Ворскла - Жиліна 3:1. Післяматчева прес-конференція Василя Сачка

Головний тренер "Ворскли" Василь Сачко відповів на питання журналістів після драматичного матчу з "Жиліною" (3:1).

- Мені коментувати нічого. Ви самі бачили, що відбувається на полі.

- Чого все-таки не вистачило? Пропустили на останніх секундах.

- Ви знаєте важко коментувати, коли хлопці практично здійснили подвиг і в кінці так дуже жорстко нас покарали. Моменти, які прощаються в чемпіонаті України, в Європі караються. Ми пропустили прикрий гол, цей гол я буду пам'ятати все життя. Мені сьогодні дорікнути хлопцям не в чому. Вони старалися, віддалися на полі, як і обіцяли, дуже шкода, що так сталося.

- Чи не буде надлому в команді після цього матчу?

- Ми постараємося відновитися. Ми вже з завтрашнього дня готуємося до гри з "Шахтарем". Безумовно, що хлопці в роздягальні всі засмучені. Ця трагедія для нас. Витягнути таку гру за такої підтримки наших глядачів та вболівальників. Давно я не бачив у Полтаві таку підтримку, протягом всієї гри підтримували. Життя триває, і у нас вибору немає. Нам треба крокувати далі, нам треба зосереджуватися на чемпіонаті України, де теж непрості ігри. І наводити порядок в турнірній таблиці. Ми будемо це робити.

- Ми бачили масу втрачених моментів і вже за рахунку 3:0. Тут справа в невезінні або в чомусь ще?

- Втома. Ті моменти, які створювалися за рахунку 3:0, ми, звичайно ж, зобов'язані були забивати. Коли вибігали два в один, три в два. Ці моменти повинні клацати як горіхи. Але якщо ви грали в футбол, коли ти вже не можеш бігти, коли у хлопців судоми хапають, від цього і не реалізація моментів. Це не виправдання. У футболістів дуже важка професія, так само, як і у тренера, і кожен за свою професію може сказати: вчитель, льотчик, водій, хто завгодно. На жаль, не реалізували ці моменти. Звичайно, треба було ставити крапку, і це би все закінчилося. Але це футбол, це жорсткий, суворий вид спорту, де помилки не прощаються. Тому так сталося. А що стосується реалізації моментів - три м'ячі забити, це теж треба вміти. При тому, при всьому, програвши 0:2. Багато хто, навіть може серед тих, хто сидить тут, і не вірили в команду. Але команда довела протилежне, що вона хоче і може. Я обіцяв, що "Жиліні" легко не буде. Команда слово своє стримала. Я дуже засмучений, розчарований. Такі моменти в житті - не найкращі. Треба все сприймати так, як є.

- Як прокоментуєте дії Баранника?

- Для того, щоб визначати склад, треба жити і бути всередині колективу. Бачити як хто працює, відчувати цей процес. Тому вийшли Шиндер і Ковпак. Ми розраховували на Баранника, ми планували, що він буде приймати участь у грі. І він вийшов, намагався, грав як міг. Шкода, що не забив у своїх моментах, на тренуваннях, він їх клацає, як горіхи. Тут не вистачило досвіду, втома і багато інших складових. Про що я можу зараз говорити, якщо такі моменти треба забивати. Життя триває, нічого не поробиш.