Хорватія - Іспанія 2:1. Фурія догралася

Бордо. "Матмут-Атлантік"

Головний арбітр: Бьорн Куйперс (Нідерланди)

Хорватія - Іспанія 2:1

Матч в Марселі був визначальним з точки зору сітки плей-офф. Усі топ-збірні вже отримали свої місця, залишалася лише Іспанія – діючий чемпіон Європи. Яка грала з прямим і єдиним конкурентом за перше місце. І за певного результату можна було б – як би це дивно не звучало зараз – прогнозувати (уже зараз!) одного з фіналістів Євро-2016. Звісно, з певним відсотком умовності і допусків, футбол-бо алогічна гра по своїй суті. Але можна було.

І Фурія Роха з перших хвилин почала втілювати цей результат. Уже на сьомій хвилині іспанці завдяки помилці Срни (не вийшов із захисту, залишивши суперника у грі) розігнали атаку до штрафного, там Сеск вивів на невідпорний удар Морати – а той ще раз нагадав, що є ще збірні, в яких нападники не для формальності, а реально працюють.

Все. Здавалося, далі гра піде на користь і під диктовку чемпіонів – бо їх влаштовувала ж і нічия, а пропустити два м’ячі… Та й взагалі – знаєте, коли Фурія востаннє до сьогодні програвала на ЧЄ? 20 червня 2004-го. 12 років і 1 день тому!

Та дуже швидко хорвати мало не зрівняли рахунок. Ракітіч перекинув де Хеа, який невпевнено зіграв у тій (і не тільки тій) ситуації. Обійшлося, система фіксування голу показала, що м’яч лінію повністю не перетнув. Сигнал цей не став чимось серйозним, Іспанія тримала гру, без гострих моментів – і біля своїх, і біля чужих воріт. За рахунку 1:0 це цілком прийнятна ситуація. Хорвати теж не форсували ситуацію. Можливо, присипляли увагу суперника...

Бо коли на 45-й хвилині Перішич навісив на ближню штангу, куди прибіг Калініч – виявилося, що іспанський захист просто не готовий до такого перебігу подій. Хуанфран дав Перішичу навісити, Калініча не втримав Рамос – а Нікола забив ефектно, шведою, знаходячись фактично спиною до воріт. Казка! Для хорватів, звісна річ.

І от після цього пішла уже геть інша гра. Гра, в якій іспанці аж ніяк не виглядали чемпіонами. А хорвати нагнітали. На 57-й хвилині черговий ляп де Хеа міг призвести до другого голу, та сам же Давід і виправився у складній ситуації. Дель Боске вирішив освіжити гру заміною форвардів – ветеран Адуріс дійсно на свіжих ногах почав ганяти захист картатих. Хоча пенальті заробив і не він – а Давід Сільва. Втім, фола Врсалько там, скоріш за все, не було – що й намагався довести арбітру Срна, який теж отримав попередження.

А Рамос не забив. Субашич його заплутав своїми ривками по лінії і трохи в поле – а м’яч не просто відбив, а відбив без шансів на добивання. Втім, результат був все одно на користь Іспанії, яка продовжувала атакувати. Та одна з атак завершилася для Фурії трагічно. Срна кинувся під удар Адуріса, хорвати швидко розігнали контратаку, Піке програв забіг Перішичу – а де Хеа відкрив ближній кут, куди й отримав м’яча.

Іспанці, звісно ж, побігли відігруватися – але уже не було і коли, і чим. Поразка, перша з дочемпіонської ери – яка значила значно більше, ніж просто втрату цієї серії. Зайнявши друге місце, Іспанія уже в 1/8-й потрапила на Італію (фінал ЧЄ-2012 не забули?). Переможець цієї пари вийде, скоріш за все, на Німеччину. А у півфіналі – на когось із англійсько-французської гілки. Тоді як Хорватія потрапила у ту половину сітки плей-офф, де найкрутішими грандами стануть бельгійці або португальці. От вам і ціна одного голу!