Маркевичів джокер у колоді Фоменка

У Михайла Івановича все просто. До запрошення людей у збірну він ставиться вкрай обережно, тричі зважить не тільки перед тим, як випускати футболіста на поле, а навіть вводячи новачка в колектив. Тому новачків напередодні заключного перед фінальною частиною чемпіонату Європи етапу підготовки очікувати було складно. Через те виклик дніпрянина Євгена Шахова став певним чином несподіванкою. Футболіст, який тривалий час боровся з травмами, довго відновлювався, а до основи «Дніпра» пробився лише цієї весни, цілком може повторити траекторію стрімкого злету Павла Яковенка у 1986-му.

Відразу зазначу, що вважаю це запрошення цілком заслуженим. Більше того, на мою думку, Шахов-молодший має всі шанси увійти до числа 23-х обраних для участі на континентальній першості футболістів.

Аргумент перший. Український Баллак

Якщо Денис Гармаш у своїй найліпшій формі за об’ємом роботи, широким діапазоном дій, високою ефективністю гри як на оборону, так і на атаку нагадує видатного капітана київського «Динамо» Віктора Колотова, то Шахов з несподіваними вриваннями в штрафний майданчик суперника, добре поставленим ударом з усіх відстаней, прекрасною технікою і вмінням віддати останній пас нагадує лідера німецької збірної початку 2000-х Міхаеля Баллака.

Іншого футболіста з такими характеристиками в українському футболі наразі банально немає. Тарас Степаненко – типовий руйнівник. Сергій Рибалка, Руслан Ротань і Максим Малишев – гравці, завдяки яким витримується баланс між обороною та атакою. Віктор Коваленко – класичний плеймейкер. Денис Гармаш і Сергій Сидорчук – двигуни команди, «від штрафного до штрафного». Проте жоден з цих виконавців не є в завершальній фазі атаки ефективним настільки, як Шахов.

Що для нашої збірної присутність такого футболіста важлива, яскраво продемонстрував домашній поєдинок відбору проти іспанців. Моментів команда створила чимало, але завдати влучного удару не зумів ніхто. Андрія Ярмоленка та Євгена Коноплянку суперники стримали, справжнього забивного нападника в команді немає, а центральні хави забійною силою стати не зуміли.

Аргумент другий. Найкращий запасний

Мабуть, немає в Україні футболіста, здатного стабільно підсилювати гру команди виходами з лави запасних так, як то вдається Шахову. Торішня єврокубкова весна і особливо чвертьфінальний поєдинок Ліги Європи, в якому «Дніпро» завдяки єдиному голові Євгена здолав бельгійський «Брюґґе», в цьому аспекті показові.

Аргумент третій. Досвід топ-матчів

Шахов – чемпіон Європи серед юнаків 2009 року. В команді Юрія Калитвинцева Євген у фінальній частині континентальної першості був осьовим виконавцем поряд із Гармашем, Рибалкою та Кирилом Петровим. То були гравці, які формували ритм гри. Збірна Англії з Денні Велбеком у складі в фінальному матчі не змогла вдіяти з українцями абсолютно нічого. Шахов тоді не забив, але був одним з найкращих на полі.

Торік Євгена на заключних п’ять хвилин у фіналі Ліги Європи випускав замість Джаби Канкави вже Мирон Маркевич. Вплинути на загальну картину гри Шахов не встиг, але участь у другому в житті поєдинку чемпіонської ваги мала зміцнити гравця морально. Цей фактор дає дніпрянину перевагу в співставленні з такими футболістами як Іван Петряк, Олександр Караваєв чи Максим Малишев.

***

Зрештою, ми передбачаємо, а Фоменко визначає. Найголовніше перед стартом Євро питання – чи наважиться Михайло Іванович позбутися баласту у вигляді заслуженого ветерана Анатолія Тимощука. Коваленко, Сидорчук, Шахов, Малишев, Караваєв, Петряк, Гордієнко, Буяльський – переконаний, будь-хто з цих футболістів здатен принести команді користі більше, ніж рекордсмен за кількістю матчів. Але невже фактор «лідера роздягальні» знову виявиться у порівнянні з суто ігровими складниками вагомішим?