що бентежить — травматичність. Хлопця ще не називають кришталевим, але пора щось робити з проблемним коліном — інакше може скластися не дуже приємний фінал.

Сподіваємося, Зінченко напише куди кращу історію, пов’язану з номером на спині. Враховуючи, що “35” не користується попитом у футболі, не дивно, що його носили здебільшого посередні гравці. Втім, у Олександра є шанс змінити тенденцію — його “Арсенал” придбав не для того, щоб тримати на лаві запасних.