Ти добрий лише настільки, наскільки був в останньому матчі. Підсумки 1/4 фіналу Євро-2020

Італія стала першою в історії Єврокампаній, хто досяг 15-ти перемог поспіль. Також продовжила і свій рекорд до 32-ох матчів без поразок, вперше забила 11 голів на великому турнірі. Іспанія повторила свій рекорд - 12 голів. Англія забила чотири у матчі плей-офф вперше з 1966-го року, стала першою в історії Євро, хто почав його з п'яти "сухих" матчів. Данія стала першою, хто повернувся у півфінал Євро після такого великого інтервалу - 29-ти років, і першою там після двох поразок на старті. Така статистика 1/4 фіналу Євро-2020.

Загалом ж ця стадія вийшла очікуваною, навіть дещо нудною. Без камбеків та драматичних голів. Просто перемогли фаворити. Італійці довели, наскільки сильніші як команда, ніж бельгійські зірки, англійців доволі очікувано прорвало після чотирьох матчів з чотирма забитими, данці просто талановитіші, ніж чехи, а іспанці не можуть без додаткового часу та серії пенальті, з пенальті вони брали і Євро-2008, і Євро-2012. Після провалів в 1/8 цьогорічного турніру фаворити просто припинили жартувати.

Фаворити починають та виграють

Голи в перші 15 хвилин обох таймів трапляються не так часто. Команди зазвичай обережні одразу після виходу з роздягалень. В плей-офф Ліги Чемпіонів таких було лише 24 відсотки (відтинок з цих 30-ти хвилин, звісно, становить 33 відсотки матчу). В груповому турнірі цього Євро - 30 відсотків. В 1/8 фіналу - 21, тобто п'ять з 24. Це без урахування додаткового часу. І раптом у чвертьфіналі відсоток голів, забитих в перші 15 хвилин таймів, вийшов на п'ятдесят - шість з 12-ти. Ранні голи забили іспанці, данці, англійці.

Що змінилося? Що відбувалося у роздягальнях? Чому команди вийшли такими непідготовленими? Важко знайти спільний знаменник. Залишається лише констатувати факт, що всі, хто на цій стадії забив першим, в результаті вийшли у півфінал. Причому можна сказати, що ці всі були фаворитами своїх матчів. У букмекерів - точно. Троє з них навіть забили ще один гол до того, як суперник встиг відреагувати.

Такі події контрастували з більшістю попередніх великих турнірів. Саме на стадії чвертьфіналу в трьох з чотирьох попередніх Чемпіонатів Світу вилітала Бразилія - ​​вічний фаворит. В трьох з чотирьох попередніх Євро на цій стадії Бельгія вилітала від Вельсу, Нідерланди від Росії, Франція від Греції. А тут минуло без сенсаційних вильотів, і лише один матч був близький до такого. Чому так?

Напевно, справа в тому, що 1/8 фіналу була фатальною для частини фаворитів, неймовірно закрученою за сюжетом. Вперше в історії чотири матчі перейшли в овертайм. Можливо, саме це протверезило інших фаворитів, змусило їх не спати в 1/4, а починати максимально потужно. Також лідери команд зрозуміли, що ховатися вже не можна, і потрібно тягнути. Тому й вийшла загалом передбачувана стадія. Та й, власне ж, фаворити просто зазвичай перемагають. Статистика вирівнялася.

Цемент стіни оборони

Наставник збірної Чехії Ярослав Шилгави повторив мантру про те, що в футболі все вирішують деталі. Наставник збірної Італії Роберто Манчіні ще до 1/4 фіналу заявив, що в матчі проти Бельгії переможе той, хто зробить на одну помилку менше. Я ж повторюю, що на довгій дистанції турніру вирішує фундамент, ігровий та психологічний, зіграність, міцність, стабільність. Особливо в тому, що стосується оборони, її центру. В 1/4 фіналу краще виглядали збірні, гравці оборони яких грали разом частіше.

Трійка Забарний-Кривцов-Матвієнко разом в офіційному матчі грала лише втретє. В той час, як трійка Вокер-Стоунз-Магуайр добре знайома ще з Чемпіонату Світу-2018. В підсумку саме через погане прикриття зон між захисниками, погане награне прикриття в такій схемі збірна України пропустила два перших голи. Тандем чехів Челюстка-Калас з 16-ти офіційних матчів до Євро лише один відіграв разом. А данці Крістенсен та К'єр відіграли разом сім з останніх дев'яти таких.

Тандем іспанців Лапорт-Торрес грав разом лише втретє у житті і привіз дурний гол. А трійка швейцарців Ельведі-Аканджі-Родрігес з семи останніх офіційних матчів перед турніром п'ять відіграла разом. Ось вони і протрималися майже 50 хвилин вдесятьох. Автогол на рахунку глухого дублера дискваліфікованого Джаки - Закарії. Бельгійська трійка Алдервейрелд-Вермален-Вертонген відіграла разом лише чотири з 17-ти офіційних матчів збірної до Євро. Італійці ж Бонуччі та К'єлліні навіть десять років грають в одному клубі.

Стабільність, згуртованість та досвід

Загалом на цій стадії вирішили стабільність, більша готовність, якість. І згуртованість. Ще до матчу Бельгія - Італія говорили, що як команда італійці сильніші. Навіть бельгійці не сперечалися. І в підсумку перемогла найкраща командна організація, зіграність, потужніший ігровий фундамент. "Червоні дияволи" спиралися на геній травмованого Де Брейне, жвавість 19-річного Доку, прориви Лукаку. І всі троє дещо створили. Але поступилися супернику, який спирався не на когось конкретного, а на всіх 11, навіть 16 гравців.

Каспер Шмейхель навіть визнав, що йому вже нудно постійно говорити про чудову атмосферу у збірній Данії. Про таку в Італії говорять вже три роки. Вона помітна хоча б з овації, якою на командній вечері зустрічали Леонардо Спінаццолу, що отримав важку травму, з посвяти йому перемоги над Бельгією. І Англію, попри майже повну зміну складу за три роки і величезну конкуренцію, Гарет Саутгейт тримає в руках міцно, не дозволяючи нікому скаржитися та конфліктувати.

І до очної зустрічі Швейцарія виглядала зібранішою, організованішою командою, ніж Іспанія. Відповідно, і в ній виглядала такою. До вилучення, на мою думку, несправедливого (Ремо Фройлер підкочувався не в напрямку до ніг опонента, а до м'яча, вибив його і лише потім зачепив ноги), перегравала суперника, зокрема, і за ударами по воротах. Данія виглядала сильнішою збірною, ніж Чехія, і довела це. Ну а в співвідношенні сил та зібраності Англії і України ніяких сумнівів ані до, ані під час матчу не було.

Вирішив також досвід. Марко Верратті в хаосі після падіння Чіро Іммобіле холоднокровно розібрався, перехопив і асистував. Лоренцо Інсіньє, що не забивав з першого туру, дуже вчасно забив найважливіший і найгарніший гол. Гольового удару іспанців завдав Жорді Альба, відповів лідер швейцарців Шердан Шакірі. Стовп центру поля Данії досвідчений Томас Ділейні забив швидкий гол, який визначив плин матчу. Ну а в Англії розійшовся Гаррі Кейн, що проспав груповий турнір. Навіть Джордан Хендерсон забив свій перший м'яч за збірну в 31 рік.

Лідери підтягуються до вирішальних стадій турніру. Що більш ніж логічно. Золота зв'язка Кейн-Стерлінг, більше якої в 21-му столітті для Англії на великих турнірах не створював ніхто (6 голів), повернулася. Трьома голами головою у ворота України повернулося лідерство Англії за ними (9 на двох останніх великих турнірах проти п'яти у найближчого переслідувача).

Битва флангових захисників з опорниками

Ще перед 1/8 фіналу наставник збірної Швеції Янне Андерссон відзначав велику кількість лівоногих гравців у збірній України. Вважаючи, що це додає непередбачуваності та ускладнює завдання його збірній. Тоді гол та асист зробив лівий латераль Олександр Зінченко. І загалом на Євро-2020 лівий фланг феєрить. Робін Гозенс та Торган Азар вже вилетіли, але запам'яталися. Іоакім Меле вчора видав блискучий асист звідти. Лівий захисник англійців Люк Шоу видав два. Ліві вінгери Лоренцо Інсіньє, Жеремі Доку та Рахім Стерлінг створили голи.

Загалом флангові гравці взагалі і флангові захисники зокрема відзначилися. Вже 2-3 роки тому було ясно, що сучасні крайні захисники загрожують закінчити еру, в якій найважливішими персонами на полі були опорники. Якщо судити з 1/4 фіналу, боротьба між цими амплуа за домінування люта. Крайні захисники Меле, Стрігер-Ларсен, Цоуфал, Шоу (2) асистували, Альба також відзначився. Опорники Барелла, Ділейні, Хендерсон забили, опорники Фройлер, Барелла та Верратті асистували.

Стрігер-Ларсен та Меле перемогли одного Цоуфала, невгамовний Спінаццола, найшвидший гравець на турнірі, обганяв всю Бельгію, поки не травмувався. У швейцарців та іспанців флангові захисники відіграли слабше, і тому обидві домучилися до серії пенальті. Ну а повне зникнення Караваєва та Миколенка в порівнянні з Шоу визначило результат матчу Англія-Україна. Сьогодні в тактичному плані фуллбеки вкрай важливі і чимало визначають.

Вимушені помилки

Ще один наслідок підвищеної активності флангів - автогол. На цьому турнірі їх вже десять, більше, ніж на всіх інших Євро разом. Більше, ніж на будь-якому повному Чемпіонаті Світу. У чвертьфіналі Закарія не витримав прориву Альби. Звісно, справа не лише у флангах. А й в загальному падінні рівня гри в обороні (29 голів у восьми матчах 1/8 фіналу, 12 в чотирьох матчах 1/4), в загальному збільшенні швидкості, через що захисники не встигають повернутися, в банальній втомі. Тож ця тенденція лише посилюватиметься.

В тенісі популярний такий статистичний показник як невимушені помилки. Тобто помилки на відносно простому ударі. Також існує показник вимушених помилок, тобто після складних ударів суперника. Хоча на нього менше дивляться, і його важче оцінити. Так ось, останні автоголи в футболі - скоріше вимушені помилки. Наслідок дій атаки.

Український слід

Де ж на цьому святі життя Україна? Pозділила 5-8 місця. Що вже чудово. Цей історичний результат - максимум її сил. І він запам'ятається більше, ніж гра. Як і на Чемпіонаті Світу-2006, де шлях до досягнення, важка перемога над Тунісом, перемога над Швейцарією у серії пенальті і розгром від Італії залишилися в тіні самого досягнення. Запам'ятаються і характер, і спроби грати в комбінаційний футбол. Але у грі підопічні Андрія Шевченка - найслабша команда чвертьфіналу. Мабуть, навіть слабша за декого, хто вилетів в 1/8.

Невміння протистояти грі головою, відсутність стабільності в центрі поля, не награна схема в три центральні захисники - вельми важкі, але справедливі звинувачення. Шевченко ще й вчора чомусь вирішив відмовитися від успішної схеми матчу зі Швецією, прибрав Зінченка з флангу, а Тараса Степаненка - зі складу. Чим позбавив свою команду останніх шансів.

"Ти добрий лише настільки, наскільки був у своєму останньому виступі", - ця цитата, яка, швидше за все, належить знаменитому акторові та режисерові початку 20-го століття Дагласу Фербенксу, підводить невтішний підсумок під виступом збірної.