Захоплююча бухгалтерія. UA-Футбол представляє суперника: Лаціо (Італія)

Між двома суперниками "Динамо" в плей-офф Ліги Європи поточного сезону чимало спільного. І АЕК, і "Лаціо" називають "орлами" (не рахуємо голови). Обидва клуби є другими в столицях своїх країн і спираються на скажених вболівальників з екстремістськими поглядами (там - ультралівими, тут - ультраправими). І, попри свою репутацію маргіналів, завжди були наближені до влади. Обидва грають не на рідному стадіоні, а на столичному "Олімпійському", зазвичай не заповнюючи його навіть наполовину. Обидва перебували за крок від банкрутства і були врятовані завдяки домовленості з владою про списання/розписування величезних боргів податковим органам. Обидва нині є зразковими в плані фінансового та адміністративного керування, обидва живуть скромно і насолоджуються цим. Президенти обох клубів не страждають надмірною скромністю. А головні тренери - чудові тактики, які будують вишколену команду на власний розсуд. Різниця лише в двох речах. В "Лаціо" все почалося не п'ять років тому, а 14. І "одноголові орли", на відміну від "двоголових", грають не в жорсткий захисний футбол, а в яскравий гостроатакувальний. Саме тому киянам в новому протистоянні доведеться набагато складніше.

Скупий і ще скупіший

Про історію "Лаціо" в 20-му столітті ми вже писали. А поточним станом клуб зобов'язаний багаторічному президенту та власнику Клаудіо Лотіто, який керує з 2004-го року. Епоха Серджіо Краньотті, найкраща в історії клубу, принесла йому Скудетто, Кубок Кубків, по два Кубкa країни і Суперкубка, задоволення слідкувати за тренерами на кшталт Діно Дзоффа і Свена-Йорана Ерікссона і гравцями на кшталт Павела Недведа, Алессандро Нести, Дієго Сімеоне, Крістіана Вієрі, Деяна Станковіча, Сініши Міхайловіча, Роберто Манчіні, Хуана Себастьяна Верона і багатьох інших. А ще - 140-мільйонні борги податковим органам і стан передбанкрутства. Лотіто, випускнику педагогічного університету і власнику компаній з очищення, кейтерингу та інших, вдалося розписати цей борг на 23 роки завдяки домовленості з тодішнім урядом Сільвіо Берлусконі. Він значно урізав неймовірно роздуті витрати, оговтався від Кальчополі, що позбавив команду тридцяти очок і спочатку навіть опустив в Другий дивізіон, економив кожен євро, побудував селекційну службу, яка шукала маловідомих, але талановитих гравців в будь-яких куточках світу і виводила їх у люди. І результат прийшов.

В 2015-му році Клаудіо отримав премію "Футбольний Лідер", яка вручається Департаментом Культури та Спорту спільно з Асоціацією Тренерів Італії та представниками найвідоміших спортивних ЗМІ країни. Ця премія вручається щорічно президентам клубів за правильне керування згідно принципів Фінансового Фейр-плей і побудову здорової структури. Особливо відзначався успіх номінанта у зниженні витрат на заробітні платні гравців з 64-ох до 52-ох мільйонів євро протягом року, підвищення вартості клубу на 23 і загальний прибуток в 7.1 мільйонa, що для Італії в кризові часи є відмінним досягненням. Ще наприкінці 2000-х Лотіто заявив: "Я витягнув клуб з похорону і привів до незворотньої коми. Постараюся незабаром привести його до зворотньої". Ще за десяток років він з впевненістю може говорити, що клуб в повній свідомості і живе цілком пристойно. При всій економії команда ще й спромоглася виграти два Кубки і два Суперкубка країни, зарекомендувавши себе мало не головним кубковим бійцем Італії останніх років.

Яку ж реакцію такий президент викликає у вболівальників команди? Ви вгадали - пекучу ненависть. Він отримав прізвисько "Лотіркьо" ("скупий"), його вважають холодним безпринципним нарцисом, якого цікавить лише особиста репутація, який не має зв'язку з клубом. А також скнарою, що економить на будь-якiй дурниці, не підсилює команду і готовий продати будь-якого гравця при першій ж пристойній пропозиції. Кажуть, що він не сплатив би 20-ти мільйонів євро навіть за Неймара, порівнюють з дитиною, що грає на самоті і не ділиться іграшками і навіть з Беніто Муссоліні в Сало і Адольфом Гітлером в бункері. Голова Олімпійського Комітету Італії і фактичний голова Федерації Футболу країни Джованні Малаго говорить про нього: "Він вважає, що ніколи не помиляється. Вважає, що лише він знає, як діяти правильно". Йому навіть доводилося наймати охоронців через погрози уболівальників. Слова у відповідь про змову всіх проти нього і про сім років з негативним трансферним сальдо з останніх десяти (та й два з трьох позитивних не перевищували три мільйони євро) не переконують останніх.

При цьому його ненавидить і преса. За участь в Кальчополі, за засудження на тюремне ув'язнення в інших справах, за спроби потурати своїм "ультрас", навіть коли ті замішані в расистських і антисемітських інцидентах. Такі інциденти трапляються трохи частіше, ніж постійно. І в останньому Лотіто був виставлений в дуже непривабливому світлі. Спочатку після закриття Курви Норд за рішенням Федерації через расистські образи на адресу одного з африканських гравців суперника він наказав... відкрити Курва Суд, де зазвичай сидять "ультрас" "Роми", та ще й продавати туди квитки ціною в один євро. А потім, коли "ультрас" залишили там наклейки із зображенням Анни Франк (єврейської дівчинки, яка загинула в Освенцимі в роки Другої Світової Війни, щоденник якої став просто енциклопедією всіх жахів того часу) в футболці "Роми", під час відвідування Римської синагоги Лотіто був спійманий на камеру зі словами про "цю клоунаду". Якби він хоча б був переможцем... А так в лютому він програв вибори на посаду голови Федеркальчо, програв і вибори в Сенат, що відбулися позавчора, на які балотувався від партії Берлусконі. "Італія потребує те ж лікування, що й "Лаціо". Чуючи це, стає спокійніше за фінансовий стан країни і страшно за її моральний.

Частково сам Клаудіо винен в такому ставленні до себе. Його підхід і справді винятково економічний, він холодний, любить хвалитися своїми успіхами, його темні справи і просто злочини і не повинні відбілювати. Скандали на кшталт утримування гравців, які не бажають залишатися аж до відправлення на трибуни, торгування до останнього в будь-яких трансферних угодах без врахування почуттів гравця, звинувачення гравців в тому, що президент змушує їх переходити до наближених до нього агентів, шантажуючи все тим же відправленням на трибуни - все це очікувано викликає антагонізм. Найгірші якості політика він об'єднує і з найгіршими, і з найкращими якостями бухгалтера. В одному флаконі з "облоговим менталітетом" це виглядає погано. Не дивує, що саме при ньому один з тренерів подав у відставку, пропрацювавши лише кілька днів. Нехай і мова про божевільного Марсело Б'єлсу, здатного на таке. Майже сенатор проявив неповагу і до його наступника, заявивши: "Я вигадав Сімоне Індзагі. Він піде в "Ювентус"? Не важливо, важливі не гравці і тренери, а хороший президент. Чарівники не існують. Секрет у злагодженій спільній клубній роботі".

Індзагі Перший

В принципі, в професійному плані Лотіто має рацію. Він справедливо відзначає працю спортивного директора Іглі Таре, його харизму, знання п'яти мов, характер, вміння знайти таланти там, де не знайшли інші і потім продати їх за чималі суми. Але і без Індзагі цього "Лаціо" просто б не було. До нього команда грала в нудний футбол, тренери змінювалися надто часто, не встигаючи побудувати щось цікаве. І сам Сімоне двічі приходив в першу команду в якості "пожежника". До цього він віддав їй десять років в якості гравця, не залишивши і у важкі часи, потім шість років працював в Прімавері, вигравши з нею два Кубки країни і вийшовши у фінал Чемпіонату. Молодший брат Філіппо був непоганим нападником, щоправда, далеким від рівня брата. А ось в якості тренера ще в дитячому віці керував старшим. "Він готовий бути головним", - говорив Піппо півтора роки тому. "Він впертий та уважний як досвідчений тренер".

Ще під час кар'єри гравця партнери називали його "ходячою енциклопедією", відзначали його педантичність, бажання приділяти увагу кожній деталі, лідерські якості. Дипломований бухгалтер і справді не пропускає жодної дрібниці. Та ще й відданий клубу, який став для нього рідним. "Я завжди мріяв тренувати "Лаціо". У свій перший прихід він здобув чотири перемоги в семи матчах. Після ж демаршу Б'єлси отримав можливість пройти з командою майже всю передсезонку. Як результат - "Лаціо" побив сезонний клубний рекорд за очками і забитими м'ячами, вперше після восьми матчів переграв "Рому" в лізі, вибив її і з Кубку, вийшовши до фіналу турніру, на початку нового сезону відібрав у "Ювентуса" Суперкубок, в жовтні став першим, хто переграв вічного чемпіона на його стадіоні за 27 місяців (і після цього туринці вдома не програвали). А нині йде першим в лізі за забитими з феноменальними 64-ма голами в 27-ми матчах. 17 голів у восьми матчах Ліги Європи і, зокрема, п'ять у ворота "Стяуа" в домашньому матчі в 1/16 фіналу також не можна не відзначити. "Він створює неймовірно позитивну атмосферу, у якій всі відчувають себе важливими", - говорить один з лідерів команди Сергей Мілінковіч-Савіч. "У нас немає клік, всі покладаються один на одного, ні у кого не виникає бажання спілкуватися лише зі своїми співвітчизниками".

І при цьому цей наставник дуже вимогливий. "Втомлюються лише ті, у кого немає мети", - це його висловлювання занадто жорстке і неправильне фізиологічно, однак свідчить про високі завдання і міцний характер. "Лаціо" нині не дозволяє собі "прогулювати" ані цілі серії матчів, ані окремі матчі, ані навіть окремі хвилини. Команди з нижньої десятки турнірної таблиці у сезоні 2017/18 не програли йому лише двічі в 15-ти матчах, проти грандів "орли" завжди грають на рівних і протягом останніх 18-ти місяців вже перемогли і "Юве", і "Інтер", і "Рому", і "Мілан". Після фіналу Кубка і перемоги в Суперкубку-2017, після півфіналу Кубка-2018, програного "Мілану" лише у серії пенальті, залишилося лише досягти успіху в Єврокубках, де "б'янкочелесті", слід зазначити, за Лотіто лише провалюються. Четверте місце в групі Ліги Чемпіонів, вильоти в 1/16 та 1/8 фіналу Ліги Європи і лише один чвертьфінал (в 2013-му) - Індзагі бажає змінити це.

Тактика і загальний стан

У сезоні 2016/17 Сімоне вважався найваріативнішим тактиком ліги. Експерти плуталися в розрахунках, нарахувавши чи то шість, чи то сім тактичних схем. У цьому ж сезоні він використовує практично одну - 3-5-1-1 (5-3-2 в обороні), пояснюючи це тим, що закінчив пошуки оптимальної. Його команда завжди намагається створити блок в центральній зоні. Цьому допомагають і три центральні захисники, і останній опорник, що наближається до них, і двоє інших, а також "десятка" і форвард, які нерідко зміщуються назад. Високо "орли" не пресингують, зате цей блок дозволяє герметично закрити центр і перехоплювати чимало м'ячів. А під час перехоплення - створює чимало кадрових варіантів для швидких коротких перепасувань. Саме вони є головним козирем команди, дозволяючи миттєво доставити м'яч у район штрафного суперника.

Слабке місце команди в обороні - фланги. Під час атак обидва латералі розташовуються досить високо, вище будь-кого з опорників, і активно завантажують штрафний "кросами". Їх прикривають опорники, і тоді форвард і "десятка" відходять трохи назад, замінюючи останніх. Під час розіграшу м'яча правий та лівий центральний захисники наближаються до флангів, також прикриваючи латералів. В атаці "десятка" та форвард нерідко зміщуються на фланги, особливо на лівий, де полюбляє допомагати найкращий бомбардир команди Чіро Іммобіле. В такому випадку опорники Марко Пароло та Мілінковіч-Савіч виходять на лінію штрафного, а то і далі, і намагаються загрожувати воротам. З такою схемою здається, що римлянам все ж повинно бракувати присутності в штрафному суперника. Насправді ж неймовірна мобільність всіх без винятку гравців, вміння і бажання всіх пробивати по воротах з 16-20 метрів, швидкість перепасувань і бомбардирський талант Іммобіле перетворюють команду на гольову машину. Хоча останнім часом вона іноді зупиняється.

Протягом останніх сорока днів ми побачили і десять забитих м'ячів в трьох матчах (у ворота "Верони", "Стяуа" та "Сассуоло"), і лише три в п'яти до цього. Протягом останніх 210-ти ігрових хвилин не було забито жодного голу. Так, суперниками були "Мілан" та "Ювентус". Однак не слід забувати, що найважче у поточному сезоні підопічним Індзагі доводилося проти команд другого ешелону. Важка перемога над "Сампдорією", нічиї з "Аталантою" і "Фіорентиною", поразка від "Торіно"... А "Динамо" за своїм наявним рівнем ближче саме до цих команд. Та й на тлі запеклої боротьби за місце в першій четвірці ліги, що дає пряму путівку в груповий турнір Ліги Чемпіонів, вельми вірогідна ротація складу. В груповому турнірі ЛЄ "орли" успішно відпрацювали напівдругим, знявши всі питання чотирма перемогами в чотирьох перших матчах проти "Зульте-Варегема", "Вітесса" та "Ніцци". В Бухаресті такий же склад поступився з рахунком 0:1, у матчі-відповіді перший склад розтрощив суперника. Якби перший матч відбувся у засніженому Києві, можна було б з впевненістю передбачити глибоку ротацію. Нині ж, можливо, Сімоне спробує зняти всі питання вже у першому матчі.

Кадри

Переходимо до персоналій. Перший воротар команди - 22-річний албанець Томас Стракоша. Син жаху збірної України Фото отримав свій шанс через постійні травми воротаря збірної Італії Федеріко Маркетті і вже не віддав своє. Попри свої роки, він неймовірно холоднокровний, чудово діє на лінії, добре відчуває штрафний майданчик, впевнений на виходах. Воротар без слабких місць, що дозволив всім іншим відіграти лише два матчі у всіх турнірах у поточному сезоні. Здатний стати одним з найкращих воротарів у світі. У самому центрі оборони незмінно з'являється бронзовий призер Чемпіонату Світу-2014 26-річний Стефан Де Врей. Після Мундіалю "Лаціо" вдалося вихопити його з "Фейєноорда", і за 3.5 роки він став одним з улюбленців вболівальників і лідером оборони. Високий, потужний, добре обирає позицію, володіє пристойною технікою.

Індзагі намагається берегти голландця в менш важливих матчах, до того ж десять днів тому він оголосив, що залишить клуб влітку в якості вільного агента, що викликало роздратування вболівальників. Тож цілком вірогідно, в завтрашньому матчі його замінить хтось із трійки Луїс Феліпе-Уоллас-Баштуш. Всі ці хлопці разом з Мартіном Касересом зазвичай борються за місце правого центрального захисника. Саме ця позиція є безсумнівно найслабшою в команді, залишаючи Віктору Циганкову з його жвавістю, технікою і вмінням зміщуватися в центр чималий простір для маневру. Троє перших високі, потужні, доволі швидкі. При цьому їхня техніка та психологічна стійкість на вкрай низькому рівні. Всі вони не раз припускалися жахливих помилок у поточному сезоні. Касерес (як і іспанець Патрік) ще швидший, відмінно поводиться з м'ячем, здатний грати на будь-якій позиції в обороні. Однак колишній гравець "Ювентуса", який перейшов з "Верони" в січні, також встиг напомилятися, навряд чи більш переконливий, ніж троє інших, та й нині травмований. А Патрік не сильніший за нього.

На лівому фланзі центральної трійки не обговорюється місце віце-капітана Стефана Раду. 31-річний румун не так давно був лівим вінгером, потім опорником, лівим захисником і ось став лівим центральним. Швидкий та технічний, справжній боєць і за 11 років в команді виріс в одного з її лідерів. Втім, йому бракує потужності, та й надійність значно вища уолласівсько-баштушівської, але й значно нижча девреєвської.

Не особливо надійний і правий латераль 25-річний Адам Марушич, який прийшов влітку з бельгійського "Оостенде". Хоча він компенсує це повною зарядженістю на атаку. Його прориви і "кроси" вельми небезпечні для будь-якого суперника, вміє чорногорець і завдати удару по воротах, причому не на міць, а на техніку і навіть елегантно розгорнувши суперника як в матчі проти "Мілана". На його рахунку вже три голи і шість асистів у поточному сезоні. Матч проти "Ювентуса" він пропустив через дискваліфікацію, тож завтра, швидше за все, зіграє. Якщо ні - Душан Баста вміє атакувати ненабагато гірше (хоча більше асистує, ніж забиває), а захищається надійніше. Хоча швидкості йому не вистачає. Втім, завтра він навряд чи гратиме, оскільки травмований.

На протилежному фланзі готові грати капітан Сенад Луліч та Жордан Лукаку. 32-річний боснієць з ідентичними Марушичу ТТД - людина з непростим характером, свого часу обвинувачений і в расизмі. Грає жорстко, часто грубо, полюбляє провокувати. При цьому чудовий боєць, відмінно подає в штрафний, постійно атакує, попри нестачу швидкості, потужно пробиває по воротах. Даріо Срна лівого флангу. Здатний відіграти і на правому фланзі, де і провів матч проти "Ювентуса". Молодший брат Ромелу Лукаку набагато легший, рухливіший, постійно нагнітає на фланзі. При цьому діє доволі примітивно, в стилі типового бігунка, слабкий у відборі і у виборі позиції в обороні. При виході на заміну він здатний стати жахом для втомленої оборони опонента. При виході в "старті" - жахом для власної.

Центр поля тримає незмінна трійка Лукас Лейва-Пароло-Мілінковіч-Савіч. Більш-менш гідно підміняє її лише технічний мобільний вихованець клубу Алессандро Мурджа, та все ж його рівень значно нижчий. В разі чого цю зону закриють Луліч або Раду. Лейва спромігся швидко влізти у величезні бутси капітана Лукаса Більї, який пішов до "Мілану", хоча і є гравцем іншого плану. Жорсткий, працьовитий, добре грає головою, не помиляється в передачах. При цьому не дуже технічний і майже не йде вперед. Через останні чесноти він і не був улюбленцем вболівальників "Ліверпуля", проте в "Лаціо" знайшов себе і цілком може поїхати на Чемпіонат Світу в складі збірної Бразилії. 33-річний Пароло - гравець стартового складу збірної Італії. Поєднує в собі міць, бойовитість, мобільність, удар по воротах і здалеку і головою з меж штрафного. Часто прикриває правого латераля. Його підключення в штрафний без м'яча небезпечні. Ну а Мілінковіч-Савіч - справжній діамант, викуплений Таре в "Генку" за 18 мільйонів і нині вартий рази в чотири більше. "Лаціо" вимагає за нього всю сотню, його агент Матея Кежман вважає його кращим гравцем, ніж Поль Погба. І клуб з агентом недалекі від істини.

Таких опорників як він зараз просто немає. 23-річний уродженець Іспанії технічний майже як іспанець, міцний фізично майже як Погба, при цьому набагато працелюбніший за француза (шалено працює у відборі) і краще за нього б'є по воротах здалеку і головою. Не побоюється йти в обхід кількох суперників. Відбирає в глибині, пресингує разом з форвардом, стріляє як з гармати здалеку (так він забив "Аталанті"), грає на випередження як центрфорвард і завдає потужного удару головою ("Сассуоло"). Супергравець. На його рахунку вже 11 голів та шість асистів в поточному сезоні.

Можливо, незабаром супергравцем стане і Луїс Альберто. Ще один талант, що розчарував в "Ліверпулі", знайшов себе в Римі на позиції під нападником, отримав виклик у збірну Іспанії і порівняння з Андресом Іньєстою, і заявляє, що "Лаціо" просто оживив його. Чудова техніка і бачення поля, швидкість думки і короткого пасу, технічний удар по воротах - все це принесло йому вісім голів та 11 асистів у поточному сезоні. Втім, завтра він, швидше за все, відпочине. А зіграє людина, яка через нього втратила місце у складі. Олімпійський чемпіон Ріо де-Жанейро-2016 Феліпе Андерсон володіє подібними характеристиками, та ще й як колишній правий вінгер часто зміщується на фланг і технічно закидає звідти в штрафний. Саме один з найкращих асистентів ліги попереднього сезону повинен був стати наступним великим продажем клубу. Підвела його важка травма, яка вибила на півроку, і програш конкуренції, який вибив з душевної рівноваги. Два тижні тому він був навіть відправлений на трибуни через сварку з Індзагі. Нині тренер намагається реабілітувати його в усіх сенсах.

На відміну від Андерсона, Чіро Іммобіле переживає найкращі часи в кар'єрі. Протягом неповних двох сезонів він встиг увійти до десятки найкращих бомбардирів клубу всіх часів, нині лідирує в суперечці бомбардирів ліги з 23-ма м'ячами і загалом забив 32 голи в 34-ох матчах у всіх турнірах. Він вже забув і провали у дортмундській "Боруссії", "Севільї" та збірній Італії, і заяви навколо про те, що здатний досягти успіху лише в малих клубах і проти малих клубів. Його прізвище ("нерухомий", "немобільний") - явно жарт Творця, оскільки Чіро є одним з наймобільніших форвардів сучасності.

Він постійно рухається, шукає м'яч, допомагає на лівому фланзі (як і Мілінковіч-Савіч, тож Томашу Кендзьорі та Миколі Морозюку слід остерігатися), відмінно тікає у відрив, класно діє в підіграванні, технічно пробиває в будь-якій позиції.

Іммобіле бракує потужності, гри головою, характеру суперзірки. Однак проти команд стилю та рівня "Динамо" він здатний стати смертельною зброєю. Якщо Індзагі вирішить його поберегти (що цілком можливо) - це буде великим полегшенням для Олександра Хацкевича. Оскільки перший дублер Феліпе Кайседо значно потужніший, але значно гірше рухається, вкрай мало забиває, гірше взаємодіє з командою та й загалом не відповідає її рівню. А Чемпіон Європи Нані занадто старий, малорухомий, страждає від травм і гострої нестачі ігрової практики. Хоча техніка пасу і удару нікуди не зникли.