Трепет і внутрішній бій фландрійського міста. Подорож на матч Гент – Шахтар

Місто – наче жива людина. Кожне з них має свою душу, свій характер, свої недоліки і свої особливості. Кожне з них здатне зачарувати, або ж викликати почуття відрази. Місто – жива істота, до якої потрібен особливий підхід.

Не так давно Бельгію сколихнули жахливі теракти. Країна наче з власної милості прийняла на себе удари, аби застерегти від небезпеки інших. "Тримайтеся подалі від чужоземців", "не відкривайтеся нікому", "довіряйте, але перевіряйте", - здається, подібні гасла в цій країні набули суттєвішого значення, аніж гасла, наприклад, здорової сім'ї, здорового способу життя або релігійної приналежності. Бельгія – країна, яка не схильна довіряти гостям.

Гент у цій країні – особлива місцина. Гостей тут зустрічають за правилами посиленого контролю: відбитки пальців у паспортному вікні, ретельна перевірка багажу, обшук собакою. Гент – наче недовірливий, замкнутий у собі чолов'яга, якого з середини розривають десятки / сотні думок, а ззовні він здається банальним флегматиком. Гент – це місто, з яким потрібно познайомитися, місто, до якого потрібно доторкнутися, заглянути йому в душу. Інакше ризикуватимете назавжди залишитися з "багажем" першого враження, яке зазвичай оманливе.

Типова провінція… Саме таке перше враження. Особливо коли готель, що в п'яти хвилинах їзди (і десяти – п'ятнадцяти хвилинах пішої ходьби) від "Геламко Арени", знаходиться на окраїні міста. Розгалужена система автодоріг, відсутність натяків на епатаж та гламур, робітничий дух в повітрі… А потім півгодини їзди на трамваї – і перед тобою розстелюється зовсім інший світ. Світ неймовірної краси, вишуканості, архітектурної та історичної елегантності.

Центр Гента прекрасний. Потрапивши сюди з околиць міста, - відчуваєш себе неначе орел, який розправив крила і залишив позаду тих, хто вчора насміхався над твоєю неміччю здійнятися до неба. Вузькі вулиці з неймовірним архітектурним "оздобленням", чудові набережні, широкі мостові, береги вздовж штучних каналів... І сила силенна історичних пам'яток та просто гарних будівель.

Замок графів Фландрії, Фламанська опера, Собор святого Миколая, Собор святого Бовона, башта беффруа, площа Врійдагмаркт, річка Лейє… Знаходячись посеред подібного різноманіття, приходить розуміння того, наскільки мало ти бачив у житті.

Гент – місто велосипедів. Двоколісних транспортних засобів тут безліч. Тут для них створені окремі стоянки; тут вони розміщені на узбіччях і набережних; тут їх чимало біля входів до кафе, ресторанів, пабів і просто житлових будинків. Гент наче увібрав у себе всю любов жителів країн Бенілюксу до цього специфічного засобу пересування, зробивши тим самим людей простішими і добрішими. Велосипед у Генті – ознака наявності гарних манер.

Гент – місто розумне. Або так: Гент – місто розумних людей. В центрі розміщений величезний університет зі славною історією, який надає поселенню колориту, возвеличує його серед низки промислово-робітничих міст. За давньою традицією, яка сформувалася в Генті, викладачі піддають студентів особливій муштрі по вівторках. А по середах та четвергах студенти віддають борг, влаштовуючи гуляння в місті після важкого трудового дня. Ось так і живуть в злагоді та гармонії, витискаючи максимум з життя і насолоджуючись правилами існування, надиктованими віковічними традиціями.

Футбол у Генті – прекрасна ілюстрація того, наскільки важливими є рідні стіни для жителів цього міста. Команда Ванхазебрука нічим не вражає у виїзних матчах, зате вдома, натхненні підтримкою трибун двадцятитисячної "Геламко Арени", "буйволи" не визнають авторитетів або непідсильних завдань. "Гент" в поточному сезоні ще жодного разу не програв і не втратив очок у рідних стінах; "Гент" майже постійно збирає аншлаг на трибунах компактного, сучасного стадіону. "Гент", нарешті, навчився дивувати, подарувавши своїм фанатам плей-офф Ліги чемпіонів.

Гент дуже вдало розташований географічно. Зовсім близько звідси – інші знамениті бельгійські міста (Антверпен, Кортрейк, Брюссель, Остенде і Брюгге). Недалеко – сусідні країни Франція, Нідерланди. Через протоку Ла-Манш – Великобританія.

У Генті не треба залягати на дно. У Генті треба розправляти крила і насолоджуватися життям. Якщо місто вас прийняло, - значить, ви назавжди залишитеся в його душі. А воно – у вашій…