І Доля, і важка правильна праця. Підсумки фіналу Ліги Європи

Вчора "Севілья" переграла "Інтер" у фіналі Ліги Європи. Тепер вона має шість таких Кубків за лише трьох у найближчих переслідувачів, серед яких і сам "Інтер". Вже цей факт змушує думати про результат фаталістично. Як і той факт, що цей фінал став 15-им фіналом Кубка Чемпіонів та Ліги Європи/Кубка УЄФА поспіль, в якому іспанська команда перемагає неіспанського суперника. Втім, помітні і локальні причини такого результату. Здебільшого про них і поговоримо.

Завеликий тиск

У Севільї бажали побачити історію, збереження титулу королеви Ліги Європи. Бажали побачити компенсацію за іспанські невдачі у Лізі Чемпіонів. Бажали гідно проводити Евера Банегу на Близький Схід, вручити Хесусу Навасу його перший трофей як капітану. Але все ж не тиснули, а підштовхували. Керівники міста та регіону називали клуб гордістю Андалусії та всієї країни. Diario De Sevilla - найкращою новою силою Європи в 21-му столітті. А в клубі влаштували змагання з пенальті між тренерським штабом та директорами, команду ж відправили на короткий вояж на кораблі по Рейну. Тобто релаксували.

В "Інтері" ж нагнітали, тягнули, душили. ЗМІ вимагали перемогти за Італію, називали клуб Італією. Постійно згадували про дев'ять років клубу без фіналів, про провали Антоніо Конте у Єврокубках. Майбутню перемогу вже оголосили відродженням і Гранде Інтер, і всього італійського футболу. Оголошували матч епохальним, малювали Конте з короною та Ромелу Лукаку як Термінатора (заголовок Gazzetta Dello Sport - Interminator).

Все безтрофейне Єврокубкове десятиліття, найгірше в історії італійського футболу, повісили на спину однієї команди. І такого навіть широка спина Лукаку не витримала.

Сила слабкої ланки

Міцність ланцюга визначається міцністю його найслабшої ланки. В "Севільї" такою був центр атаки. У лізі більше шести м'ячів за сезон забив лише вінгер, другий бомбардир в ЛЄ Мунас Даббур забив лише тричі, у лізі взагалі провалився і пішов у січні. Сезон Люка Де Йонга також вийшов слабким, Юссуф Ен-Несірі, здавалося, так і не переріс рівень "Леганесу". Однак у вирішальний момент Ен-Несірі з подачі Де Йонга забив гол в Клужі в лютому, забив і "Ромі". А Де Йонг забив переможний гол "Манчестер Юнайтед" та два вчора. Та й у лізі він знав кому забивати - "Атлетіко", "Реалу", "Бетісу" в дербі.

З іншого боку виступав тандем Ромелу Лукаку-Лаутаро Мартінес. Найкращий у Європі за забитими у всіх турнірах, якщо не брати до уваги Роберта Левандовскі, який вартий трьох. Тандем зрівнявся з поляком (55) вже в дебюті, коли Ромелу заробив та реалізував пенальті. Тим самим бельгієць повторив досягнення Роналдо в першому сезоні за "Інтер" - 34 м'ячі. Однак саме він в підсумку став антигероєм матчу, не реалізувавши вихід сам-на-сам і невдало підставивши ногу під неточний удар Дієго Карлоса. А Лаутаро навіть не завдав жодного удару по воротах і просто розчинився. "Інтер" ніби грав вдесятьох.

Два голи у ворота "Шахтаря" і один - у ворота "Наполі" - виглядають абсолютно випадковими в жахливій десятиматчевій кінцівці сезону аргентинця. А бельгієць знову не спростував звинувачення у зникненні у великих матчах. У поточному сезоні він не забивав іншим командам Топ-4 Серії А, не забивав у півфіналі Кубка Італії. У Лізі Чемпіонів у матчах проти "Барселони" та "Боруссії" Дортмунд забив лише одного разу - другому складу "Барси". "Шахтарю" забив, лише коли все вже було скінчено. А вчора, попри клоунаду Дієго Карлоса, забив лише одного разу. Термінатор слабких.

Підрізані крила

Програв "Інтер" і битву на флангах. Саме латералі Д'Амброзіо та Янг грають найважливішу роль в ранньому пресингу "нерадзуррі", що приніс йому стільки голів. Цього разу ранній гол принесла контратака. А пресингу не було. Більше того - Ешлі та Даніло були помітні більше в центрі (звідки цікаво пробивали), ніж на флангах. Лише тричі подали в штрафний з флангів з гри. Чим на це відповіли Хесус Навас та Серхіо Регілон? Вони набрали на двох шість "кросів" та 129 дотиків до м'яча (проти 79-ти). Хесус заробив асист навісом вже на 12-ій хвилині, позбавивши "Інтер" традиційного потужного початку.

Янг та Д'Амброзіо за дотиками до м'яча випередили лише двох форвардів та воротаря "Інтера". Наваса ж та Регілона в цьому компоненті у своїй команді випередив лише Евер Банега. Крім того, останнім допомагали вінгери. Окампос та Сусо зазвичай полюбляють зміщуватися в центр. Але нині більше боролися на флангах. Вони принесли себе в жертву, не стали героями матчу. Перший взагалі грав через сильний біль і не закінчив матч. Зате виконали тактичні завдання тренера. На контрасті з Хавертцом та Діабі, з Марлосом та Тайсоном, що скупчилися в центрі, де були доволі легко зупинуті італійцями.

Тактична перемога

Попередній пункт також називається "тактична перемога". Юлен Лопетегі розумів, що його схема 4-3-3 забезпечує перевагу на флангах і скористався цим. Всі три голи прийшли з пасів звідти. Там було зароблено чимало фолів. У центрі поля йому вдалося скувати всюдисущого Ніколо Бареллу, що після розриву "Шахтаря" вже порівнюється в італійських ЗМІ з Лотаром Маттеусом. Більше того, в другому таймі він навіть віддав м'яч супернику. При цьому забезпечив лідерство центральних захисників "Інтера" за дотиками до м'яча. Тобто - забезпечив даремні перепасування суперника. Часто - на його половині.

Перемога Лопетегі - це, звісно, і поразка Конте. Обох часто звинувачували у відсутності Плану Б, в шаблонності. Першого - в нескінченних безцільних коротких передачах, другого - в безпорадності з м'ячем. Що ж, іспанець після провалу у "Реалі" і раннього скандального відходу зі збірної Іспанії дечому навчився. Став більш прагматичним та варіативним. Італієць не навчився нічому, і навіть не бажає нічого змінювати. А вчора ще й тягнув з замінами до 77-ої хвилини. Тому і залишився без перемог у Єврокубках і лише з одним Кубком в кар'єрі - Англії. Викликаючи знущальні коментарі "домашній тренер".

Команда Конте вміє потужно починати, у поточному Єврокубковому сезоні шість разів починала рахунком 2:0. Але і тоді не завжди перемагала. А коли 2:0 не виходить - сильних суперників вона не перемагає. Потужного дебюту замало для перемог в кубкових турнірах. А вчора її ще й впіймали в пастку, віддавши м'яч. Після 37-ми відсотків володіння проти "Байєра" та "Шахтаря" 52 проти начебто прихильниці м'яча "Севільї" стали повною несподіванкою для "Інтера". І в підсумку принесли перемогу розумному суперникові.

Перемога характеру

Власне, Лопетегі завжди був тренером не ліги, а Кубків. Вичавлюючи найкраще з не найкращих гравців. Він не взяв жодного трофею з "Порту", але виводив його до 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів з Касеміро та Алексом Сандро на чолі групи посередностей. Перший з двох молодіжних Євро він взяв з майбутніми розчаруваннями світового футболу Денісом Суаресом, Жераром Деулофеу, Хесе, Алькасером, Манкільо. І з цього складу "Севільї" навряд чи хтось, крім Регілона, зробить блискучу кар'єру. Проте, тренер вичавив максимум. Не в Прімері, де був навіть зобов'язаний обходити "Атлетіко". А у Лізі Європи.

Ще до фіналу Юлен відзначав характер та боротьбу гравців до кінця як головну причину успіху. Справді, в Клужі воротар відбився, а гравець атаки забив в кінцівці. Те ж саме відбулося і проти "Вулверхемптона" та "Манчестер Юнайтед". Причому останні два матчі та фінал почалися з привезеного Дієго Карлосом пенальті. Але в підсумку саме удар бразильця через себе ножицями змусив Лукаку так невдало підставити ногу. А "Інтер"? Він пропустив у лізі дев'ять вирішальних м'ячів після 74-ої хвилини, втратив 22 очки з виграшних ситуацій. В Єврокубках пропустив чотири таких і втратив дев'ять таких очок...

Великі турніри виграють характер та події в кінцівках. "Севільї" вдалося нав'язати потужному "Інтеру" жорстку боротьбу, не поступитися йому за стиками та фолами, не поступитися в першій чверті матчу. Таким чином, головні козирі суперника було побито. А кінцівка знову склалася на її користь.

Не нова, а стара династія

В разі перемоги "Інтера" у фіналі італійські ЗМІ та форуми заполонили б слова "відродження", "повернення", "Ренесанс". Почали б говорити про нову династію "нерадзуррі", про прорив в боротьбі всієї Італії з вічним суперником - Іспанією. Рекорд ліг Топ-5 за забитими в 21-му столітті, встановлений Серією А у сезоні 2019/20 (1154), прогрес "Інтера" і атакувальний, забивний футбол "Аталанти", "Лаціо" та інших змушували сподіватися на переворот. Як і провал іспанців у Лізі Чемпіонів останніх двох сезонів. Але перемога "Севільї" залишила все на своїх місцях. Повернула італійців до депресії.

Саме "Севілья" трохи навчилася традиційному кальчо. Завдяки чому і перемогла. Її тренер, як і тренер "Інтера", важко працював психологічно, здобувши підтримку гравців. Однак в той час як Конте накручував підопічних, застосовуючи принцип "всі проти нас", і створював бурі атаками на всіх, зокрема, власне керівництво, Лопетегі став для своїх гравців, як писали в іспанській пресі, "батьком" та "вчителем". І політика останнього очікувано виявилася ефективнішою.