Учасники Євро-2016. Збірна Португалії

Склад

Збірна Португалії давно користується заслуженою повагою серед фанатів і розглядається на великих турнірах як фаворит другого порядку. Півфінал попереднього Євро, 8-й рядок у рейтингу ФІФА, триразовий володар Золотого М'яча в складі – хіба можна недооцінювати цю команду? Проте, масштаб португальців в світовому футболі менший, ніж прийнято вважати.

Кращі часи Португалії пройшли на наших очах. Потрібно було, щоб виросли і зміцніли Луїш Фігу, Руй Кошта, Фернанду Коуту, Паулета; щоб потужний склад посилила висхідна зірка в особі Роналду; щоб федерація домоглася права на проведення домашнього чемпіонату Європи. З 2000-го року португальці не пропустили жодного великого турніру і змушують себе шанувати приблизно всіх. Євро-2004 будь-який португалець згадує з гіркотою – але там Португалія, хоч і поступилася Греції, посіла друге місце. На ЧС-2006 португальці дійшли до півфіналу, на полях України та Польщі також увійшли в четвірку найсильніших, тільки в серії пенальті поступившись майбутнім переможцям.

При цьому до 2000-го року португальці взяли участь всього в двох чемпіонатах світу і двох Євро – лише 16-відсоткова успішність проходження кваліфікації. Богом португальського футболу вважається Ейсебіо, що народився на мозамбіцької землі і став суперзіркою 60-их років. Але з «Чорним діамантом» португальці були вкрай нестабільною командою: на ЧС-1966 вони посіли третє місце, а на попередній мундіаль не пробилися, програвши Люксембургу. Кажуть, саме через цю поразкв від карлика в Ейсебіо на один Золотий М'яч менше – а чемпіонат світу в Англії так і залишився єдиним турніром збірних, на якому він пограв.

Португалія все ж занадто маленька країна (80-е населення в світі), щоб претендувати на світове і навіть європейське панування в футболі. У неї постійні проблеми з однією позицією на полі (про неї нижче). Є дуже близький контакт з Бразилією, але він як допомагає (натуралізація таких монстрів, як Деку і Пепе), так і заважає («Бенфіка» з «Порту» так захопилися закупівлями латиносiв, що одного разу грали дербі з двома португальцями на полi). Коли у португальців було золоте покоління, були шанси – найреальніший з них закінчився сльозами Роналду в Лісабоні. Зараз воно йде на спад, і з шансами набагато гірше.

При перегляді складів збірної Португалії не позбутися відчуття, що перенісся в минуле років на десять. Ззаду чистять Карвалью і Пепе, в атаці все тримається на Роналду, роль джокера відведена Куарежмі… Нових зірок у «європейських бразильців» мало, а старі поступово здають – ось і рівень амбіцій доводиться знижувати. Раніше претендували на медалі, зараз з боями відбираються на самі турніри. На три турніри поспіль – Євро-2008, ЧС в Південній Африці, Євро-2012 – їм довелося пробиватися через стикові матчі, і кожен раз вони давалися португальцям все складніше.

Що стосується останнього відбору, то 7 очок відриву від другого місця не повинні застити очі: на Євро Португалія пробилася потом і кров'ю. Допомогло якраз те, чого в неї в надлишку – досвід, вміння дотискати суперників в кінцівках. Всі сім перемог (!) були здобуті з різницею в один м'яч, практично жодна з них не супроводжувалася домінуванням на полі. У Данії переможний (і єдиний) був забитий на 95-й хвилині, в Албанії – на 92-й, у Вірменії матч супроводжувався повним домінуванням господарів, але хет-трик Роналду дозволив виграти 3:2. І дуже показово, що без Кріштіану португальці на своєму полі програли Албанії.

Ця поразка коштувала роботи Паулу Бенту. Португальський фахівець дуже багато зробив для збірної, але останнім часом вона під його керівництвом справді не прогресувала: на чемпіонаті світу не вийшла з простої групи, погано почала відбір на Євро. Місце Бенту зайняв Фернанду Сантуш – тренер, який добивався успіхів з набагато слабшою Греції. Футбол він поставив закритий, але завдання виходу на Євро виконав. Команду омолоджує він вкрай неохоче, але, мабуть, це й особливо ніким робити – в товариських матчах, де молоді було багато, Португалія програла Росії та Кабо-Верде.

Якраз на тій позиції, де міг би пограти ветеран, у португальців хлопець в самому соку. Руй Патрісіу – вихованець кращої академії в країні, став основним в «Спортінгу» вже в 19 років і до своїх 28-ми зіграв неймовірні 356 матчів за першу команду. Стрибучий, з відмінною реакцією – ви й самі повинні пам'ятати, як він зупинив «Металіст» у чвертьфіналі Ліги Європи. На підміні у Патрісіу Антоніу Лопеш, який блискуче виграв конкуренцію у всіх воротарів «Ліона», і старий добрий Едуарду, який осів в загребському «Динамо». Але грати буде Патрісіу.

А далі починається дискотека вісімдесятих – точніше, у випадку з Карвалью навіть сімдесятих. Позиції 38-річного захисника, як не дивно, міцнішi за всiх (всі найважливіші матчі відбору він відіграв від свистка до свистка), а за місце поруч з ним конкурують Пепе (33 роки), Бруну Алвеш (34) і трошки Жозе Фонт (32). Дуже повільна, важка лінія оборони, яка змушує Патрісіу виручати кожні кілька хвилин. Правда, треба визнати – кінцівку сезону Пепе провів чудово, і конкуренцію у Варана він виграв абсолютно по ділу.

Одним з небагатьох нестарих гравців в складі міг стати Коентрау… але на судилося. Кар'єра португальця давно пішла на спад – він не заграв в «Реалі», постійно травмується і, загалом, не зміг посилити і «Монако». Чергове ушкодження Фабіу зробило основним лефт-беком 32-річного Елізеу – він відмінно грав за «Малагу», тепер тримається в основі «Бенфіки». З огляду на те, з ким доводиться ділити ліву бровку в збірній Португалії, від Елізеу потрібно в першу чергу бути надійним ззаду. А справа конкурують Седрік ( «Саутгемптон») і Вієйрінья ( «Вольфсбург») – відмінна кінцівка сезону у виконанні «англійця» повинна зіграти на його користь.

Дуже спірним, навіть відверто популістським виглядає рішення Сантуша не викликати на Євро Мігеля Велозу. Я знаю, що він довго і багато викликав нарікання київських уболівальників, і вони можуть навіть бути здивовані, що він так довго тримався в заявці португальців. Але вибачте, Мігель викликався в збірну, тому що добре грав за збірну. Ті феноменальні матчі в плей-офф зі шведами не відбулися б без зрілої гри Велозу в центрі поля, завдяки ній Роналду і отримував можливості для голів. При новому тренері Мігель зіграв тільки в одній важливій грі, забив переможний гол албанцям (!), але цього не вистачило, щоб переконати тренера взяти його до Франції.

Крім Велозу, Сантуш не взяв ще й Тьягу Мендеша з «Атлетіко» і тим самим ступив на слизький шлях. У нього є Моутінью, який точно буде основним гравцем для збірної (а «Монако» для європейських бразильців »став не менш важливий, ніж будь-який португальський гранд) – і є пара невідомих. Є Андре Гомеш, який зі своєю «Валенсією» провів дуже суперечливий сезон; є Рафа, який дійшов до 1/4 ЛЄ з «Брагою», але нічого особливого з себе не представляє; і є 5 осіб, які добре грали за португальські гранди, але мають мінімум досвіду ігор у збірній. Так, ця збірна Португалії є дивною сумішшю з ветеранів та юніорів, гравців в розквіті тут мінімум.

У Ренату Санчеса величезний потенціал, але йому всього 18; Жоау Маріу, Адрієн і Вілліам Карвалью теж в заявці, але в свої не юні роки вони дуже мало і рідко грали за збірну; а ось Вiллiам Карвалью з «Спортинга» їздив ще на чемпіонат світу. Жорсткий, потужний опорник, який якраз вийшов на пік і ледь-ледь не став чемпіоном зі своєю командою. Взагалі, треба розуміти, що важливим гравцем для цієї Португалії був Данні з «Зеніту» – здатність зіграти на кількох позиціях давала йому контрамарку в основу. Але на жаль, розрив «хрестів» поставив під сумнів всю його подальшу кар'єру, не те що участь на Євро.

Одна з найбільших загадок футболу – чому в Португалії взагалі не ростуть центрфорварди. Серйозно, після Паулети у них немає скільки-небудь пристойного форварда навіть рівня Селезньова. Поштіга викликався в збірну з яких завгодно лавок; Нуну Гомеш був важливим гравцем основи і в 35 років; а тепер португальцям залишається зітхати й по ним. Єдиний (!) нападаючий в заявці – Едер зi «Свонсі» з результативністю, увага, 1 гол в 23 матчах. У відборі грав ще Нельсон Олівейра (16 матчів, 1 гол) з «Ноттінгем Форест», але його Сантуш чомусь не викликав.

Різні тренери пробували використовувати в завершенні Роналду, але від цієї ідеї довелося відмовитися. Кріштіану професіонал, він готовий зіграти хоч опорника, але тоді команда природним чином позбавляється геніального гравця не лівому фланзі і набуває не такого вже класного на іншій позиції. Ні, у Франції Роналду гратиме зліва, Нані праворуч - і це буде головна зброя збірної Португалії, яка не змінюється вже 10 років. Едер так Едер попереду, захист на себе стягувати зможе і він.

Склад: Патрісіу – Елізеу, Карвалью, Пепе, Седрік – Вiллiам, Моутінью, Андре Гомеш – Роналду, Едер, Нані.

Напевно, матеріал вийшов занадто сумним. І молоді у португальців немає, і форвардів, і покоління за всю історію було тільки одне… В принципі, на такому короткому турнірі досвід і може зіграти вирішальну роль. Цей турнір ризикує стати останнім великим для 8-10 португальців, і піти вони захочуть красиво. Жереб і присутність в першому кошику подарували португальцям в суперники Угорщину, Ісландію та Австрію. Мадярів «європейські бразильці» перевершують по всіх позиціях, а ось з двома молодими, зухвалими командами доведеться змагатися на рівних. Можливо, всі разом в плей-офф і вийдуть.