Ліга Європи. Легія - Зоря 3:2. Роттердамський фатум

Ліга Європи. Раунд плей-офф. Матч-відповідь

Варшава. Стадіон "Війска Польського". 31 000 глядачів

"Легія" (Варшава) - "Зоря" (Луганськ) 3:2

перший матч - 1:0

Голи: Бжискі 15, Гільєрме 62, Дуда 90+5 пен. - Хомченовський 39, Малиновський 66

"Леґія": Куцяк – Берешиньскі, Жезнічак (к), Паздан (І. Левчук 7), Бжискі – Ґільєрме, Фурман, Йодловец, Кухарчик – Прийовіч (Саґановскі 90+3), Ніколіч (Ондрей Дуда 67)

Тренер – Геннінґ Берґ

"Зоря": М. Шевченко – Є. Опанасенко, Сіваков, Пилявський (Чечер 83), Каменюка (к) – Артем Гордієнко – О-др Караваєв, Р. Малиновський, Ж. Любеновіч (Ліпартія 87), Хомченовський (Будківський 58) – Петряк

Тренер – Юрій Вернидуб

Судді: Вельц – Фольтін, Геншель (усі – Німеччина)

Попередження: Паздан 1, Жезнічак 65, Ондрей Дуда 90+4 – Каменюка 37, Сіваков 45+2, Будківський 80

"Идите в х…" - таким грізним скандуванням російською фанати "Леґії" зустріли "Зорю", коли та вийшла на передматчеву розминку. У цьому лютому гулі виплескувалася вся та потужна енергетика, яка виходить із сектора "кібіців" "військових". Тоді й подумалося: не перегоріти б "Зорі" ще до матчу. Події на полі покажуть: не перегоріли.

Між тим, наставник нашої команди Юрій Вернидуб підготував суперникові сюрприз, на який у передматчевому коментарі UA-Футболу натякав екс-воротар луганців Ігор Шуховцев. В основі не виявилося центрфорварда Пилипа Будківського, зате вийшло відразу три номінальних вінґери – Олександр Караваєв, Дмитро Хомченовський та Іван Петряк. Крім того, разом з Русланом Малиновським на місці креативного хавбека діяв Желько Любеновіч. На появу серба, в принципі, можна було очікувати, адже наставник "чорно-білих" мусив кимось замінювати дискваліфікованого Ігоря Чайковського. Тим самим виглядало, що луганці обрали схему без чітко вираженого нападника, яку нині прийнято називати тактикою гри з прихованою "дев’яткою". Єдиним півоборонцем руйнівного плану в складі "Зорі" був Артем Гордієнко. Однак гра показала, що Петряк таки грав роль чистого форварда, а Любеновіч радше діяв на позиції опорного хава.

Найпозитивніший для луганців момент – у центрі оборони поряд із Михайлом Сіваковим з’явився Андрій Пилявський, котрий два останніх матчі пропустив через травму. З ним оборонна ланка "чорно-білих" набула оптимального вигляду. У воротах традиційно грав Микита Шевченко, а на краях захисту – Євген Опанасенко (справа) і Микита Каменюка (зліва).

Тренер "Леґії" Геннінґ Берґ виставив той же варіант основи, який виходив тиждень тому на газон київського стадіону імені Валерія Лобановського. Ворота господарів захищав Душан Куцяк. В обороні справа наліво розташувалися Бартош Берешиньскі, капітан Якуб Жезнічак, Міхал Паздан і Томаш Бжискі. За опорну зону відповідали Домінік Фурман і Томаш Йодловец. На краях півоборони діяли Ґільєрме (справа) і автор єдиного голу в першому поєдинку Міхал Кухарчик. На вістрі атаки грав Неманья Ніколіч, з глибини його підтримував Александар Прийовіч.

Щойно матч розпочався, як "Зоря відразу могла повести в рахунку. Петряк, отримавши довгу передачу на хід, на швидкості втікав від Паздана. Перед самим входом до карної зони стопперові не залишалося нічого іншого, як валити Івана на газон. Рефері показав Пазданові попередження, хоча при бажанні це порушення цілком можна було кваліфікувати як фол останньої надії. Але менше з тим. Любеновіч отримав нагоду пробити штрафний із забійної для себе позиції. Бив Желько метрів з 18-ти так, як він це робить зазвичай – крутив з лівої у праву "дев’ятку". Втім, мяч пролетів поряд з хрестовиною.

Між тим, Паздан гри вже не продовжив. Завалившись разом із Петряком, Міхал невдало впав і вочевидь зламав руку. Замість нього в спішному порядку на поле вийшов Ігор Левчук, котрий частіше грає в матчах Екстракляси. В принципі, заміна рівноцінна, адже і Паздан, і Левчук – кандидати до збірної Польщі.

Загалом "Леґія" з початком зустрічі, на відміну від київського матчу, навіть не намагалася імітувати активності попереду, а відразу закрилася на власній половині, очікуючи на те, що суперник розкриється. "Зоря" й справді більше володіла м’ячем, але на дальніх підступах до воріт. На ударну дистанцію "військові" своїх суперників після того штрафного у виконанні Любеновіча не підпускали, а перший кутовий у виконанні гостей завершився безрезультатно.

"Стандарти" "Леґії", які були справжнім стихійним лихом для "Зорі" у Києві, нагадали про себе ледь не відразу. Метрів 35 від воріт Шевченка, штрафний від правої бокової лінії, призначений за те, що Гордієнко зніс Ґільєрме. Бжискі крутить м’яч вздовж карної зони, на середній висоті. На передачу виходили Йодловец і Жезнічак, котрі випередили опонентів. Вони до м’яча не дотяглися, але дезорієнтували воротаря. Куля, якої так ніхто й не зачепив, пірнула у кут воріт – 1:0.

Тепер "Зоря" мусила забивати двічі. Втім, за рахунок чого? Так, майже відразу після голу був дальній удар Хомченовського, після якого м’яч рикошетом від когось із оборонців пролетів поруч зі стійкою. Все. Футболісти "Леґії" хоча й не загрожували суперникові контргрою, але оборонялися дуже високо, змушуючи луганців швидко губити м’яч. Брак у діях команди Вернидуба був величезний і це заважало конструктивному просуванню вперед. Довгі ж передачі в надії на швидкість Петряка до адресата не доходили бодай тому, що центрбеки варшавців діяли грамотно з позиційної точки зору.

Наступних 20 після забитого Бжискі м’яча хвилин минули практично без воріт, у в’язкій боротьбі в середині поля. Такий хід подій, звісно, був на руку "Леґії". На перший удар у стулку воріт гості сподобилися лише на 36-й хвилині. То коли Хомченовський подав з місця лівого півсереднього, а Петряк, знаходячись спиною до воріт, намагався маківкою спрямувати кулю в дальній кут. Цей напівнавіс виявився несильним і Куцяк спокійно забрав м’яч до рук.

А потім була 39-та хвилина. Левчук метрах в 25-ти від воріт збив Караваєва. Хомченовський з цієї ближчої до лівого флангу позиції в минулому сезоні вже забивав, тому не дивно, що бити взявся саме він. Дмитро майстерно закрутив м’яч з правої під ближню від себе стійку, без шансів для Куцяка – 1:1!

До перерви гру обох суперників супроводжував сумбур. Вочевидь спричинений він був емоціями. Найбільше похвилюватися українцям довелося в останніх 30 секунд двох компенсованих арбітром хвилин. Після штрафного суперників м’яч рикошетом вилетів на кутовий, причому поляки встигли подати навіть два корнери. На щастя, відоборонялися луганці надійно.

Другий тайм розпочався так, наче не закінчувався перший. Команди діяли абсолютно в тому ж ключі, що й впродовж значної частини першого тайму. "Леґія" й надалі грала в оборонному стилі, пропонуючи суперникові відкриватися. На старті другої половини команди обмінялися небезпечними дальніми пострілами. Спершу Ґільєрме, реактивно прокинувши м’яч поблизу карного майданчика справа ближче до центру, викручував кулю в дальню "дев’ятку" - вийшло зовсім поруч із хрестовиною. А невдовзі вже Любеновіч, прорвавшись через центр, теж трохи неточно сильно вистрелив метрів з 25-ти низом.

Зрештою, основна зміна в тактичних побудовах гостей стала помітною дуже скоро. Любеновіч піднявся трохи вище і грав вже не як опорний хав, а в ролі атакувального хавбека, поряд із Малиновським. Луганці увімкнули високий пресинг, до чого суперники вочевидь були не готовими. І ось після перехоплення на чужій половині Караваєв справа видав зрячу передачу вздовж усього карного майданчика на протилежний бік, куди набігав Каменюка. Капітан метрів з 19-ти пробив сходу, але оборонець його удар заблокував – куля вилетіла на кутовий. Корнери "чорно-білі" подавали двічі поспіль і цей натиск вивів "кібіців" із себе: вони почали жбурляти в гравців, які розігрували "стандарт", сторонні предмети. Арбітрові навіть довелося на мить відвести футболістів від епіцентру подій, а Куцяк з воріт закликав фанатів вгамуватися.

Гра продовжилася й Вернидуб, розуміючи, що треба підсилювати атаку, випустив замість Хомченовського Будківського. Відповідно Петряк перейшов вліво, а Пилип, звісно, діяв на вістрі. Втім, не встиг він як слід увійти в гру, як "Зоря" знову опинилася в ролі наздоганяючої. "Леґія" провела швидкий випад, стрімкості якому передачею з центру вліво на Прийовіча надав Ґільєрме. Александар, знаходячись у межах карної зони, підняв голову і зряче відкинув кулю назад, на Кухарчика. Міхал вистрелив сходу низом. Вийшло саме в зону між двох центральних оборонців, куди несподівано вбіг Ґільєрме. Знаходячись спиною до воріт, бразилець викрутився і п’ятою підкоригував м’яч в протихід Шевченкові – 1:2.

Звісно, пам’ятаючи тодішній Роттердам, вважати "Зорю" приреченою було рано. І ось минає якихось чотири хвилини, як Жезнічак метрах в 25-ти, прямо по центру від власних воріт ціною попередження лупить по ногах Любеновіча. Штрафний на цей раз взявся виконувати Малиновський. Руслан закрутив м’яч над стінкою по такій неймовірній дузі, що куля, яка наче й летіла по центру, метнулася правіше і влетіла під поперечину. Приголомшений Куцяк почав вичитувати двох оборонців, які страхували його на лінії – 2:2.

Відразу після пропущеного голу Берґ випустив замість непомітного в другій половині Ніколіча хавбека атакувального плану Ондрея Дуду. Тим самим, господарі перейшли на гру в одного чистого форварда. А наступати продовжили луганці. Дуже гострим виявилося підключення Каменюки. Звільнившись від опіки двох суперників, Микита віддав м’яч на лінію карного майданчика на Петряка, а сам помчав відкриватися в район півкола. Втім, Іван капітана не помітив, а почав в оточенні чотирьох оборонців фінтити вже в межах карного майданчика. Суперників луганський вінґер таки накрутив і навіть пробив по воротах. Щоправда, дуже легко і в руки Куцяку.

Наступного разу в епіцентрі подій Петряк опинився на 77-й хвилині. То коли Малиновський після подачі суперниками кутового здійснив перехоплення і розігнав контратаку. Любеновіч, отримавши м’яч справа, виконав зрячу передачу в район протижежної стійки. Петряк вигулькнув з-за спини Берешиньскі, але пробити не зумів, бо не дотягнувся до м’яча головою зовсім трохи.

На жаль, у кінцівці гри з поля змушений був піти Пилявський. Андрій провів прекрасний матч, однак стара травма нагадала про себе й довелося поступитися місцем на полі В’ячеславові Чечеру. Накульгуючи покинув поле трохи згодом і Любеновіч. Але то були робочі побої, пов’язані з тим, що Желько багато разів володів м’ячем і відповідно часто отримував по ногах. Вихід Джаби Ліпартії мав додати луганському наступові свіжості й нестандартності.

Відразу після виходу Джаби трибуни стадіону Войска Польского з жахом видихнули – Малиновський ледь не повторив ударом зі штрафного з 40-метрової відстані того, що вдалося на початку гри Бжискі. Втім, м’яч розминувся зі стійкою та ще й арбітр вбачив у когось із луганців гру рукою.

"Зоря" почала розкриватися, йти вперед великими силами, але той штурм не призвів ні до чого. Лише до двох контратак, одна з яких виявилася фатальною. Питання про переможця в грі міг на початку компенсованого часу знімати ще Прийовіч. Він отримав передачу зліва від Кухарчика і, розвернувшись, бив метрів з 15-ти без перешкод – не точно, зовсім поруч зі стійкою.

А перед самим завершенням чотирьох компенсованих хвилин варшавці "Зорю" вже не пробачили. Каменюка наче й правильно обрав позицію і мав вибивати верховий м’яч, знаходячись у середині поля в ролі центрального оборонця. Та куля відскочила в інший бік і суперник вибіг капітанові з-за спини. Фурман віддавав пас у центр карної зони на відразу двох неприкритих суперників. Опанасенкові не залишалося нічого, як скосити Дуду з ніг. Пенальті сам постраждалий в ту мить, як трибуни в унісон виконували "Єще Польска не зґінєла", пробив бездоганно – 3:2. Знову, як і рік тому, "Зорі" дорікнути важко. Але результат знову сумний…