Рашфорд: Я завжди налаштовувався на пенальті, але тут відчував, що щось не так

Нападник збірної Англії Маркус Рашфорд, який не реалізував післяматчевий пенальті у фіналі Євро-2020 проти Італії, звернувся до вболівальників.

"Я навіть не знаю, з чого почати. ​​Не знаю, як втілити у слова те, що відчуваю в цей момент.

У мене був складний сезон. Думаю, всі й так це бачили. Можливо, я підійшов до фіналу, не чуючи повної впевненості у собі. Я завжди налаштовувався на пенальті, але тут відчував, що щось не так. Я зробив довгу паузу, щоб дати собі час, і, на жаль, результат вийшов не таким, як я хотів.

Я відчував, що підвів партнерів. Я відчував, що підвів всіх.

Пенальті - це все, чого я тільки просив, щоб допомогти команді. Я можу забивати пенальті навіть уві сні, так чому я промахнувся саме зараз? Це питання крутиться у моїй голові з того моменту, як я вдарив по м'ячу. Можливо, немає відповідних слів, щоб описати це.

Фінал. 55 років. 1 пенальті. Історія. Я можу лише попросити вибачення. Я хотів би, щоб все склалося інакше.

Поки я продовжую вибачатися, я хотів би виділити партнерів по збірній. Це літо - один з найкращих зборів у моєму житті, і ви всі зіграли роль в цьому. У нас склалося непорушне братерство. Твій успіх - це мій успіх. Твоя помилка - це моя помилка.

Я ріс у виді спорту, в якому потрібно чекати, що про тебе напишуть. Це і колір шкіри, і місце, де я виріс, і - з недавнього - то, як я проводжу час за межами поля. Я можу хоч весь день вислуховувати критику на адресу моєї гри, мій пенальті не був досить хорошим, він повинен був опинитися в сітці. Але я ніколи не стану вибачатися за те, ким є, за те, звідки я вийшов.

Ніколи я не відчував більшої гордості, ніж в момент, коли одягав футболку з трьома левами на грудях, коли бачив сім'ю на трибунах, яка підтримує мене поруч з десятками тисяч інших людей. Я мріяв про таке.

Сьогодні я частіше отримував повідомлення зі словами підтримки, а слова з Вітінгтона майже довели мене до сліз. Спільнота, яка завжди брала у свої обійми, продовжує підтримувати мене.

Я Маркус Решфорд, мені 23 роки. Я темношкірий хлопець з Вітінгтона і Уайтеншо, південний Манчестер. Якщо у мене більше нічого не залишиться, то буде це.

Спасибі за всі добрі слова. Я повернуся сильніше. Ми повернемося сильніше ", - написав Решфорд.