Айнтрахт - Шахтар 4:1. Все не так

Давайте зайдемо з кінця і перш, ніж переходити до критики гостей, спробуємо знайти відповідь на питання: чи максимум сьогодні вижав Фонсека з "Шахтаря"? Ні, це не ода наставнику "гірників", а просто спроба підштовхнути до думки, чого можна було очікувати від цього складу? Зрозуміло, що хочеться, щоб саме сьогодні Бутко, Патрік, Соломон, Коваленко та інші провели видатну для себе гру. А потім, в 1/8-й, взагалі щось надзвичайне видали. І так далі, і так далі. Але не дочекалися.

Паулу Фонсека перед грою акцентував увагу, що гостям потрібно атакувати, залишивши свою команду фактично без середини поля. У "Шахтаря" взагалі не виявилося характеру в центральній осі: ніхто не був готовий брати гру на себе.

Але це стало проблемою пізніше, коли "Айнтрахт" відкрив рахунок. Питання досі залишається відкритим, чи не було там офсайду. Але це не скасовує факту, що Бутко з Хочолавою більше накривали один одного, ніж Йовіча, який опинився на самоті в центрі донецької штрафної.

Той самий "офсайдний гол"

Це був тільки один ляпас з двох по гостям. Всього за кілька хвилин м'яч влучив у руку Матвієнку в нашій штрафній. Микола просто не встиг зреагувати на удар. Однак ця "випадковість" не вберігає від призначення пенальті.

"Шахтар" істотно просів психологічно. Франкфурт був готовий практично до будь-якого повороту подій і встигав перекривати всі зони. Донеччани просто не знали, як впоратися з компактною обороною і хіба що задовольнялися володінням в зоні суперника.

За тайм можна згадати тільки кілька загострень з боку гостей. Мораес здорово намагався закинути м'яч у дальню дев'ятку, але послизнувся, тому ідеальним удар назвати не можна. Під кінець тайму запам'ятався дуже перспективний стандарт практично на лінії штрафного майданчика, проте з розіграшем, схоже, перемудирили - Ісмаїлі пробив у стінку.

У перерві Фонсека виконав лише одну заміну, але по-хорошому, португалець міг йти відразу в олл-ін, якби був широкий вибір у запасі. Кого ставити замість Бутка, який навчився тільки забігати, та не настільки добрий при активному загостренні? Віктор "гра в дотик" Коваленко - це не рівень майстерності, а вже зараз ясно: спроба швидше позбутися м'яча. Соломону однозначно було ще рано виходити на поле. Хочеться передати величезний привіт тільки Мораесу, якого сьогодні знову було не зупинити.

"Айнтрахт" не приховував, що напад після перерви його не дуже цікавить. Господарі зосередилися на обороні і виглядали там непогано.

І ось саме в цей момент - момент найбільшого песимізму - у "Шахтаря" в одній конкретній атаці співпало все: ідеальне закидання Марлоса на Ісмаїлі, пас точно в ноги від Ісми на Мораеса і Жуніор проштовхнув м'яч рівно туди, де Трапп зреагувати не встиг.

На жаль, цей епізод виявився єдиним, коли співпало все у нас. Протягом дев'яти хвилин м'яч двічі влучав у поперечину воріт "Айнтрахта" після ударів Марлоса і Тайсона. Зате буквально єдиний випад господарів у ці хвилини знову виявився гольовим. Це показник рівня нападу німецького клубу, який витиснув максимум з того, що у нього було і - знову-таки - показник донецької оборони.

Далі вже було все одно. І на четвертий гол після обріза на своїй половині, і взагалі на непристойний підсумковий рахунок. Це було прикро. Але нічого. Теж стане уроком. А сама команда повинна стати сильнішою. Як мінімум психологічно.

"Айнтрахт" - "Шахтар" 4:1
Голи: Йовіч 23, Алле 27 (пен.), Алле 80, Ребіч 88 - Мораес 64
"Айнтрахт": Трапп — да Коста, Абрахам, Хінтеррегер, Ндіка, Костіч — Хасебе, Роде (Віллемс 73) — Гачіновіч (де Гузман 90+1) — Алле, Йовіч (Ребіч 71)
"Шахтар": Пятов - Бутко (Болбат 66), Хочолава, Матвієнко, Ісмаїлі - Коваленко (Кайоде 80), Патрік - Соломон (Майкон 46), Марлос, Тайсон - Мораес
Попередження: Абрахам 39, Роде 60, Алле 68 - Матвієнко 26, Мораес 32

Фото - ФК "Шахтар"