Динамо та Реал з колишнім Шахтаря. UА-Футбол представляє суперника: Маккабі (Тель-Авів)

У представленні "Маккабі" більше п'яти років тому я порівнював його з київським "Динамо". В плані історії, титулів, неприйняття поразок, егоцентричності та снобізму метрополії "жовті" навіть більше схожі на мадридський "Реал". Терміном "маккабізм" в ізраїльському спорті називають невгамовне бажання перемоги тель-авівців і безмежну віру в неї, неприпустимість поразки і нерозбірливість у засобах. Втім, "маккабізм" нині на користь саме "Шахтарю". Оскільки в ізраїльській лізі нині повернувся свій "Шахтар". І саме думки про нього захопили розум ізраїльського "Динамо".

• Історія Маккабі (Тель-Авів) до 2015-го року

Без кротів у роздягальні

Років десять тому я вирішив простежити долю невеликих за європейськими мірками клубів, які потрапили до групового турніру Ліги Чемпіонів вперше або після тривалої перерви. Вердикт був невтішний. Майже всім участь в турнірі не принесла нічого доброго. "Марібор", "Артмедія", "Оцелул" взагалі швидко скотилися до банкрутства. Не принесла й "Маккабі". Вже до літа 2018-го року, за 2.5 після своєї другої участі, він залишився без головних своїх творців. Фінансовий Фейр-плей жорстко насів на нього, а чемпіонського титулу він не бачив три роки. За які змінилися п'ять тренерів.

Джек Ангелідіс залишив команду без Генерального директора, Хорді (Жорді, Йорді, як хочете) Кройф зробив грубу помилку, спустився з крісла спортивного директора в крісло головного тренера, не досяг успіху і був звільнений з клубу зовсім. Головна зірка Еран Захаві, що забила в чотирьох матчах Кваліфікації Ліги Чемпіонів сезону 2015/16 сім м'ячів, поїхала на заробітки до Китаю. Навіть власник, канадський мільярдер Мітчелл Голдхар, згідно з чутками, збирався піти. Його бажання змінили лише жорсткі лещата ФФП, що дали легітимацію витрачати менше, і відсутність покупців.

Ці нещастя, власне, допомогли. Перша команда звернула увагу на свою академію, традиційно найкращу в країні. Голдхар пишається тим, що інвестував в неї значно більше, ніж прийнято в ізраїльському футболі і збирається вкладати ще більше. Там навіть займаються іноземці, що для ізраїльського футболу дико. Десятеро з помітних гравців ростера виросли там. І ця молодь - Йонатан Коен, Дор Перец, Дан Глазер, Еден Карцев, Шахар Півен - привела команду до двох чемпіонських титулів поспіль, вивела до 1/16 фіналу Ліги Європи вдруге в історії клубу.

"Справа не в грошах, а в структурі, плані. В баченні довгострокової перспективи. Я впертий, знаю, що успіх ховається в деталях, вважаю, що в роботі людина набагато щасливіша, ніж у відпочинку, і це ж прищеплюю всім в клубі. Цей світ жорстокий, і нічого не дається легко. А люди ледачі та розбещені. Але не у мене в клубі. І у мене всі рівні. Я не терплю тих, хто вважає себе вище за клубу та гри. Не терплю людей, що зливають інформацію з клубу. Такі, я вважаю, б'ють по власній родині". Голдхар - жорстка людина, але тому й відмінний керівник. Зокрема, й кризовий.

Без посмішки

Влітку 2018-го Голдхар призначив головним тренером людину, схожу на себе. Владімір Івіч ніколи не посміхався, керував жорсткою рукою, дуже полюбляв працювати з молоддю. Він і повернув команду на перше місце. Причому у сезоні 2019/20 вона навіть пропустила лише десять м'ячів в 36-ти матчах. Щоправда, гра була нудною, з акцентом на оборону, жорстка дисципліна подобалася далеко не всім. До того ж, в Кубках, що вдома, що у Європі, були одні провали. Серед них і вельми ганебні вильоти від "Сарпсборга" та "Судуви". Тому влітку 2020-го його замінив повний антипод.

Наслідком такого оберту на 180 градусів очікувано став оберт результатів. Гіоргіос Доніс взяв Кубок ТОТО та Суперкубок (такого в одному сезоні Івічу не вдавалося), повернув команду до групового турніру Єврокубків. І навіть раптом пройшов його. Вона заграла цікавіше, в Кваліфікації ЛЧ чітко пройшла "Ригу" та "Динамо" Брест, розчавила ту ж саму "Судуву". Навіть значно ослабленим через коронавірус складом дуже пристойно поборолася з "Зальцбургом" (1:2 та 1:3). Не поступилася вдома "Вільярреалу" в групі ЛЄ, набрала десять очок в боротьбі з "Сівасспором" та "Карабахом".

Разом з тим, у лізі спостерігався повний провал. Вічний ворог хайфський "Маккабі", якого втримували без титулу чемпіона дев'ять років, пішов у восьмиочковий відрив. Такий стан для 23-разового чемпіона країни, для якого одна поразка - вже трагедія, був неприйнятним. Тому вже наприкінці осені почалися розмови про звільнення Доніса. Говорили про те, що він занадто демократичний, м'який з гравцями, що його спроби переходу на "іспанський" футбол, короткий пас, постійні зміни тактичних схем (4-3-3, 4-4-2, 3-4-3) та гравців лише заважають. 23-го грудня його звільнили.

Команду очолив керівник академії Патрік ван Ліувен. Начебто тимчасово. Але раптом виявилося, що саме така людина була потрібна.

Тим більше, що він вже з літа фактично був спортивним директором клубу, активно брав участь в роботі дорослої команди. Колишній керівник академії "Шахтаря" також полюбляє дисципліну, керує жорстко, але м'якше, ніж Iвiч. Він дуже багато працює над тактикою, багато пояснює гравцям, показує відео. При цьому намагаючись спрощувати і пояснення, і саму тактику. Команда майже завжди грає за однією схемою 4-3-3, іноді переходячи на 4-2-3-1.

Без атаки

"Він контроль-фрік. Дуже жорсткий. Він менеджер вельми високого рівня і зробив багато важливого для юнацького департаменту. Один з найкращих менеджерів з тих, що були тут. Але я впевнений, що він не тренер. Його стиль не підходить дорослій команді, його футбол банальний, застарілий", - заявив одразу ж після його призначення його колишній помічник в академії Орі Узан. Справді, "Маккабі" нині діє просто, нехитро. Як і в часи Івіча, перш за все намагається стабілізувати оборону, а лише потім шукати голи.

Результати та гра в обороні нині чудові. Дев'ять перемог та нічия у десяти матчах ліги лише з трьома пропущеними. Останнього суперника, "Хапоель" з Кфар-Саби (1:0), "Маккабі" переграв за ударами по воротах з рахунком 22:1. Вже другий суперник ван Ліувена без ударів в площину воріт. Багато в чому це заслуга обережності крайніх захисників. А також досвіду всієї оборони і запеклої боротьби та бігу опорників. В груповому турнірі ЛЄ за пропущеними ударами "Маккабі" був кращим, ніж, наприклад, "Мілан", "Рома" та "Наполі". А після Доніса в цьому аспекті очікується лише прогрес.

Разом з тим, в атаці команда просто слабка, далеко позаду хайфського "Маккабі" в яскравості, технічній грі. Гравці визнають це. Шість з дев'яти перемог ван Ліувена здобуто з мінімальним рахунком. Три - у доданий час. Загалом більше половини голів у лізі і половина у Лізі Європи забито після 60-ої хвилини. За ударами по воротах в груповому турнірі ЛЄ "жовті" серед найгірших. Звідки голи? Зі "стандартів" (вісім - рекорд команди за голами ударами головою у лізі за 11 років), від проривів вінгерів, що шукають дриблінг та удар, а не пас, з несподіваних підключень опорників.

Спокій приносить воротар. 25-річний Даніель Тененбаум - вихованець бразильського "Фламенго", в ізраїльській лізі не вважається легіонером. Не здійснює божевільні сейви, але й не помиляється. Лівий захисник Енрік Саборіт чимало пограв за "Атлетік" Більбао. Праворуч грає Жеральдеш, що повернувся у січні, екс-гравець "Спортінга" - і хіхонського, і лісабонського. В плані швидкості, гостроти, асистів (по одному) обидва не вражають. Зате надійні. Як і капітан Ширан Йєйні, який грає де завгодно в обороні та центрі поля. Маор Канділ та Офір Давідзада гостріші, але вони запасні.

Центр оборони цементують Ейтан Тібі та Луїс Ернандес. Обом за 30, обидва вельми повільні, але потужні і добре розігрують м'яч. Останній пограв в Прімері і навіть у "Лестері". В разі вильоту будь-кого з них одразу ж починаються проблеми. Півен та Йєйні значно нижчі за рівнем. Хоча варто побоюватися потужного удару здалеку від першого, уродженця Біробіджану.

Без лідерів

Центр поля - найсильніша ланка команди. Дор Перец, Дан Глазер та Еден Карцев люто борються за рідний клуб. Вони непоступливі і вельми мобільні. З'являються і в штрафному суперника, Дор, яким начебто цікавилося "Динамо", забив переможний гол головою "Сівасспору" восени та "Бней-Сахнін" у лютому. Син уродженців Білорусі Карцев забивав класними дальніми ударами "Зальцбургу" і "Маккабі" з Петах-Тікви. Щоправда, нині він травмований. Як і головний дирижер та дриблер Еяль Голаса, що часто грає на одній лінії з захисниками. Опорник іспанського типу, дуже технічний.

Можливо, Голаса все ж вийде на заміну в першому матчі і почне на полі другий. Якщо ж ні - на полі залишиться 32-річний Аві Рікан. Він також вміє пасувати, надійніший в обороні. Шульга, що вже плюс, враховуючи правоногість всіх правих і центральних захисників. Він частіше ходить вперед, пробиває здалеку.

В атаці також є серйозна втрата. Ще одна начебто мета "Динамо". "Маккабі" втрачає дриблінг, спортивну нахабність, технічний удар, розумний рух Йонатана Коена без м'яча. Його дублери праворуч - Дан Бітон та Матан Хозез - схожі за стилем, але без удару та мислення. Ліворуч солює Таль Бен-Хаїм. Найбільше придбання в історії чеської ліги оглушливо провалився і два роки сидів на смачному контракті в "Спарті" без футболу. Лише останніми тижнями він прокинувся. Колись він був дуже швидкий, нині ж залишилися лише різкі зміщення і удар в стилі Ар'єна Роббена.

Може підмінити на фланзі і швидкий витривалий уродженець Англії і гравець збірної Барбадосу Нік Блекмен. Доніс також ставив його іноді в центрі атаки. Нині в добрій формі головний форвард команди Александар Пешич, тож такого не потрібно. У колишнього глухого запасного "Аталанти" вже вісім м'ячів у лізі, з них три - за останні 20 днів. Забивав також "Вільярреалу". Він також чимало допомагає на обох флангах. Серед форвардів також 20-річний вихованець академії панамець Едуардо Герреро. Дуже швидкий, може з'явитися на обох флангах і у центрі. Хоча він глухий запасний.

Слід звернути увагу на 33-річного Ітая Шехтера. Колишнього гравця "Суонсі", "Нанта" та "Кайзерслаутерна", тобто АПЛ, Ліги 1 та Бундесліги (виграв Кубок Англійської Ліги) Доніс ігнорував, але останнім часом він також прокинувся. Технічний, бачить поле, дуже добре пробиває. Цього форварда тягне на лівий фланг. А ще тягне симулювати в штрафному. Настільки, що це навіть увійшло в ізраїльський футбольний фольклор. Захисникам "Шахтаря" слід бути обережнішими з ним.

"Ми - "Маккабі", а ви хто взагалі такі?!" Це відоме гасло фанів команди нині мобілізоване лише проти Хайфи. Мотивація у лізі захмарна. А у Єврокубках завдання вже перевиконано. В клубі не приховують, що ліга їх цікавить значно більше. Навіть після воскресіння з Ван Ліувеном "жовті" залишаються однією з найслабших команд 1/16 фіналу Ліги Європи. Перешкодити "Шахтарю" може лише недооцінка, сон в останні хвилини, найкращі для "Маккабі". І погода - сніг у Києві, середземноморська буря з шаленими вітрами та зливами у Тель-Авіві.