Учасники Євро-2016. Збірна Албанії

Абсолютний дебютант європейських футбольних форумів, команда з четвертого десятку рейтингу ФІФА і просто головна сенсація відбіркового турніру на Євро-2016 – все це про збірну Албанії. І хоч на неї багато хто дивиться досить скептично, можна не сумніватись – вона постарається себе показати з якнайкращого боку.

Історія

Коли, ким і за яких обставин футбол було занесено до цієї країни достеменно невідомо, але відомо, що історія футбольної збірної Албанії починається з невеличкого курйозу. Федерація футболу Албанії заснована в 1930-му році, але існують письмові докази того, що збірна Албанії з футболу існувала й раніше, хоч і не зіграла жодного матчу. Мова йде про турнір під назвою Балканський кубок, в заявці якого значилась збірна Албанії, але з невідомих причин знялась зі змагань ще до їх початку.

Попри те, що в ФІФА Албанія вступила ще в 1932-му році, перший матч вона провела вже після Другої світової війни – в 1946-му проти збірної Югославії в рамках чергового розіграшу все того ж Балканського кубку. Власне, Албанія той турнір і виграла. У першому матчі албанці поступилися Югославії (2:3), потім перемогли Болгарію (3:1) і Румунію (1:0). У підсумку цього вистачило, щоб завдяки кращій різниці забитих і пропущених м'ячів обійти югославів (ті несподівано поступилися румунам), посісти перше місце у групі і на турнірі в цілому.

Далі був тривалий і непростий шлях до загальноєвропейського визнання. В 1954-му році Албанія стала співзасновником УЄФА, але не брала участі навіть у відбіркових матчах на Євро-1960. Першим офіційним турніром, в якому засвітились албанці, був Євро-1964. В першому відбірковому раунді вони несподівано пройшли збірну Греції (та просто відмовилась грати через політичні причини) і увійшли до 16-ти кращих команд Європи. Однак вже у наступному раунді все стало на свої місця – виліт від збірної Данії за сумою двох матчів (0:4 і 1:0).

Потім була серія невдач у відборах до ЧС-1966, Євро-1968, Євро-1972 і ЧС-1974 (до відбору у ЧС-1970 албанців чомусь не допустили), а з 1976-го по 1980-й роки Албанія взагалі відмовилась від участі в турнірах під егідою УЄФА і ФІФА. Причини, як завжди, були політичними.

Як би там не було, а починаючи з відбору на ЧС-1982 Албанія повернулась на офіційну футбольну "сцену", щоправда, її присутності там майже ніхто не помітив. До героїчного відбору на Євро-2016, де албанці посіли друге місце і напряму потрапили до фінальної частини турніру, ця збірна лише раз фінішувала вище п'ятого місця у відбіркових раундах (у відборі до Євро-2004 албанці стали четвертими), займаючи останні і передостанні сходинки.

Що цікаво, двічі албанці перетинались зі збірною України. У відборі на ЧС-1998 обидва матчі завершились перемогою наших хлопців з однаковим рахунком 1:0, Україна фінішувала другою, а Албанія шостою (останньою). А ось у відборі до ЧС-2006 албанці примудрилися посісти п'яте місце з семи команд у групі, зігравши в останньому турі з Україною на виїзді унічию 2:2. Щоправда, той матч для нас вже нічого не вирішував, так як перше місце було здобуто достроково (у тому числі завдяки перемозі 2:0 в Тірані).

Найбільш відомим (слово зірковий тут навряд чи підійде) представником досучасного періоду албанського футболу є форвард Іглі Таре, в активі якого 10 голів за збірну в 67-ми матчах, а також виступи за досить сильні в той час німецький "Кайзерслаутерн" та італійський "Лаціо".

Сучасний стан

Справжній прорив у розвитку албанського футболу відбувся з приходом на тренерську посаду національної збірної італійця Джанні Де Б'язі. Цей досить посередній за італійськими мірками тренер в грудні 2011-го року несподівано погодився очолити збірну Албанії. Несподівано, тому що до того часу зі збірними ніколи не працював.

Спочатку справи у нового тренера йшли не гірше, але й не краще за усіх його попередників. Відбір на ЧС-2014 вдалим назвати важко з огляду на традиційне передостаннє місце, однак певні зрушення у кращий бік все ж були. Албанці зайняли п'яте місце у групі з Швейцарією, Ісландією, Словенією, Норвегією та Кіпром. Власне, кіпріотів вони і обійшли, але обійшли більш ніж впевнено – випередивши їх на шість очок, при цьому також на шість відставши від другого місця, яке давало право грати у плей-офф.

Як би там не було, а переривати співпрацю з тренером в Федерації футболу Албанії не стали, довіривши йому наступний відбірковий цикл на Євро-2016. Відбіркова група, в яку потрапила Албанія, була складнішою, за попередню: Португалія, Данія, Сербія та Вірменія. Ускладнювало завдання те, що група ця мала на одного учасника менше, аніж всі інші, тому не було відвертого аутсайдера.

На албанців традиційно ніхто не ставив, однак уже перший матч примусив скептиків задуматись – на виїзді була мінімально обіграна збірна Португалії. Але потім була домашня нічия зі збірною Данії, яка, як здавалося, розставила все на свої місця – не тягнуть албанці. Все змінилося після третього туру, в якому збірна Албанії на виїзді грала з Сербією. Той матч було перервано на 42-й хвилині через поведінку уболівальників, після чого так і не було дограно – в УЄФА спочатку залишили обидві команди без очок, але потім передумали і присудили албанцям технічну перемогу з рахунком 3:0.

Таким чином у команди Де Б'язі стало 7 очок після трьох турів, що на фоні відверто провальної гри конкурентів зробило їх одним з претендентів на перші два місця. А вольова перемога над Вірменією весною наступного року лише підтвердила цей статус.

Потім були суха виїзна нічия з данцями і мінімальна домашня поразка від португальців завдяки голу Мігеля Велозу на 90+2-й хвилині. Але навіть вони втримали підопічних італійського тренера на прохідній другій сходинці, тому що головні конкуренти, данці, не змогли на виїзді обіграти вірмен. А наступна поразка від збірної Сербії завдяки двом голам у доданий до другого тайму час, компенсувалась поразкою данців від Португалії у паралельному матчі. Таким чином, для того, щоб фінішувати на другому місці і напряму вийти на Чемпіонат Європи, команді Джанні Де Б'язі потрібно було лише обіграти на виїзді Вірменію в останньому турі, що й було зроблено.

Тепер у фінальній частині Євро-2016 Албанії доведеться помірятись силами зі збірними Румунії, Франції та Швейцарії, разом з якими вона потрапила до Групи А.

Тактика

Спочатку Де Б'язі практикував улюблену схему Пепа Гвардіоли в "Баварії" – 4-1-4-1, однак в останніх матчах відбору перейшов на 4-3-3. На ній і зупинимось.

Отож, у воротах немає альтернативи довжелезному (зріст 194 см) 27-річному Етріту Беріші з італійського "Лаціо". Уродженець Косово не лише є основним голкіпером збірної Албанії, але й мало не головною її зіркою.

На правому фланзі захисту місце відмінним сезоном у складі "Наполі" заслужив Ельсеїд Хюсай, якому всього 22 роки, а на лівому очікується боротьба за позицію між 33-річним Ансі Аголлі з азербайджанського "Карабаху" (свого часу навіть виступав за криворізький "Кривбас") і 22-річним Арліндом Айєті з італійського "Фрозіноне". Останній також може зіграти і у центрі оборони, але зазвичай там грають 32-річний капітан команди Лорік Цана з італійського "Лаціо" і 23-річний Берат Джимсіті з італійської знову ж таки "Аталанти".

У півзахисті слід очікувати трьох футболістів з наступної п'ятірки: 26-річний Амір Абраші з німецького "Фрайбурга", 32-річний Бурім Кукелі зі швейцарського "Цюріха", 29-річний Ледіан Мемушай з італійської "Пескари", 29-річний Мігьєн Баша з італійського "Комо" (виступає там в оренді, перебуваючи на контракті в швейцарському "Люцерні") та 25-річний косовар Таулант Джака зі швейцарського "Базеля" (рідний брат Граніта Джаки зі збірної Швейцарії, проти якої йому доведеться зіграти в групі). Причому, Джанні Де Б'язі любить їх тасувати від матчу до матчу як за іменами, так і по позиціях на футбольному полі.

В центрі нападу приблизно по черзі грають 25-річний Сокол Чикаллеші з турецького "Істанбул ББ" і його ровесник Бекім Балай з хорватської "Рієки". Не менш гостра конкуренція і за місце правого вінгера, на яке претендують одразу троє: 24-річний Одісе Роші з хорватської "Рієки", 27-річний Шкельзен Гаші з американського "Колорадо Репідз" і 30-річний Анді Ліла з грецької клубу "ПАС Яніна". А ось з лівим вінгером все набагато простіше – там переважно грає 26-річний Ермір Леньяні з французького "Нанта".

Власне, це і є так званий кістяк збірної Албанії. Якщо всі ці футболісти будуть здорові, то неодмінно поїдуть до Франції і продовжать там писати футбольну історію своєї країни. Варто зауважити, що значна їх частина на юнацькому та молодіжному рівні виступала за збірну Швейцарії, але в силу різних обставин пізніше перебралась до національної збірної своєї етнічної батьківщини.

Запитання автору ви можете задати на конференції.