Виліт Лестера - повчальний приклад амбітним середнякам АПЛ

Сім років тому "Лестер" уперше у своїй історії виграв чемпіонський титул, шість років тому грав у чвертьфіналі Ліги чемпіонів з "Атлетико" Мадрид, два роки тому уперше у своїй історії виграв Кубок Англії, торік змагався у півфіналі Ліги конференцій із "Ромою". У трьох попередніх сезонах "Лестер" завершував чемпіонат на п'ятому, п'ятому та восьмому місці. Однак у неділю, незважаючи на перемогу над "Вест Гемом" в останньому турі, "Лестер" залишився на вісімнадцятій позиції, і вилетів до Чемпіоншипу.

"Якби вісім років тому мені запропонували перемогу в чемпіонаті і в кубку, а потім виліт, я б відірвав би руку з цією пропозицією, і назвав би я вас дурнем", – сказав один з найвідоміших фанів "Лестера" Ґарі Лінекер. Уболівальники "лисиць" за кілька років отримали стільки емоцій, скільки не отримують фани інших команд за всі роки своєї симпатії. Скаржитися нема на що. Але все ж це не скасовує того факту, що вильоту можна було уникнути.

Довгий час здавалося неможливим, що "Лестер" вилетить. Відмовлялися допускати такий варіант і самі футболісти. "Усе з нами буде гаразд", – написав Джеймс Маддісон у березні, критикуючи матеріал одного з журналістів про гру "Лестера". Однак переконання "ми занадто хороші, щоб вилетіти" виявилося ілюзією.

Останніми роками "Лестер" був порушником спокою серед клубів великої шістки. Підібравшись так близько до лідерів завдяки своїм спортивним досягненням, "Лестер" вирішив за потрібне відповідати їм і в своєму розвитку поза полем. Але за кожним, здавалося б, необхідним і раціональним рішенням, ховалися свої підводні камені. Клуб побудував нову базу за 100 млн фунтів, яка не блякне в порівнянні з інфраструктурою топ-клубів Європи. Але з переїздом на нову базу клуб втратив щось невимірне і невловиме – відчуття єдності та товариства, сімейну атмосферу. Наприклад, у старій будівлі була тільки одна їдальня, якою користувалися одночасно і футболісти, і гравці Академії, і персонал клубу. У величезних гладких просторах бази Сігрейв, у якій можна загубитися, як в аеропорту, перша команда була надана сама собі, що їй не пішло на користь.

Take a closer look inside #lcfc’s new Seagrave training complex ????

— Leicester City (@LCFC) December 22, 2020

Після небачених успіхів на полі вийшла з під контролю і зарплатна відомість клубу. "Лестер" вилетів до Чемпіоншипу із сьомим бюджетом у лізі, поступаючись лише клубам великої шістки. З одного боку, "Лестер" демонстрував амбіції та наміри, з іншого – позбавляв себе маневреності. Гравців із хорошими контрактами, які не підійшли клубу, дуже складно продати.

Скаутинг "Лестера" довгий час вважався прикладом для інших. Канте, Марез, Маґуайр були підписані за невеликі гроші і перепродані з великою вигодою. Але останніми роками "лисиці" припускалися дедалі більших помилок, і найбільшою невдачею було літо-2021, коли за 60 млн "Лестер" підписав Дака, Сумаре, Вестергора і Бертрана вільним агентом, але нікого не продав. Вестергор востаннє починав матч АПЛ в січні 2022 року, Бертран – у жовтні 2021. Крім усього іншого, "Лестеру" не вдалося вчасно продати футболістів, у яких закінчуються контракти. У підсумку влітку клуб безплатно покинуть Тілеманс, Сеюнджю, Еванс, Перес та інші. "Лестер" потрапив під нагляд УЄФА, його фінансові показники залишали бажати кращого, і Брендану Роджерсу нічого не залишалося як працювати з футболістами, яких він вважав собі непотрібними. Великі фінансові втрати під час пандемії компанії King Power, що оперує магазинами дьюті-фрі в Таїланді (власники "Лестера") теж вплинули на можливості "лисиць".

Великою помилкою було й розставання з Каспером Шмейхелем. "Лестер" не зміг домовитися з ним про новий контракт і продав Шмейхеля в "Ніццу". Клуб у підсумку втратив не тільки надійного першого номера (воротар збірної Вельсу Данні Ворд провів дуже слабкий сезон), але й лідера команди, футболіста з авторитетом. Шмейхеля більше не було, але тривалий час був травмований і віце-капітан Еванс, Варді за Роджерса практично не грав, Олбрайтон був відправлений в оренду. Без старожилів команди ніхто не готовий був узяти на себе відповідальність, і "Лестер" часто "плив" під час матчів.

Зрештою не завжди проявляв рішучість і власник "Лестера" Айватт Шрівадданапрабха. Брендана Роджерса, можливо, потрібно було звільнити ще влітку, якщо він не готовий був продовжувати працювати з цими футболістами. Але в підсумку Роджерса звільнили тільки у квітні, без заздалегідь підготовленої заміни, і у двох матчах командою керував екс-тренер резерву сімферопольської "Таврії" Адам Седлер. "Лестер" програв і "Борнмуту", і "Астон Віллі". Перемога в одному з цих матчів залишила б клуб в еліті.

Ніхто не застрахований від помилок. Однак клуби великої шістки мають запас міцності, і їм не потрібно бути постійно винахідливішими та розумнішими за всіх, щоб залишатися на плаву. Разом із "Лестером" вилетів "Саутгемптон", який теж свого часу був зразковим клубом, прикладом і натхненням для інших, але потім втратив свій шлях.

Можливо, якби "Лестер" в одному з двох сезонів, коли він ставав п'ятим, усе ж таки зміг би пробитися до ЛЧ, історія склалася б інакше.

Приклад "Бернлі" показує, що виліт у Чемпіоншип може стати освіжаючим для команди, допомогти їй перезавантажитися. Цілком імовірно, "Лестер" повернеться через рік. Але з його поверненням почнеться і новий цикл у його історії. Період великих грошей, великих гравців, великих тренерів залишився позаду.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine