Артем Федецький згадав і порівняв фінали Кубка УЄФА 2009 і Ліги Європи 2015

В історії українського футболу "Дніпро" виявився другою командою, яка вийшла в фінал Ліги Європи. Відбулася ця подія 27 травня 2015 року. Суперником "Дніпра" стала іспанська "Севілья". Потрібно було зробити останній крок для завоювання трофею, але, на жаль, підопічні Мирона Маркевича програли фінал з рахунком 2:3. Проте, не дивлячись на поразку, той рік можна вважати вдалим для гравців "Дніпра". Одним з творців успіху команди, якої, на жаль вже немає, був Артем Федецький. А першим українським клубом, який виграв Кубок УЄФА (нинішня Ліга Європи) був донецький "Шахтар". 20 травня 2009 року "гірники" у фіналі обіграли німецький "Вердер" 2:1. Що цікаво, Артем брав участь в обох фіналах цього турніру.

- Що пригадується з того вдалого сезону, незважаючи на поразку у фіналі?

- Пригадується все з того моменту як я прийшов в "Дніпро". У той період "Дніпро" жив від моменту до моменту. Кожен футболіст мріє про щось велике. Ми були реалістами, розуміли, яка у нас була важка група, з якої вийшли зі скрипом. Але після виходу з групи це була зовсім інша команда, яка повірила в себе, в свої сили, повірила в колектив однодумців. Плюс частка фарту супроводжувала нас, все це разом дало результат - вихід у фінал Ліги Європи. А найголовніше в той важкий період для країни, коли почалася війна, ми перемогами хотіли об'єднати і відвернути людей від того що відбувалося. І як результат за "Дніпро" вболівала вся Україна.

• Читайте також: Шахтар - володар Кубка УЄФА. В цей день в 2009

- Напевно було розчарування, що не потрапили в груповий етап Ліги чемпіонів, пропустивши данський "Копенгаген"?

- Деякий час висів тягар за невдачу, хоча "Копенгаген" був нам під силу. Адже на шляху до фіналу Ліги Європи ми пройшли такі команди як "Аякс", "Брюгге", "Наполі", які були аж ніяк не слабші за данців. Хотілося б чути гімн Ліги чемпіонів, але, на жаль. Десь не вистачило досвіду і обкатки, що вплинуло на остаточний результат.

- Ви сказали, що зі скрипом вийшли з групи. Але також зі скрипом увійшли в неї, обігравши у важкому двораундовому протистоянні "Хайдук".

- Після першого домашнього поєдинку, де ми виграли 2:1, він був складним, тільки в кінці Шахов забив вирішальний гол, і як виявилося вирішив долю потрапляння команди в групу. Врізалося в пам'ять з київського матчу те, що "наш" Калінич забив воротарю Каліничу (сміється). (За "Дніпро" грав Нікола Калінич, а його однофамілець Ловре Калінич був воротарем "Хайдука" - прим. ред.). Поєдинок у відповідь на виїзді був дуже важким. Знову ж їхній воротар творив дива. Ми могли забити йому і в першому і в другому таймах, але він стояв як стіна. Напевно, після матчу його трансферна вартість зросла в рази (сміється).

- Ваш гол в останньому турі з французьким "Сент-Етьєном" вирішив долю виходу команди в 1/16 фіналу.

- Як і говорив вище, нам трохи сприяв Фарт. Мій гол міг виявитися неважливим, якби в іншій парі "Карабах" - "Інтер" азербайджанці виграли, то зайняли б друге місце. Ще вони забили правильний м'яч, але на наше щастя арбітри не зарахували його, угледівши якесь порушення. Був скандал, господарі навіть подали протест. Але, тим не менш, ми опинилися на другому місці. Бачите, як буває, я забив, там не зарахували, і все склалося благополучно для нас. А в матчі з французами мені пощастило опинитися в потрібному місці, в потрібний час. "Сент-Етьєн" до нашого поєдинку зіграв всі п'ять матчів внічию, і також в разі перемоги міг претендувати на вихід в наступну стадію. У них теж був шанс, і вони це розуміли. Мабуть ми більше хотіли виграти, нам і пощастило.

- У наступній стадії в 1/16 фіналу в грі проти грецького "Олімпіакоса" ви знову забиваєте.

- Після домашньої перемоги 2:0, в Піреї греки при несамовитій підтримці місцевої торсиди вже спочатку забили швидкий гол. І напевно жадали надалі затоптати нас, не давши нам швидко відійти від пропущеного м'яча. Але радий, що мій гол буквально через 10 хвилин охолодив запал господарів, а нам додав упевненості. Греки розуміли, що тепер їм потрібно забивати три м'ячі, а це вже надскладне завдання. У компенсований час вони забили з пенальті, але тут же Калінич передав їм остаточний привіт (сміється). Підсумковий рахунок 2:2 і важка нічия.

- А який найважчий матч виявився на шляху до фіналу?

- Напевно, з "Наполі" на виїзді, де зіграли 1:1. Це команда божевільного рівня, збалансована, по-футбольному зла, з хорошим підбором футболістів, і з такими ж "божевільними" вболівальниками. Перед грою був неймовірний запал. Пам'ятаю, вранці вийшли на прогулянку в місто з охороною поліції, так італійці показували непристойні жерсті, на пальцях демонстрували нам рахунок 3:0, 4:0 на їхню користь. А коли їхали на стадіон, то від гулу тіфозі здавалося, що вібрує автобус. Перед грою був невеликий мандраж, але з іншого боку, було, приємно знаходитися в такій обстановці, коли чаша стадіону гуде як вулик. Ми розуміли, навіть якщо програємо "Наполі", то ніхто не скаже на нашу адресу кривого слова. Але команда не здригнулася, згуртувалася, а те, що творив Бойко в рамці, це, мабуть, його найкраща гра в кар'єрі.

Ми за рахунок характеру і самовіддачі вистояли, і буквально "вигризли" нічию. А в Києві у італійців не було таких шансів, як вдома. Вони майже нічого не створили, а ми забили і вийшли у фінал. Плюс, при вже київській підтримці глядачів, які гнали нас вперед, ми не могли програти. Після фінального свистка, напевно, на поле вибіг весь стадіон, щоб привітати команду з перемогою. Думаю, якщо б "Наполі" вийшов у фінал, то обіграв би "Севілью". Нам навіть простіше було грати з "Інтером", ніж з "Наполі".

- У поїздках Мирон Маркевич завжди любив відвідувати з командою знакові місця. З вами не міняв традиції?

- Коли грали з "Наполі", відвідали Ватикан, розвіялися. У Греції відвідали історичні місця. Мирон Богданович розумів, що потрібно відволіктися, забезпечити нас знаннями тієї країни, в яку приїхали.

- Який вирішальний фактор виявився у перемозі "Севільї"?

- Основним і ключовим фактором, за рахунок чого іспанці виграли, виявився їхній наставник Унаї Емері. Як розповідав Женя Коноплянка, після матчу команда роз'їжджається по домівках, а він їде на базу і всю ніч аналізує минулу гру. Він розумів, що в фіналі злий жарт з гравцями може зіграти недооцінка його підопічними нашої команди. Але мабуть він знайшов потрібні слова, щоб налаштувати своїх хлопців на гру. Адже роком раніше "Севілья" виграла Лігу Європи, обіграла нас, а потім на наступний рік втретє поспіль знову завоювала трофей. І багато в чому це заслуга Емері. Унікальна особистість! Хоча думаю, якби при рахунку 2:2 у другому таймі ми забили б першими, то, мабуть, утримали б перемогу. А так за рахунок помилки пропустили третій м'яч. Але, тим не менш, і сьогодні пишаюся, що "Дніпро" грав у фіналі і ми творили історію. Це гріє душу.

- Це був ваш другий фінал. У 2009 році в складі "Шахтаря" довелося піднімати кубок Ліги Європи над головою.

- Якщо брати який фінал дорожче, то зрозуміло для мене - це 2015 рік. У першому не грав, тільки радів перемозі з боку. А ось у другому, хоча не виграли, але став безпосереднім учасником баталій на полі. Все пропустив через себе, розумів, що я зробив внесок в цей фінал. В "Шахтарі" теж провів хороший час, граючи і тренуючись з такими чудовими майстрами як Срна, Фернандіньо, Андріано, Ілсіньо.

- У фіналі ключову роль зіграв не тільки наставник іспанців Емері, але і колумбійський нападник Бакка забив два м'ячі. А ви знали, що він ще 9 років тому до вашого фіналу працював кондуктором на рейсовому автобусі і думав кинути футбол, яким займався на аматорському рівні?

- Ні, не знав, і перший раз чую таке. Це говорить про те, що життя дивовижна штука. Не був би він кондуктором, не забив би в фіналі вирішальний гол (сміється). Все взаємопов'язане. В житті кожен етап потрібно аналізувати. Кінець чогось - це наступний початок нового. Якби йому хтось сказав, коли він працював кондуктором, що через дев'ять років він заб'є у фіналі, як думаєте, яка була б у нього реакція! Мабуть якийсь нюанс дав йому поштовх в майбутнє. У житті все одночасно складно і просто.

- Чи немає вашої провини, коли Бакка забивав третій м'яч? Адже він вискочив з під вашої опіки, поставивши фінальну крапку в матчі.

- Я багато разів переглядав цей момент, і десь думав, встигни на півметра ближче до нього, може, і не було б у нього шанса забити. Це частка секунди, плюс майстерність Бакки. Тим і футбол цікавий, що може перевернутися так, що ти і не чекаєш. Невинна ситуація може, коштувати тобі Ліги Європи.

- Що говорив Мирон Маркевич перед фінальною грою? Яку давав установку?

- Сказав, що я пишаюся вами, що ви багато зробили для України в цей непростий час. Вся країна вболіває і переживає за вас. Тому зіграйте, як грали до цього, для України, для хлопців, які захищають нашу землю, воюючи в АТО. З одного боку прості слова, але мають дуже глибокий сенс. Ніякої накачки, накрутки з боку Богдановича не було.

- Які почуття відчули після поразки в фіналі? Селезньов сказав: "Відчуваю в душі спустошення". Чеберячко: "Розруха". Ротань: "Ми всі дуже засмучені - хотілося в такому матчі перемогти".

- Погоджуся з Русиком Ротанем - хотіли перемогти. Коли син Андріан перед фіналом запитав: "Папа, ми медаль отримаємо?". Я відповів: "Андріанчік, ми медаль в будь-якому випадку отримаємо. Ти отримаєш точно". Хотілося б з медалями отримати кубок, але не вийшло. Відразу розчарування не було, а потім коли було нагородження, то навернулися сльози, що казка закінчилася. Хотілося б ще пережити такий день. Так, може з поразкою, але провести його разом з "Дніпром". Згадуєш кожен день, кожне тренування, жарти хлопців, хорошу сімейну атмосферу, і хочеться знову пройти цей шлях.

- Ви на фінал їздили з дружинами і дітьми.

- Не тільки на фінал, але і на всі матчі плей-офф. Я їздив разом з дружиною Юлею і сином в Неаполь і Варшаву. Це була ініціатива Мирона Богдановича. І потрібно сказати, він робив тонкий психологічний крок, розуміючи, що таким чином нам буде гратися легше. Тому ми дійшли до фіналу.