Учасники ЧЄ-2016. Збірна Швейцарії

У поточному складі збірної Швейцарії дуже мало корінних швейцарців. Ця держава протягом двох сторіч не вплутується в міжнародні чвари, і стала притулком для багатьох людей, які втекли зі своїх країн в пошуках мирного життя. Більшість гравців мають, звичайно ж, балканське походження, але є і турки, і івуарійці, і навіть чилійські іспанці.

Однак футбольний підйом не пов'язаний із збільшенням кількості «понаїхавших». На початку нового тисячоліття швейцарці запустили програму розвитку дитячо-юнацького футболу, спрямовану на відкриття спеціальних шкіл і пошук талантів по всіх куточках країни і околицях (навряд чи потрібно вмовляти людину отримати швейцарський паспорт). В кінцевому підсумку це вилилося в те, що збірна Швейцарії з тих пір не змогла кваліфікуватися тільки на Євро-2012.

З іншого ж боку, історія цієї команди не рясніє визначними датами. За європейськими мірками збірна Швейцарії - не більше ніж середнячок, здатний як обіграти, так і програти кому завгодно. На чемпіонаті світу 2010-го року швейцарці прихлопнули майбутніх чемпіонів іспанців, але так і не вийшли з групи, не знайшовши управи на Гондурас. Стелею для команди залишається добре відомий вихід в 1/8-му фіналу ЧС-2006.

Загалом, на рівних змагатися з явними фаворитами на довгій дистанції у «швайцерів» поки що не виходить. У фінальні частини великих турнірів вони, як правило, пробиваються в тому випадку, якщо жереб визначає їх в більш-менш рівну групу, в якій вони вигідно виділяються на тлі інших учасників.

За путівку на Євро-2016 команда боролася з англійцями і словенцями, але, знову-таки, впевненості в голосі їй знову не вистачало. Родоначальники виграли всі 10 матчів. А от не найсильнішій команді Словенії швейцарці програли в гостях і з великими труднощами вирвали перемогу вдома, забивши три голи в останні 15 хвилин матчу (3:2). Стати однією з найбільш забивних команд відбору і фінішувати на другому місці в групі «червоно-білим» вдалося тільки завдяки закономірному знищенню аутсайдерів: Сан-Марино, Литви та Естонії.

Владімір Петковіч перебрався до Швейцарії після початку югославського конфлікту і з тих пір став тут як рідний, хоча за кордоном далеко не кожен впізнає його в обличчя. До 52-х років він зміг засвітитися тільки в одному великому клубі - «Лаціо», з яким, правда, виграв Кубок Італії. Від звільнення його це не врятувало, і влітку 2014-го року Петковіч очолив збірну Швейцарії, змінивши на цій посаді Оттмара Хітцфельда. Сильно змінювати команду під своє бачення новий тренер не став, залишивши колишній каркас.

Петковіч постійно робить ставку на фланги, які з глибини підтримують крайні захисники Штефан Ліхтштайнер і прогресуючий Рікардо Родрігес, проте це навряд чи це компенсує слабкість атаки. Тут є на перший погляд непогані гравці Мехмеді, Сеферовіч і Дердійок, але вони зовсім не вміють забивати. Є якась надія на 19-річного форварда «Базеля» Бреля Емболі, який забив 10 голів в минулому сезоні, однак на Євро Петковіч навряд чи ризикне робити ставку на новобранця. Після завершення кар'єри Александра Фрая питання нападу стало гострим як ніколи.

Точно так само не варто покладати великі надії на вічно перспективного Джердана Шакірі, який боїться у вирішальних моментах брати на себе відповідальність. Іноді команді в атаці не вистачає саме такого гравця, лідера, здатного вирішити епізод самостійно. Так що Шакірі - зірка тільки на папері. На полі у ​​команди немає яскраво виражених особистостей, і задавити суперника вона може лише завдяки командній грі.

Окрім проблеми завершувача атак, немає нормального партнера і для центрального захисника Фабіана Шера. Шер любить навідуватися в чужу штрафну, і тому йому потрібна людина, яка б підстраховував його в тилу. Однак поряд з ним часто грав Йоан Джуру з «Гамбурга», який далеко не оплот надійності, зате колекціонер різнокольорових карток. Можливо, тому Петковіч і викликав на Євро призабутого Філіпа Сендероса. Плюс є ще Сільван Відмер з «Удінезе».

У будь-якому випадку, імплементація всього цього у Франції обіцяє бути цікавою, адже помилки в тилу можуть коштувати команді виходу в наступну стадію. Питань немає тільки по воротарях. Швидше за все, першим номером буде досвідчений Ян Зоммер з менхенгладбахської «Боруссії». Хоча сильний сезон провели також Марвін Хітц з «Аугсбурга» і Роман Бюркі з дортмундської «Боруссії». Так що вибір у тренера є, і він приємний.

З приємного можна ще виділити наявність у складі Граніта Джаки і Валона Бехрамі. Ці талановиті хлопці забезпечують підтримку обороні в опорній зоні і здатні почати вертикальну атаку в контрвипаді. Далі, звичайно, почнуться труднощі з завершенням, але це ми вже з'ясували вище.

З іншого боку, навіть до потужного центру півзахисту можна причепитися і звинуватити його в неповороткості. Але, мабуть, і так вже зрозуміло, що для серйозних команд збірна Швейцарії не становить серйозної загрози і повністю нейтралізується перекриттям флангів. У відборі це наочно продемонстрували словенці, створивши на бровках сипучі зони і залишивши Сеферовіча нудьгувати на самоті. До того ж і при стандартах біля своїх воріт команда не блищить надійною грою.

З групи Швейцарія вийде, тому що потрібно мати особливий талант, щоб програти боротьбу Албанії та Румунії. А ось далі все буде залежати від рівня суперника. Якщо все піде добре, то в першому раунді плей-офф попадеться суперник з числа нетопових і можна буде подумати про оновлення рекорду виступів на Євро. Все, що вийде за межі цього розкладу, буде розцінюватися як стрибок вище голови.