Челсі - як мильна опера, фінал імені Азара. Реакція англійських ЗМІ на фінал Ліги Європи

В кожному другому заголовку Азар — такий вигляд мають провідні англійські ЗМІ цього ранку. Дубль бельгійця в переможному для “Челсі” фіналі ЛЄ та його слова опісля “Я думаю, це прощання” зробили його головним героєм вечора. На задньому фоні Саррі, який “заслужив перемогу” та Емері, в якого “попереду дуже багато роботи”. А також Озіл, який розчарував у найбільш відповідальний момент. На відміну від Азара, звісно ж.

Наприклад, BBC Sport в матеріалі прямо з Баку спочатку в заголовку наголосили на дублі Азара і лише в ліді нагадали, що це перший трофей для Саррі в кар’єрі. Далі автор Кріс Бівен не міг не підкреслити багатостраждальне для англійських фанатів місце фіналу — хоч столиця Азербайджану вельми привітно їх зустріла, але відчули це на собі всього 5 тисяч фанатів обох команд. Від чого постраждала атмосфера на стадіоні, який “глядачі заповнили менш ніж на половину”.

“Фанати “Челсі”, які таки потрапили на матч — потягом, літаком чи на таксі — отримали нагороду у вигляді звично іскристої гри гравця, який сіяв для них всі ці сім років. Азар зробив різницю, як це він часто робив цього сезону та в попередні роки.

Якщо він таки піде, хто його замінить?”

Гріхом було б оминути ще один прощальний (цього разу, точно) сюжет фіналу. Петр Чех пропустив чотири у фінальному матчі кар’єри, граючи проти головної команди у своєму футбольному житті.

“Наступного року “Арсенал” знову гратиме в Лізі Європи, але уже без досвідченого голкіпера Петра Чеха, який закінчив кар’єру в 37. Це не було казкове закінчення його блискучої кар’єри, хоча вона точно цього була варта. Але капітуляція “канонірів” не мала нічого спільного з його грою.

Мало що він міг вдіяти з голами “Челсі” з гри. Лише у випадку з пенальті його вплив міг бути більшим. Але він точно допоміг не програти ще більш розгромно, видавши кілька ефектних сейвів.”

Також Бівен наголосив, що надії Емері повернути “Арсенал” в Лігу чемпіонів у перший же сезон роботи розтанули за якісь 16 хвилин другого тайму. Все через колапс в обороні “гармашів”, який надто знайомий фанам команди в цьому сезоні.

В The Guardian та The Telegraph, наче змовившись, підкреслили, що саме Азар надихнув “Челсі” на перемогу в фіналі. На щастя, далі пішли різні думки та враження авторів. Сем Дін написав з Баку звіт, який починається з опису характерної риси для клубу Романа Абрамовича (який, до речі, вчора був на трибунах).

“Тільки в “Челсі” сезон таких невблаганних потрясінь під керівництвом ненависного для своїх фанатів тренера закінчується з єврокубком в руках та прекрасною командною грою, що наче нагадує — після всього майбутнє може бути не таким і поганим.

Це справді втілення епохи Абрамовича, в якій “Челсі” хитає від хаосу до святкування з такою легкістю, як Еден Азар проходить повз захисників суперника.

Для тих, хто продовжує рахувати, цей трофей Ліги Європи є 16-м за рахунком в епоху російських грошей на “Стемфорд Брідж”. Впродовж 16 років “Челсі” йде зі швидкістю один трофей в сезон.”

Дін теж захопився грою Азара. На його думку, два голи та асист зробили все, щоб фінал в Баку запам’ятався як фінал імені Едена. Навряд чи прощання може бути видовищнішим, вважає Сем. Але чи буде цей матч прощальним для Саррі?

“Перший трофей в тренерській кар’єрі, на додачу третє місце в АПЛ — це посилить віру італійця, що його перший сезон був успішним. Можливо, тепер фани, які повстали проти нього по ходу сезону, змінять думку, бажаючи, щоб Мауріціо не спокусився на пропозицію “Ювентуса”.”

Емоції радості Саррі після фінального свистка автор використав, щоб на контрасті перейти до проблем Унаї Емері — іспанець стояв непорушно біля лінії поля в той час, як гравці “Челсі” стрибали по газону.

“В “Арсеналі” знали, що перемога та автоматичний вихід в Лігу чемпіонів принесуть прояснення на їхнє довгострокове майбутнє. Але з поразкою прийшло більше хмар сумнівів та занепокоєння. Відстань між командою Емері та європейською елітою тільки збільшуються.

Легкість, з якою Жиру відкрив рахунок в матчі, буде стояти перед очима Унаї все літо. Розгубленість “Арсенала”, що настала опісля та призвела до ще трьох голів, нагадала всі звинувачення та невдачі, які Емері так відчайдушно намагався вичистити.

“Каноніри” розуміли важливість цього матчу. Можливо, найважливішого для них в цьому десятилітті. Але вони здулись в найбільш важливий момент, коли треба було навпаки стояти стійко.

Про різницю між командами гучно говорить, як Азар підкорив собі газон, а десятка “Арсенала” зникла десь під ним. Заміна Озіла на 19-річного Уіллока, який від лютого на дорослому рівні зіграв лише раз, говорить все про цю історію для німця.”

І на кінець знову про Азара, який на думку автора був єдиним на полі, хто міг запалити публіку на стадіоні та жахливу атмосферу навколо. Бо фінал в Баку був більше схожим на примарний фінал.

Домінік Філфілд із The Guardian зайшов ще з іншого боку й нагадав про забобони Саррі. Автор підкреслив, що цього разу Мауріціо забив на них, вибігши на газон після фінального свистка. Зазвичай він це відмовляється робити. Але тут був його перший трофей за 20-річну тренерську кар’єру.

Як автори попередніх звітів, Домінік пройшовся по головних тезах гри: блиск Азара, нестійка команда Емері, яка розвалилась по ходу другого тайму, напівпорожні трибуни, через які фінал був не схожим на фінал, та останній матч в кар’єрі Чеха, якого тепер пов’язують з посадою спортивного директора саме в “Челсі”.

Але варте уваги одне влучне порівняння Філфілда. “Жодній іншій команді в історії Ліги Європи після ребрендингу не вдалось пройти дистанцію та виграти турнір без поразок. А “Челсі” зробив це, попри всі сумніви щодо роботи тренера та суперечності на полі та поза ним. 16 трофей за 16 років епохи Абрамовича. Вони як мильна опера, яка завжди заходить глядачу.”