Нова проблема щодня. У чому причина слабкого старту Ліверпуля

Два очки у трьох матчах, шістнадцяте місце у турнірній таблиці і раптова відсутність зіграності. Не таким ми очікували на старт нового сезону від “Ліверпуля”.

Команда Юрґена Клоппа програє вже сім очок "Арсеналу" та п'ять "Манчестер Сіті". Якщо "Ліверпуль" хоче повторити результат минулого сезону (92 очки), йому потрібно виграти 80% матчів (28 з 35), можна програти всього раз і шість разів зіграти внічию. Серію перемог бажано розпочати матчем із “Борнмутом” у суботу. Але для початку “червоним” потрібно вирішити низку ігрових та психологічних проблем. Слабкий старт “Ліверпуля” виник зі збігу обставин на полі та поза ним.

Проблеми з агресією

"Інтенсивність" – так називається книга асистента Клоппа Пепа Лейндерса про минулий сезон "червоних". Інтенсивність – це слово, з яким ми звикли асоціювати “Ліверпуль”. Відкритий, агресивний, яскравий, енергійний стиль гри команди Юрґена Клоппа став її візитівкою.

Але в новому сезоні цього поки що немає. "Фулгем" був переконливішим і кращим у першій грі, як і "Юнайтед" у третій. Гра з "Крістал Пелас" мала рівний характер.

Важко зрозуміти чому, але "Ліверпуль" погано починає свої матчі. Якщо зважати на минулий сезон, “Ліверпуль” пропускає першим у семи поєдинках поспіль. Матч з “Манчестер Юнайтед” став першим, у якому йому не вдалося відігратися.

“Ми розпочали матч протилежно до того, як хотіли. Все було не так. Ми не могли знайти правильний напрямок, усі були під тиском, ми не мали проходів між лініями. Ми часто втрачали м'яч. У нас були проблеми у креативній грі. Із самого старту ми грали у неправильний футбол”, – говорив Клопп після матчу з “Фулгемом”, відзначаючи, що його команда не заслужила взяти жодного очка. Після матчів з “Крістал Пелас” та “Манчестер Юнайтед” тренер “Ліверпуля” вже хвалив свою команду і казав, що “червоні” мали перемагати. І справді, моментами "Ліверпулю" вдавалося домінувати. Але й проблеми залишалися старими – розслабленість та пасивність на перших хвилинах, помилки у володінні, слабка присутність в останній третині, відсутність драйву та агресії.

Претензії до Ван Дейка?

"Це був твій м'яч, ти повинен був йти на нього!", – кричав злий Джеймс Мілнер, тикаючи пальцем у Вірджила ван Дейка після першого голу "Юнайтед".

Чи не вперше форма нідерландського центрбеку “Ліверпуля” викликає питання. І справді, на перший погляд ван Дейк був причетний до трьох пропущених голів у кожному із трьох матчів.

У першому турі він привіз пенальті, коли сфолив на Мітровичу у своєму штрафному майданчику.

У другому він не зіграв щільно з Вілфрід Заха.

У третьому він надто довго чекав у штрафному майданчику, даючи Санчо дорогоцінні секунди для підготовки удару.

Але якщо придивитися, кожен гол став сумою помилок гравців “Ліверпуля”, винен не тільки ван Дейк. У першому м'ячі Матіп обрізався на чужій половині поля, Александер-Арнольд, як завжди, застряг в атаці і не встиг повернутися на свій фланг.

У другому м'ячі Еберіче Езе надто легко звільнився від опіки Трента та Фабіньо, перш ніж дати пас на Заха, який, у свою чергу, спритно спіймав на протиході Натаніеля Філліпса.

У третьому м'ячі Елліотт і Александер-Арнольд без опору дозволили Еріксену та Рашфорду розіграти м'яч на фланзі, а Ґомес втратив свою позицію, безуспішно намагаючись зупинити простріл.

Ван Дейк справді міг краще діяти в кожному з епізодів, і хоча всі знають, що захисник “Ліверпуля” часто надає перевагу читанню гри, а не брутальному в неї вторгненню, після матчу з “Юнайтед” англійські телеексперти були до нього дуже критичні. "Не можна просто так стояти на місці!", – обурювався Джеймі Каррагер. Однак усі пропущені голи "червоних" у новому сезоні відбулися після колективних провалів, а не через дії одного ван Дейка.

Епідемія травм та вразливість стилю

Як ви могли помітити з опису голів вище, у кожному матчі у Вірджила ван Дейка був новий партнер в центрі захисту. У жодному з поєдинків Клоппу не вдавалося виставити такий склад, який би йому хотілося. Матч з "Манчестер Юнайтед" через травми пропускали Матіп, Конате, Тьяго Алькантара, Джонс, Окслейд-Чемберлен, Кейта, Жота, а 80-мільйонний новачок Дарвін Нуньєс дуже невчасно отримав триматчеву дискваліфікацію за вилучення в грі з "Пелас”.

Втрати цих гравців важливі самі по собі. Матіп цінний своїм досвідом, Конате швидкістю, Тьяго креативними діями, Жота і Нуньєс присутністю в штрафному майданчику, Джонс, Окслейд-Чемберлен, Кейта завжди корисні як альтернативи.

Але втрати цих футболістів збіглися і з провальною грою лідерів команди. Фабіньо залишився в запасі у грі з "Юнайтед", оскільки йому не вдавалося якісно виконувати роль "якоря" у перших двох турах, помітно здав Хендерсон, про ван Дейка ми вже говорили вище, не так надійний, як зазвичай, Аліссон, мало користі в атаці від Фірміно.

Коли одні футболісти травмовані, а інші просто погано грають, помітніше проявляються недоліки стилю, від захисту до атаки. Фірміно не грає класичного форварда, а грає десь у глибині, через що нижче грають і Діас з Салахом, а це зручніше суперникам.

Без Тьяго "Ліверпулю" складніше знаходити рішення в позиційних атаках, через спад Хендерсона і Трента порушився звичний трикутник "червоних" праворуч, Фабіньо дозволяє суперникам легше грати через центр "Ліверпуля", відсутність стабільності у парі центрбеків робить високу лінію захистом вразливою, а Аліссон не такий переконливий, як раніше, в дуелях один-на-один.

Бразильський кіпер "Ліверпуля" зробив цікаве зауваження після матчу на "Олд Траффорд": "Наші суперники знають, як ми граємо, вони намагаються використати це та обернути це проти нас". Сила та слабкість “Ліверпуля” у передбачуваності його стилю. Коли команда Юрґена Клоппа в повному порядку, ти просто нічого не можеш їй протиставити, хоч і знаєш, звідки чекати неприємностей. Але коли "Ліверпуль" уразливий, у тебе є шанс, оскільки "червоні" не змінюються.

Втома від футболу та розставання з Мане

І знову про інтенсивність. Минулого сезону "Ліверпуль" зіграв 63 матчі, був дуже близьким до квадруплю, але два найбажаніші трофеї втекли від "червоних" в останній момент. Перерва між минулим і новим сезоном була дуже короткою і можливо в серцях і умах гравців “Ліверпуля” все ще є якесь розчарування та втома, які не дозволяють належним чином налаштуватися на нові звершення.

Одним із футболістів, який ніколи не втомлювався і був максимально вимогливим до себе та партнерів був Садіо Мане.

На відміну від Фірміно, сенегалець у свої 30 не втрачає динамізму та фізичної готовності, як показують матчі “Баварії”. Минулого сезону Мане не раз допомагав "Ліверпулю" своїми голами чи асистами у складних поєдинках. Дарвін Нуньєс може стати великою зіркою і камео уругвайця в матчах з "Манчестер Сіті" та "Фулгемом" було вражаючим, але те, як легко він піддався на провокацію Андерсена, показує, що йому ще потрібно зростати до рівня команди Юрґена Клоппа, не тільки в тактичному та технічному аспектах, але й психологічному.

Крім Мане, влітку "Енфілд" також залишили Орігі та Мінаміно, травма Жоти та дискваліфікація Нуньєса збіглися в один момент, що залишило Фірміно без конкуренції. А профіль бразильця – це трохи не те, що потрібне зараз “Ліверпулю”.

Сезон тільки розпочався і попереду 35 турів, але Клоппу треба зупинити негативні тенденції, і чим раніше, то краще. "Борнмут" грає в закритій манері, захищаючись вузько у схемі 5-4-1, проте для "Манчестер Сіті" та "Арсеналу" команда Скотта Паркера не була перешкодою. Перемога над “Борнмутом” буде для “Ліверпуля” першою ознакою одужання, будь-який інший результат – свідченням посилення кризи.