Україна – Польща 0:1. Зате Тимощук має футболку Блащіковскі

Чемпіонат Європи-2016. Груповий турнір. Третій тур

21 червня. Марсель. «Стад Велодром»

Національна збірна України – національна збірна Польщі 0:1

Гол: Блащіковскі 54

Україна: П’ятов – Артем Федецький, Хачеріді, О-др Кучер, Бутко – Ротань (к), Степаненко – Ярмоленко, О-др Зінченко (Віктор Коваленко 73), Коноплянка – Зозуля (Тимощук 90+2)

Тренер – Михайло Фоменко

Польща: Фабіаньскі – Ціонек, Ґлік, Паздан, Єджейчик – Йодловец, Криховяк – Зеліньскі (Блащіковскі 46), Капустка (Ґросіцкі 71) – Мілік (Стажиньскі 90+3) – Р. Левандовскі (к)

Тренер – Адам Навалка

Судді: С. О. Моен – Гаґлунд, Андас – К. Г. Йонсен, Едвартсен (усі – Норвегія)

Попередження: Ротань 25, О-др Кучер 38 – Капустка 60

В атмосфері, наближеній до виїзної, наша збірна грала в кожному з матчів Євро-2016. Мало того, що українських фанатів було менше, ніж німців та північноірландців, так ще вели вони себе пасивно. Втім, цей поєдинок перевершив обидва попередніх. По-перше, «кібіців» з різних куточків Польщі наїхало стільки, що «Велодром» за кольорами радше нагадував варшавський "Народовий". По-друге, українців цього разу було менше у порівнянні з попередніми поєдинками майже вдвічі. І то ще добре, що левова частка «кібіців» сиділа на «сонячній» трибуні. Після великої кількості спожитого пива вони під понад 30-градусною спекою відверто розморилися і вели себе пасивно.

Власне, Марсель цього дня був польським. Частота звучання слова «kurwa» на квадратний метр була непристойно високою, але жандармерів бентежило не те, а надмірна активність поляків. Кількість випитого робила своє і ближче до обіду, саме коли приїхав з морської екскурсії з замку Іф, «кібіци» почали масово збиратися на великій площі Старого порту. Вони згуртувалися під величезним дзеркальним накриттям і там почали виспівувати свої пісні. Звісно, невдовзі в хід пішли вже й фаєри та петарди. Бідолашні жандармерів повному обмундируванні під палаючим сонцем обступили ту ватагу з усіх боків і спершу терпеливо за тим дійством спостерігали, а потім почали акуратно відтісняти сусідів у напрямку вулиць, які ведуть до стадіону. Кажуть, начебто сутичок між українцями і поляками уникнути не вдалося, але на свої очі не бачив нічого, та й на мою вишиванку теж не реагував ніхто, хоча під час годинного маршруту до «Велодрому» з поляками перетинався, м’яко кажучи, часто.

Наш наставник Михайло Фоменко у своєму прощальному на чолі збірної матчі вніс до складу певні корективи, випустив тих людей, які раніше на поле не виходили. При цьому Андрій П’ятов у воротах в Михайла Івановича залишається незамінним. Так само традиційно в центрі оборони вийшов Артем Федецький, а в центрі – Хачеріді. А ось в парі з Євгеном вперше на турнірі зіграв Олександр Кучер, а зліва замість капітана В’ячеслава Шевчука захищався Богдан Бутко. В опорній зоні поряд із Тарасом Степаненком з капітанською пов’язкою вийшов Руслан Ротань. Під нападником Романом Зозулею вперше в основному складі збірної зіграв Олександр Зінченко. А ось роль вінґерів традиційно виконували Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка.

Тренер поляків Адам Навалка попри обіцянки все ж дав перепочити групі основних виконавців. Скажімо, тренер повністю змінив праве крило, залишивши у резерві Лукаша Піщека та Якуба Блащіковскі. Замість них в обороні зіграв ТьяґоЦіонек, а в середній лінії – ПьотрЗеліньскі. В опорній зоні не було звичного Кшиштофа Мачиньскі. На цей раз замість нього в парі з ҐжеґожемКриховяком вийшов ТомашЙодловец. У воротах поляків знову не було травмованого ВойцехаЩесни, а грав Лукаш Фабіаньскі. Звичну пару стопперів склали Каміл Ґлік та МіхалПаздан. Зліва оборонявся Артур Єджейчика в середній лінії діявБартош Капустка. В нападі традиційно вийшли капітан Роберт Левандовскі та АркадіушМілік, який діяв з глибини наступу.

Почала наша команда так, що гірше й не придумаєш. За перших п’ять хвилин поляки могли відкрити рахунок тричі. Спершу Хачеріді високо вийшов за Левандовскі й не зачепитися капітанові суперників за м’яч не дав. Однак поряд з тим куля полетіла Євгенові за спину. А підстрахувати його не встиг ніхто. У вільну зону на високій швидкості вбігМілік. Увірвавшись по місцю лівого півсереднього до карної зони, Аркадіуш пробив – П’ятов відбив м’яч ногою.Не встигли українці оговтатися, як Мілік передачею зліва в район одинадцяти метрів вивів Левандовскі з нашим воротарем на побачення. Яким чином Роберт з такої позиції промахнувся, збагнути важко. А ще раз, під час випаду «Кадри» справа, українців врятував лайнсмен, котрий зафіксував офсайдякого не було й близько.

Зрештою, подальші події продемонстрували, що й у поляків з тилами теж було не все гаразд. Що провалився правий фланг, з огляду на зміни в складі, наче й не дивно. Інша річ, що Ґлік простріл Бутка з флангу перервав. А ось момент Зозулі через кілька хвилин був уже справді гольовим. На побачення з Фабіаньскі Романа витонченою розрізною передачею вивів Зінченко. Ось лишень рішення наш нападник приймав надто довго і дозволив Пазданові себе заблокувати. М’яч відскочив вправо до Ярмоленка, але м’яч після його добивання пом’якшив той же Паздан і забрав до рукФабіаньскі.

Після такого бравого початку пристрасті на полі трохи втихомирилися й команди заграли зваженіше. Помітивши, яким ласим шматком є правий край суперника, українці почали зміщувати акценти атак туди. Наступна гострота виникла після того, як Коноплянка прокинув м’ячЦіонекові між ніг і ввів з флангу до карної зони Бубка. Богдан віддавав у район одинадцяти метрів на Ярмоленка, а той, намагаючись випередити Єджейчика впав і вимагав пенальті. Арбітр думав інакше і гру продовжив. Поляки вибігли в контрнаступ і Кучерові щоб зупинити Левандовскі, довелося в середині поля фолити. Безперечно, порушення Олександра тягнуло на картку, але СвейнОддарМоеннашого оборонця пробачив.

Врешті, зацикливши оборону суперників на їх правому краї, українці провели прекрасний випад у три паси через центр. Ротань, помітивши ривок Ярмоленка правим краєм, перевів м’яч туди в дотик, а Андрій, якого вперше в матчі загубив Єджейчик, вискочив з Фабіаньскі на побачення. Щоб реалізувати цю ідеальну нагоду, часу в лідера нашою команди було достатньо, але, намагаючись підкрутити кулю в дальній кут, Андрій пробив у метрі від стійки.

Загалом українці виглядали рухливішими й, як то не дивно звучить у світлі двох попередніх турів, організованішими. Гарно вистрелив здалеку низом, попередньо прибравши під себе Капустку, Коноплянка. Але в цьому випадку куля пролетіла зовсім поруч зі стійкою. А коли Євгена довгою передачею з власної половини виводив у прорив Ротань, поляків від другого булліту, зігравши в останню мить на випередження, врятував Ціонек.

Чергова пожежа на польському правому краї трапилася на 40-й хвилині. Коноплянка, перехопивши в центрі поля поперечний пас, тримав на собі Ціонека. Той боявся пійматися на фінт, тому не ліз у відбір, але поряд з тим не міг зміщуватися на край, бо залишав лідерові українців простір. Не встигав повернутися на своє місце й Зеліньскі, котрий по ідеї мав партнера за флангом страхувати. Як наслідок, не входячи в межі карної зони, Коноплянка віддав вліво на Бутка, але той замість пробити злякано зробив простріл, який оборонці поляків спільними зусиллями заблокували.

Проведена Навалкою в перерві заміна була очікуваною: випустивши замість Зеліньскі Якуба Блащіковскі, тренер «Кадри» сподівався навести на правому фланзі лад. Проте ефекту попервах не було. Адже саме зліва Коноплянка виконував навіс, після якого міг забивати Зінченко. Але Олександр головою метрів з шести пробив над поперечиною.

Трохи захопившись наступом, українці пропустили контратаку суперників, яку спільними зусиллями розганяли Мілік з Левандовскі, а завершував Капустка. Завершував невдало, але то було лише відтермінування першого взяття воріт. Фактор Блащіковскі спрацював уже на дев’ятій хвилині його перебування на полі. Поляки начебто невирішуваних завдань для української оборони не ставили, але знову вирішальну роль відіграв «стандарт», наша головна біда на цьому чемпіонаті. Поляки розіграли кутовий справа. Мілік, отримавши м’яч від кута, віддав у межі карної зони на Блащіковскі, а Якуб, підпрацювавши кулю під праву ногу, майстерно вистрелив у дальній верхній кут – 0:1.

Історія повторилася втретє і тепер українцям треба було видумувати щось таке, щоб зберегти обличчя. Нагода відігратися виникла доволі швидко. Знову Коноплянка вирізав м’яч зліва на Зозулю, а Роман, розуміючи, що вивернутися й вдарити він не зможе, зробив головою скидку на Ярмоленка. Андрій, звісно, міг бити сам, але м’яч лягав на неударну праву. Та вийшло ще ліпше – під удар відкрився Коноплянка. Та після зручної скидки Ярмоленка Євген пробив поруч із хрестовиною.

Та надалі оборонялися поляки злагоджено і Фоменко почав думати про заміни. Та поки наш тренер відправив розминатися Селезньова, Коваленка і Будківського, наставник суперників випустив замість Капустки на лівий край півоборони Каміла Ґросіцкі. Натяк на момент наша команда створила, уже коли свіжий гравець був на полі. Та удар Коноплянки низом метрів з 20-ти заблокував Ґлік, а Паздан випередив Зозулю, який у межах карної зони намагався забрати відскок.

Віктор Коваленко вийшов на 73-й хвилині і замінив він цілком прогнозовано Зінченка, котрий провів прекрасний матч, але почав помітно підсідати. Донеччанин додав діям нашої команди живості, але спершу поляки цілком могли забивати вдруге. Ґросіцкі зі штрафного навісив зліва, а Мілік, випередивши в районі ближньої стійки усіх суперників, пробив головою неточно.

Виглядає, що кінцівку матчу українська збірна грала уже на морально-вольових. Сил у гравців, які грали у двох попередніх матчах, відверто не залишалося. Приміром, Федецькому після навісу справа зсудомило ногу. А передача вийшла непогана і Зозуля після неї пробив головою. Шкода, що поруч зі стійкою.

Гпрно пробив здалеку Ротань, але Фабіаньскі м’яч із нижнього кута потягнув, а повторним кидком накрив кулю, випередивши Зозулю, намертво. Перспективною виглядала й атака через лівий край. Коноплянка з Бутком знову непогано взаємодіяли, Євген знову вивів Богдана на вільний простір, однак той знову обмежився прямолінійним прострілом, який суперники заблокували.

А в компенсований арбітром час настав вінець перебування цієї команди на Євро-2016. Ні, на цей раз ми не пропустили на контратаці. Гірше. Замість нападника Зозулі вийшов Тимощук. Свідомо не вказую амплуа цієї особи, бо гравцем у цій збірній вона вже давно не є. То був апогей апофеозу, гімн абсурдності всьому, що відбувалося з нашою збірною після її виходу в фінальну частину чемпіонату Європи. Показово, що українська частина трибун зустріла вихід нафталінової легенди обурливим свистом. Але Анатолій вже давно втратив відчуття сорому. Після матчу він швиденько помінявся футболками з героєм зустрічі Блащіковскі, а потім пішов тиснути руки тим, кого його вихід щиро обурив. Мабуть, добре, що це ганьбисько нарешті завершилося.