Візит на Тоттенхем Хотспур Стедіум. Що приховує за своїми стінами найсучасніша арена Англії

Для будь-якого футбольного фаната похід на стадіон улюбленої команди завжди стає чимось особливим, навіть якщо це не похід на футбольний матч, а просто відвідини туру по стадіону. Така послуга дає можливість зануритися у життя арени, побачити вид на поле з найдорожчих місць на трибунах, побувати у роздягальнях, ресторані та VIP-ложах, а також пройти весь шлях, який проходять гравці від виходу з клубного автобусу до появи на футбольному полі.

Перебуваючи у Великій Британії, саме такий досвід мені вдалося пережити, відвідуючи домашній стадіон мого улюбленого клубу. Тоттенхем Хотспур Стедіум – є одною з найбільших (після Вемблі та Олд Траффорд) та точно найсучаснішою футбольною ареною в Англії. Розташований стадіон у не найбагатшому та однойменному районі Лондона – Тоттенхем буквально за декілька метрів від місця, де була розташована попередня арена "шпор" - Вайт Харт Лейн.

Унікальність стадіону підкреслюється вже на етапі бронювання квитків на тур по стадіону, адже у листі-підтвердженні факту отримання квитків відвідувач отримує покроковий інструктаж щодо особливостей арени, одною з яких є той факт, що домашній стадіон Тоттенхема є першою cashless ареною в Англії, тобто вас попереджають, що ви за жодних умов не зможете розрахуватися готівкою – на всіх локаціях стадіону приймають лише карту чи мобільний безконтактний розрахунок.

До екскурсійних опцій стадіону, окрім стедіум туру чи відвідин музею стадіону, також входять два тури, які зачіпають архітектурну фішку арени – золоту п’ятиметрову статую півня – головного символу клубу, який знаходиться на даху арени над полем. Одна з екскурсій називається Sky Walk і передбачає пішу подорож до даху стадіону, де завдяки спеціальному містку можна підійти та доторкнутися до символу клубу на неймовірній висоті, а тур The Edge дозволить зістрибнути з цього містка на подобі роуп- чи банджіджампінгу.

Екскурсійний тур стадіоном розпочинається у приміщенні клубного фан-шопу, який, за словами представників Тоттенхема, є найбільшим у Європі. Просунута діджиталізація прослідковується і у організації самого туру – відвідувачам роздають маленькі планшети, за допомогою яких можна переглядати відео, слухати аудіоматеріали та читати історичні довідки на всіх етапах екскурсії, а також організатори надають повну свободу дій щодо відвідин самої арени, не обмежуючи рамками часу чи контролем екскурсовода.

Одразу після фан-шопу відвідувачі потрапляють у клубний трофейний музей Тоттенхема, про пустоту якого вже розказано багато жартів. Так, він не є настільки багатим як у сусідів з Манчестера чи Ліверпуля, але є цікаві експонати у вигляді кубку Англії чи Кубку володарів кубків Європи. Він унікальний тим, що Тоттенхем став першою британською командою, якій у 1963 році вдалося виграти євротрофей. Також у клубному музеї команди можна знайти Кубок УЄФА, який команда здобула у 1972 році, ставши першим британським клубом, якому підкорилися обидва європейських трофеї.

Наступною зупинкою після музею команди була чаша стадіону. Відвідувачам дозволялося оцінити вид на поле арени з різних місць – VIP-місця, зона керівництва клубу, скайбокси для бізнес-компаній, елітна ложа для легенд клубу, ложа преси тощо. Ложкою дьогтю у неймовірному пейзажі стадіону став той факт, що газон був закритий, адже стадіон знаходився у концертному режимі (за декілька днів після нашої екскурсії на цьому стадіоні виступала Леді Гага). Працівники монтували сцену, газон накривали спеціальним покриттям, щоб йому не зашкодили відвідувачі, а сама арена жила очікуванням великого концерту.

Взагалі на різних етапах просування по карті нашого маршруту стадіоном працівники арени постійно акцентували на мультипрофільності стадіону. "We don’t have oil daddy" повторювали вони, акцентуючи увагу на тому, що клуб не має багатих нафтових власників, які можуть покривати всі витрати, а, отже, клубу доводиться заробляти і така надсучасна арена є однією з важливих статей у дохідній відомості клубу. До прикладу, у 2019 році стадіон вперше прийняв виїзний матч американської футбольної ліги NFL повністю перепрофілювавши стадіон. Подія пройшла настільки успішно, що тепер вона стала регулярною і проводиться щороку саме на арені Тоттенхема, генеруючи мільйонні доходи.

Найцікавіше розпочалося, коли ми нарешті добралися до домашньої роздягальні команди. Звичайно, що гостьова роздягальня виглядала максимально просто, аскетично та незручно, щоб створити максимум допустимих незручностей команді суперника, адже, як відомо, дрібниць у футболі не буває. А ось домашня роздягальня не обмежується лише нею – на стадіоні є повноцінна home zone для гравців Тоттенхема. У розпорядженні гравців ресторан, кімната відпочинку з ліжками, диванами та телевізорами, зона активації – місце для розминки гравців перед виходом на поле, кімната з коктейлями – місце, де гравці приймають спеціальні енергетичні коктейлі розроблені медичним штабом, медична кімната для медичного тейпування та розтирання і, врешті, безпосередньо сама роздягальня.

Всі ці кімнати вражали професіоналізмом та увагою до деталей. До прикладу, зона активації наповнена максимально безпечними тренажерами серед яких були відсутні різні штанги чи інші тренажери з вагою, недбале поводження з якими може привести до травм. Кухня продумана так, щоб всім було комфортно і розрахована лише на 18 гравців, тобто, на повноцінну заявку на матч.

Одразу після відвідин домашньої роздягальні ми попрямували до поля, яке, як я повідомляв вище, було вкрите спеціальним концертним паркетом і загалом з вражень можна було лише відчути атмосферу стадіону з перспективи гравця, дивлячись на трибуни стадіону. Натомість, ми мали можливість поспілкуватися з працівником стадіону, який розповів багато фішок поля-трансформера, одною з яких виділяв максимальну зручність для проведення матчів з американського футболу. Він зазначив, що під час гри дуже багато гравців у повній амуніції стоять вздовж поля часто загороджуючи перегляд матчу першим рядам глядачів. Проект-менеджери стадіону передбачили цей момент і зробили поле для американського футбол набагато нижчим, аніж починаються трибуни, тому людям навіть на перших рядах комфортно дивитися матч. До слова, ми можемо помітити цю різницю коли слідкуємо за Конте, якому потрібно пробігти трохи вверх, щоб добратися до лицевої лінії і підказати щось футболістам, а у режимі американського футболу задля того щоб добратися з поля до тренерського крісла встановлюють спеціальні сходи.

До речі, декілька речей слід сказати і про особливості газону стадіону, а саме те, що в фундаменті стадіону вбудовано два повноцінних покриття. Арена містить в собі два повноцінних і незалежних трав’яних покриття, які висуваються в залежності від необхідності. До прикладу, напередодні проведення матчів з американського футболу висувається відповідне поле з типовою розміткою і вимогами, у випадку з концертом організатори також накривають саме цей газон, а ось коли відбуваються футбольні матчі, то з "гаража" висувається відповідне готове та неушкоджене трав’яне поле для Тоттенхема, в той час як попереднє покриття ховається під трибунами.

Наступною нашому зупинкою була зона пресс-конференції – місце, де тренери дають перед- та післяматчеві інтерв’ю. Це місце завжди було традиційною фотозоною для відвідувачів стедіум турів, адже хто не хотів би уявити себе на місці головного тренера топової англійської команди. Але мене захопило відвідування цього місце не через красивий фон, а через одну з координаторок туру, жіночку середніх літ, яка дуже жваво обговорювала з кожним з відвідувачів футбольні питання, шукаючи паралелі між Тоттенхемом та їх улюбленими клубами.

З першого погляду вона виглядала досить впевненою та підкованою у футбольній ерудиції, адже "загрузила" відвідувачів з Іспанії, до слова і фанатів Барселони, питанням, попросивши назвати їх гравців, які виступали за обидва клуби. Іспанські туристи не змогли цього зробити і вона переключилася на нас. Після того як координаторка дізналася звідки ми та висловила підтримку Україні, я вирішив спитати її першим, не чекаючи якогось гострого футбольного питання: "Назвіть мені, будь ласка, прізвище українця, який коли-небудь виступав за Тоттенхем?"

Після довгих та безплідних роздумів, прохань назвати першу літеру прізвища та декількох підказок жіночка таки здалася і я сказав їй правильну відповідь. У відповідь вона почервоніла і сказала, що не хотіла називати ім’я Реброва, тому що у ті часи, що він виступав в Англії його сприймали як росіянина. До слова, гравець виступав в Англії у сезонах 2000-2004, пройшло біля 10 років від розвалу СССР, а Україну багато де продовжували ідентифіковувати як частину Росії, тому і не дивно, що саме такі спогади і асоціації присутні у вболівальників Тоттенхема зі стажем, але дуже мило, що жіночка вирішила не дразнити українця черговим, на її думку, росіянином. То ж в кінці кінців довелося розповісти більше про Сергія Станіславовича як крутого українського футболіста, а на сьогоднішній день ще й одного з найперспективніших українських тренерів.

Наостанок мила жіночка повідала нам шокуючу інформацію щодо ситуації з квитками на матчі "шпор", адже станом на кінець липня вже було розкуплено більше як 42 000 абонементів. Близько 6 000 – 7 000 квитків клуб видає у вільний продаж серед власників членства фанатів клубу, яких на сьогодні також налічується більш як 40 000 тисяч. Квитки, що залишаються, видаються бізнесам та комерційним організаціям під різні заходи, які передбачають залучення людей на стадіон для перегляду матчів. Таким чином до нас прийшло розуміння, що потрапити на гру Тоттенхема в рамках АПЛ – це ще той челлендж, щоб виконати який необхідно прикласти неабияких зусиль.

Загалом, Тоттенхем Стедіум залишив круті враження, адже це арена, від якої захоплює подих з першого погляду, а її технологічна оснащеність, передові ідеї та мультизадачність примушують дозувати враження і залишити якісь екскурсії на потім, щоб у вас завжди була мотивація повернутися у це чудове місце і не обов’язково для перегляду футбольного матчу.

Фото - Getty Images, Дмитро Бабелюк