UA-Футбол представляє суперника. Атлетік (Більбао, Іспанія)

Два роки тому "Атлетік" перервав трофейну засуху, здобувши Суперкубок Іспанії. Баски в якості фіналіста Кубка країни переграли чемпіона Іспанії "Барселону", вдруге в своїй історії вигравши трофей подібного розливу. Загалом той тріумф став першим для басків за останніх тридцять років, що, втім, не применшує величі і поважності цього клубу. "Атлетік" Більбао – унікальна футбольна структура. В якому б ігровому стані не перебувала команда…

• Передісторія

"Атлетік" свій авторитет здобував роками. І всупереч законам, розгубити його за день не може. Навіть за рік, навіть за десятиріччя. Славна історія команди, підсилена самобутньою філософією і непохитними принципами підносять "Атлетік" до рангу елітних клубів навіть під час непростих періодів – таких, як зараз.

Про історію "Атлетіка" написані книги. Вздовж і впоперек ця історія просякнута вкладками про горду філософію басків, про продуктивну роботу їхньої академії, про непохитні принципи, у відповідності до яких в складі "Атлетіка" можуть перебували лише баски. І хоч нині у складі команди виступає француз (не просто числиться, а виступає вельми гідно), а не так давно простори борознив і колумбієць, про зраду своєму "віросповіданню" з боку "Атлетіка" не йдеться.

В такому підході, який в контексті "Атлетіка" сформувався споконвіків, є і свої мінуси. Історія "Атлетіка" могла обрости (та і обросла, власне), стереотипами, які є ворогом всього креативного та винахідливого. Проте ліки від цієї зарази – інтелектуальне збагачення. Всім, хто про "Атлетік" чув лише краєм вуха, і для кого факти про "Атлетік" заточені на інформації "про своїх", варто заглибитися до джерел, до витоків. Там і становлення футболу під акомпанемент боротьби за незалежність, там і футбольні новаторства, які підкорили не лише Іспанію, але й широкі простори цілої Європи, там і запекла боротьба з представниками "ворожих" регіонів, там і ціла плеяда славних футболістів, розсіяних по різних куточках, чи то скупчених в одному місці…

• Історія

Історія "Атлетіка" (Більбао). "Царственные львы. Что делает Атлетик великим клубом".

UA-Футбол представляє суперника: Атлетік (Іспанія)

• Тренер

У історії розвитку клубу "Атлетік" (Більбао) немає віх. Цілий період існування (від дати заснування клубу – 1898-й рік і до сьогодні) – це одна епоха зі своїми порогами. Історія ж команди – це періоди злету і падіння. Нині же триває перехідний етап, більше схожий на початок занепаду, аніж піднесення.

В новий сезон команда заступила з новим тренером. Ернесто Вальверде працював у "Атлетіку" чотири роки (мова про останню каденцію – вже після "Еспаньола", "Олімпіакоса", "Вільярреала" і "Валенсії"), провівши більше двохсот поєдинків і здобувши більше ста перемог. Вальверде не лише давав результат (точніше сказати, тримав "Атлетік" на допустимому рівні), але й уособлював собою стратегію команди. Баски жили за рахунок гнучкої гри, за рахунок грамотного захисту і простого, але вельми швидкого та ефективного переходу до атак. Більшість матчів "Атлетік" Ернесто Вальверде провів за схемою 4-2-3-1, демонструючи витримку та здатність цупко боротися в центральній зоні і ефективно використовувати фланги. Що буде нині? З новим тренером "Атлетік" грає в тій же формації, але наразі без чіткого малюнку.

Після відходу Вальверде до "Барселони" "Атлетік" довірив керування першою командою немолодому, та водночас й не надто зрілому Хосе Анхелю Сіганда. 51-річний фахівець "вариться" у професії вже більше десяти років, маючи досвід виступу у Прімері (як тренер) з "Осасуною" та "Хересом". Провів більше ста матчів, з яких виграв близько тридцяти.

"Осасуна" – то був старт і водночас пік тренерської кар’єри Сусо Сіганди. Розпочав фахівець з "Осасуни Б", а вже за рік отримав місце біля керма першої команди. Дебют припав відразу на Лігу чемпіонів. Памплонці стартували в третьому кваліфікаційному раунді, де поступилися "Гамбургу" за правилом виїзного голу.

Проте сповна Сіганда реабілітувався у Кубку УЄФА, дійшовши до півфіналу і поступившись лише суперникові по Прімері "Севільї". А ось на внутрішній арені відбувся суттєвий регрес у порівнянні з попередником. В сезоні 2006/07 "Осасуна" фінішувала чотирнадцятою, хоча розпочинала сезон під керівництвом Сіганди як четверта команда країни. Далі було сімнадцяте місце за підсумком сезону 2007/08, а далі – звільнення з "Осасуни" восени 2008-го.

Менш ніж за рік Сіганда прийняв "Херес", з яким не зіграв, втім, і двадцяти матчів. Терпіння керівництва лопнуло після майже суцільної безвиграшної серії. В дев'ятнадцяти поєдинках "Херес" здобув лише одну звитягу. Після того Сіганді довелося "просидіти" без справи ще півтора року, аж поки не надійшла пропозиція очолити "Більбао Атлетік" – резервну команду "Атлетіка".

Тут Сіганда затримався надовго. Шість років, близько 230-ти матчів, майже сто перемог і стабільне місце в верхній частині турнірної таблиці (баски фінішували, зокрема, другими, третіми, п'ятими, сьомими). Але головне – ціла плеяда талантів. Крізь "горнило" Сіганди пройшли Іньїго Лекуе, Енрік Саборіт, Кепа Аррісабалага, Горка Ітурраспе, Мікель Весга, Іньякі Уільямс, Емерік Лапорт.

• Тактика, стратегія, результати

Сусо Сіганда строго дотримується формації 4-2-3-1. За такою схемою тренер розташовував своїх гравців у кожному матчі поточного сезону. Їх, - матчів, - "Атлетік" провів одинадцять. Здобув п'ять перемог, чотири нічиїх і двічі зазнав поразки. Різниця м'ячів – 15:9.

Три з п'яти перемог баски здобули у кваліфікації Ліги Європи, засмутивши "Панатінайкос" (дві перемоги у раунді плей-офф кваліфікації) та бухарестське "Динамо" (перемога і нічия у третьому кваліфікаційному раунді). В чемпіонаті Іспанії "Атлетік" демонструє посередні результати: по дві поразки, нічиї і перемоги.

"Жирону" і невпевнений нині "Ейбар" баски повинні були обігравати і обіграли за визначенням. А ось поразка від невиразного "Лас-Пальмаса" стала болісним ударом для вболівальників команди. Те саме – нічия в останньому на даний момент матчі (проти "Малаги"), коли "Атлетік" вів у рахунку з перевагою в два м'ячі, перебував у чисельній більшості, та все ж дозволив суперникові здобути перше очко у чемпіонаті.

В першому матчі поточного групового етапу Ліги Європи "Атлетік" вистояв на полі "Герти". Саме вистояв – зважаючи на перевагу господарів. "Атлетік" виграв більше єдиноборств, частіше перехоплював м'яча, але менше бив по воротах. А найліпшим гравцем поєдинку був визнаний Яго Еррерін зі своїми шістьма сейвами.

• Склад

"Атлетік" зі зрозумілих причин мало продає, і мало купує. Останнє придбання – це Рауль Гарсія, за якого мадридському "Атлетико" довелося виплатити близько восьми мільйонів євро. А останній великий продаж – це Андер Еррера і 36 мільйонів євро від МЮ.

Варто сказати, що декілька тижнів тому баски оголосили про трансфер захисника "Ейбара" Андера Капи за три мільйони євро. Проте до Більбао Капа переїде лише по закінченню поточного сезону.

Воротарі Яго Еррерін і Кепа Аррісабалага – рівноцінні претенденти на місце в основі. Перший зіграв шість матчів у поточному сезоні, другий – п'ять. Перший частіше виходить в поєдинках Ліги Європи, другий – чемпіонату Іспанії. Перший – це досвід, другий – це молодість і завзяття. Обоє стали затребуваними після прощання басків з Горкою Іраісосом.

На позиції правого захисника Сусо Сіганда обирає між Оскаром Де Маркосом, Іньїго Лекуе та Енеко Боведою. Перший зіграв в чотирьох стартових матчах сезону, але потім травмувався і віддав місце Іньїго Лекуе. Того, в свою чергу, час від часу підміняє Боведа. На даному етапі основним правим оборонцем слід вважати саме Лекуе. 24-річний баск вже третій сезон проводить на вельми високому рівні. Доволі швидкісний, вміє підключатися до атак.

В центрі оборони не підлягає сумнівам місце Емеріка Лапорта. Француз перебуває у структурі "Атлетіка" з років юності. Рано дебютував, відразу заявивши про себе як про майбутню зірку. Наразі Лапорт – один з двох найдорожчих футболістів "Атлетіка". Очевидно, за деякий час баски отримають кругленьку суму від більш статусного клубу в обмін на контракт Лапорта (діє до 2020-го року).

Партнером Емеріка буде Хав'єр Етчейта, або ж Унай Нуньєс. Зараз чітко простежується тренерська ротація: Етчейту Сіганда випускає в матчах Ліги Європи, Нуньєса – у поєдинках Прімери. Футболісти не рівноцінні в силу різного віку (29 років – Етчейта, 20 років – Нуньєс), хоча схожі за ігровими характеристиками.

Зліва діє Мікель Баленсіага – вправний руйнівник, але не дуже корисний у атаці. Добре тримає свою зону і не поступається в боротьбі один на один. Втекти за спину Баленсіага дуже важко. Альтернатива – Саборіт. Вже доволі зрілого віку (25 років), хоч і без належного досвіду. Ніяк не може розкрити свого потенціалу.

Мікель Весга, Ечебарія Беньят, Андер Ітурраспе, Мікель Сан-Хосе – конкуренти в боротьбі за два місця в опорній зоні. При цьому, тренер застосовував різні поєднання, окрім поєднання Ечебарія-Ітурраспе. Всі четверо не цураються грубощів, будучи готовими зупинити суперника будь-якими методами. В матчі проти "Герти" обоє центральних півзахисників (Сан-Хосе – Весга) "підсіли" на "гірчичники".

Найбільш креативний з цього квартету – Сан-Хосе. Він здатен і сам пробити, і чудову передачу віддати. Розвиває наступальні навики і Весга. Ітурраспе більше заточений на руйнування, а Беньят гарно тримає баланс.

Арітц Адуріс – рушійна сила "Атлетіка" в нападі. 36-річний довготелесий форвард вражає не лише своїми гольовим чуттям та працьовитістю, але й віртуозністю і креативністю. Адуріс здатен поборотися і виграти безнадійний верховий м'яч. В той же час, вправно діє ногами і не рідко опиняється в позиції "один на один".

В минулому сезоні з шістнадцятьма голами (на рівні з Грізманном) увійшов до п'ятірки/шестірки найліпших нападників Прімери, поступившись лише Мессі, Роналду, Суаресу та Яго Аспасу. В поточному розіграші – також серед передовиків.

Підмінити Адуріса може Іньякі Уільямс, хоча значно комфортніше іспанець гансько-ліберійського походження почувається на фланзі. В останньому матчі відзначився дублем, відкривши лік власним голам в поточному сезоні. Проблема Уільямса – це нестабільність, залежність від настрою та емоцій. Ернесто Вальверде вмів гарно використовувати сильні якості Уільямса, та чи вдасться це Сусо Сіганді?

Уільямсу не завжди дістається місце в основі. Адже крім правого флангу півзахисту / нападу, Іньякі може зіграти хіба що на вістрі атаки. А там є Адуріс, а праворуч частенько виходить старожил, капітан, душа команди Маркел Сусаета. Забиває Маркел не надто багато, але об'єм роботи виконує величезний. Ікер Муньяін – віце-капітан. Може зіграти як в центрі, так і ліворуч. Креативний, швидкий, сміливий. Колись котирувався як футболіст з дуже великим майбутнім, але травми та ігровий спад завадили зробити крок вперед. Хоча навіть зараз нічого не втрачено – Ікеру лише 24.

Рауль Гарсія – мозковий центр; футболіст, який надає команді поважності, витримки, робить її більш стійкою. Виступає на позиції центрального атакувального півзахисника. З гарним ударом, добре бачить поле і розкладає акценти. Вміло розпоряджається м'ячем.

Наполегливо проситься до основного складу Іньїго Кордоба – продукт академії "Атлетіка". Лише в цьому сезоні дебютував у складі першої команди. Не грубий футболіст, не найсильніший у щільній боротьбі, але добре використовує простір.

• Вердикт

Нинішній "Атлетік" – команда дуже непередбачувана. Це вже не той колектив, який при Ернесто Вальверде міг терпіти, чекати, витискати максимум з мінімуму, пересилювати себе. Нинішній "Атлетік" – це команда, яка лише знаходить свій шлях. Тому, можливо, й спостерігається нестабільність у результатах. Тому, ймовірно, не останню роль відіграють емоції та настрій.

"Зорі" в її нинішньому стані варто абстрагуватися від думок про результат і налаштувати себе на футбол, що відходить від серця. Тоді луганці гармонійно впишуться в картину, яка спостерігатиметься в четвер ввечері на стадіоні "Сан-Мамес".