Ісландія - Угорщина 1:1. Божевільні мадяри і шкідник з Росії

Євро-2016. Група Е. Другий тур

Марсель, "Велодром"

Головний арбітр: Сергій Карасьов

Ісландія - Угорщина 1:1

Голи: Г.Сігурдссон 40 (пен.), Севарссон 88 (авт.)

Ісландія: Галльдорссон – Б. Севарссон, Р. Сіґурдссон, Арнасон, А. Скуласон – Йоган Ґудмунссон, Ґ. Сіґурдссон, А. Ґуннарссон (к) (Галльфредссон 66), Б. Б’ярнасон – Сіґторссон (Ейдур Ґудйонсен 84), Бьодварссон (Фіннбоґасон 69)

Тренери – Геймір Галльґрімссон/Ларс Лаґербек

Угорщина: Кірай – Ланґ, Ґузміч, Югаш (А. Шалаї 85), Кадар – Кляйнгайшлер, Ґера, А. Надь – Штібер (Ніколіч 66), Пріскін (Бьоде 66), Джуджак (к)

Тренер – Бернард Шторк

Судді: С. Карасьов (росія) – Н. Ґолубєв, Т. Калуґін – Лапочкін, Сєрґєй Іванов (усі – Росія)

Попередження: Ґудмудссон 42, Фіннбоґасон 75, Б. Севарссон 77 – Кадар 81, Джуджак 83, А. Надь 90+1

Мабуть, щоб відчути принади таких матчів, треба бути на стадіоні. Та ще й на такому стадіоні, як «Велодром». Навислі над полем височенні трибуни, активні й дуже активні з обох боків фанати, 22 бійці на полі, які лупляться кістка в кістку, не шкодуючи ні себе, ні суперника. У цьому матчі не було фінтів Кріштіану Роналду чи карколомних ударів Златана Ібраґімовіча. Але був футбол в його автентичному розумінні. Була боротьба, у якій кожен продемонстрував все, що вміє. Шкода лишень, що не відповідав рівню матчу суддя, котрий двома результативними помилками, безперечно, вплинув на підсумок зустрічі.

Тренерський дует ісландців у складі Гейміра Галльґрімссона і Ларса Лаґербека, як зазвичай, розставив підопічних за класичною схемою 1 – 4 – 4 – 2. У воротах грав Ганнес Галльдорссон. В обороні справа наліво розташувалися Біркір Севарссон, Раґнар Сіґурссон, Карі Арнасон та Арі Скуласон. Центральне ядро півоборони утворили Ґульфі Сіґурдссон та капітан Арон Ґуннарссон. Роль крайніх хавбеків виконували Йоган Ґудмундссон (справа) та автор голу у стартовому матчі з португальцями Біркір Б’ярнасон. У нападі дуетом грали Колбейн Сіґторссон та Йон Даді Бьодварссон.

Наставник угорців Бернд Шторк теж звично для себе обрав варіант з трьома номінальними нападниками. Ворота захищав Ґабор Кірай. Пару стопперів склали Ріхард Ґузміч та Роланд Югаш. Справа захищався Адам Ланґ, зліва – Тамаш Кадар. У центрі поля з Золтаном Ґерою в центрі грали Ласло Кляйнгайшлер та Адам Надь. У центрі нападу діяв Тамаш Пріскін, постійно змінюючи фланги, атакував Золтан Штібер, а капітан Балаж Джуджак був радше «вільним художником», діючи по всій ширині атаки і глибоко відходячи назад.

На початку гри ісландці, найімовірніше, віддали ініціативу суперникові. Угорці, котрі зазвичай самі заточені на контратаки, на цей раз отримали змогу проявити свій хист у грі першим номером. Спершу вони спробували наступати через фланги, але переконавшись, що виграти вгорі у височенних скандинавів після простих флангових навісів складно, почали частіше задіювати Джуджака з Ґерою і наступати через центр, використовуючи короткий пас. Втім, підопічні Галльґрімссона/Лаґербека оборонялися злагоджено, а коли вперше масовано вийшли у наступ, то заробили кутовий і аут. Після другого з них ісландці виграли верхову боротьбу двічі й Бьодварссон влупив у височенному стрибку головою трохи вище поперечини.

Натомість Джуджаку вперше вдалося виграти бодай клапоть простору лише на 17-й хвилині. Змістившись справа, Балаж увімкнув свою гармату. Інший капітан Ґуннарссон захистив свої ворота, підставившись під м’яч ціною нокдауну. Ще перспективнішою вийшла інша атака мадярів. На цей раз ісландці провалилися в центрі повноцінно і Штібер, дійшовши до лінії карного майданчика, віддав на Джуджака вправо. Балаж знову вдарив і знову Галльдорссону допомогли оборонці. На цей раз на кутовий м’яч перевів Раґнар Сіґурдссон.

Власне, розставлених на початку матчу акцентів суперники притримувалися впродовж усього першого тайму. Настільки, що гра стала відверто монотонною. Моментів майже не було, оскільки Джуджака ісландці стерегли уважно, а самі «стандарти» заробляли дуже нечасто. Врешті, забити скандинави могли з гри. Сталося то після того, як спершу Б’ярнасон виграв силову боротьбу метрах у 30-ти від воріт суперників, а потім уже невисокий на зріст Ґудмунссон відтер у межах карної зони корпусом значно габаритнішого Кадара. Як наслідок, правий вінґер ісландців опинився перед Кіраєм один, але переграти «штанька» не зумів. Ґабор трохи вийшов з воріт і відбив м’яч ногою.

Ще одну гарну ситуацію ініціював, змусивши з допомогою пресингу віддавати аби-куди Ґузьміча, Сіґторссон. Власне, сам Колбейнн, отримавши мяч від Бьодварссона, атаку й завершував, але Ґузміч, підставивши в напрямку польоту м’яча ногу, свою помилку виправив.

Другий з моментів відбувся якраз у той час, коли угорці трохи набігалися і щоб відновити сили, певний час відсиджувалися в обороні. Саме у тому відрізку мадярам вдався гарний контрвипад через центр. На вістрі, звісно ж, опинився Джуджак, а його постріл з меж карної зони знову заблокував Раґнар Сіґурдссон. Після розіграшу ж кутового ледь не закрутив мяч у дальній кут ударом справа Кляйнгайшлер. Куля просвистіла біля самісінької стійки.

В цілому ж гра була справедливо нічийною. І здоровий ґлузд, мабуть, переміг би. Якби не втрутився представник країни, якій, власне, й властиво пхати свого носа туди, куди не треба. Російський арбітр Сєрґєй Карасьов побачив порушення в епізоді, де ним навіть не пахло. Звісно, Кірая, який вийшов далеко з воріт і випустив м’яч в оточенні трьох суперників з рук, це не виправдовує. Однак Раґнара Сіґурдссона, котрий перечепився через спину Ґабора, свідомо голкіпер збивати з курсу точно не збирався. Абсурдний пенальті, розвівши м’яч і воротаря по різних кутах, реалізував Сіґторссон – 1:0. Мабуть, засуджувати угорських фанатів за те, що хтось із них кинув на емоціях на поле фаєр, у такій ситуації рука не підійметься.

Звичайно, сюрпризом те, що другу половину збірна Ісландії розпочала, закрившись в обороні, не стало. Щоб пройти цю майже ідеально збалансовану оборону, угорці мусили видумувати щось оригінальніше, ніж гра тільки на Джуджака. Добре, що під час «стандартів» є Кляйнгайшлер з його потужним ударом з лівої. Ось його й мадяри задіяли, розігруючи в самому дебюті другої половини штрафний з місця лівого півсереднього. Розіграш вийшов хитромудрим: передача в півколо на Ґеру – скидка – удар сходу Кляйнгайшлера. М’яч Ласло на ногу так як треба не ліг, а отже й у стулку він не влучив. Хоча нагода для цього була.

Ще одну спробу вгатити метрів з 30-ти Кляйнгайшлер зробив на 58-й хвилині. Після неї мяч пролетів над поперечиною. Незадовго ж до того не встежив за своїм візаві по флангу Ґудмундссон. Як наслідок, Кадар опинився на краї карної зони без опіки, ось лишень передача його в район дальньої стійки була геть непродуманою і адресату, зрозуміло, не досягла.

Ісландці ж у свою чергу терпіли в обороні цілу третину тайму, а потім вибухнули контратакою і ледь не забили вдруге. Сіґторссон виконав зліва навіс, а Ґульфі Сіґурдссон бив з лінії воротарського майданчика головою без найменшого спротиву, проте м’яч пролетів поруч із хрестовиною.

Щось справді путнє з гри поруч із ворітьми Галльдорссона угорцям вдалося створити лише в середині тайму, але Джуджаку, який обігрався на вході до карної зони зліва в стінку і, здавалося. Вискочить із Галльдорссоном на побачення, в останню мить заблокували оборонці. Трохи згодом капітан мадярів вже бив приблизно з 30-метрової відстані штрафний. Голкіпер м’яч, який відскочив від землі, забрав з другої спроби.

Втручатися в гру замінами тренери почали одночасно. Шторк поміняв двох гравців групи атаки, випустивши замість Штібера і Пріскіна двох ломових форвардів Неманью Ніколіча та Даніеля Бьоде. Заміни ж Галльґрімссона/Лаґербека у свою чергу були спрямовані на те, щоб освіжити середню ланку (у випадку з виходом Галльфредссона) і додати стрімкості контрнаступові (поява Фіннбоґасона).

Якоюсь мірою свого Шторк справді досяг. Тиск на ворота Галльдорссона в останній чверті зустрічі був чималий, а в двох випадках зривати атаки суперників ісландцям у безпосередній близькості до власної карної зони вдавалося лише ціною попереджень. Та ситуація, коли Фіннбоґасон, заробивши другий на турнірі «гірчичник», завалив метрах у 25-ти від воріт стоппера Ґузміча, завершилася штрафним у виконанні Джуджака. Підкрутив м’яч Балаж гарно, але по центру воріт. Галльдорссон не помилився.

В ендшпілі поєдинку Шторк пішов ва-банк. Він випустив замість стоппера Югаша центрфорварда Адама Шалаї і почав грати фактично в чотири нападники. Власне, дії угорського тренера мали б бути взірцем для нашого Михайла Івановича. І в контексті того, як проходити бійцівські команди, і з огляду на рішучі заміни.

Тиск став іще божевільнішим і врешті ісландці не встояли. Мадяри розірвали оборону суперників коротким пасом справа. Ніколіч вбіг до карної зони й прострелив, а Севарссон, намагаючись не дозволили цю передачу замкнути, зрізав м’яч у власні ворота – 1:1. На угорській частині трибун почалося неймовірне божевілля, підігріте тим, що Шалаї, якого, власне й випередив автор автоголу, побіг до трибун святкувати успіх.

На таких емоціях угорці понеслися забивати вдруге, а натомість пропустили контратаку, яка цілком могла завершуватися пенальті у ворота Кірая. Тепер уже цілком виправданим. Адже повтори демонструють, що Ланґ завалив Фіннбоґасона не на лінії карної зони, а в її межах. Проте в ситуації, коли пенальті призначати було треба, москаль проявив нерішучість.

Зрештою, той штрафний цілком можна було й забити. Після довгих відсовувань стінки, штовханини Ґульфі Сіґурдссон нарешті пробив. І влучив у стінку Не зміг оминути ніг суперників і легендарний Ейдур Ґудйонсен, котрий за кілька хвилин до того під овацію публіки вийшов на заміну. Добитий Ейдуром м’яч після рикошету цілком міг увійти в кут, але на щастя угорців стулку оминув.

Усе. Мадяри кинулися святкувати, адже ця нічия фактично виводить їх до плей-оф чемпіонату Європи. Найзворушливіший у процесі святкування епізод до об’єктивів телекамер вочевидь не потрапив. Хвилин через десять після закінчення поєдинку усі гравці збірної Угорщини без винятку заспівали разом зі своїми фанатами національний славень.