ЛЄ. Айнтрахт – Рейнджерс 1:1 (5:4 пен). Фінал, яким він має бути

Ліга Європи, фінал

Севілья, "Рамон Санчес Пісхуан"

"Айнтрахт" – "Рейнджерс" 1:1 (5:4 пен)

Голи: Борре 69 – Арібо 57

"Айнтрахт": Трапп - Туре, Тута (Хасебе, 58), Н'Діка (Ленц, 101) - Кнауфф, Соу (Хрустіч, 105), Роде (Якіч, 90), Костіч - Ліндстрьом (Хауге, 71), Камада - Борре

"Рейнджерс": Макгрегор - Таверньєр, Голдсон, Бассі, Баришич (Руф, 117) - Джек (Девіс, 74), Ландстрьом, Камара (Арфілд, 90) - Райт (Сакала, 74, Ремсі, 117), Арібо (Сендс, 101), Кент

Попередження: Арібо 62, Райт 73

"Айнтрахт" та "Рейнджерс" подарували нам саме такий фінал, яким він має бути. З потом, кров'ю і сльозами – як переможених, так і програвших. З шаленими фанатами обох команд, для яких ця гра означала все. Не обійшлося, звичайно, і без драми. Дві години граничної напруги вилилися в драматичну серію пенальті, де підвів той, від кого цього зовсім не очікували.

Теоретично на нас могла чекати яскравіша вивіска, наприклад, за участю “Барселони”. Але в цьому була б якась фальш. Для клубу на кшталт “Барси” фінал ЛЄ у найкращому разі виглядав би як втішний приз. Та й є щось неправильне зі спортивного погляду в тому, щоб дарувати невдахам ЛЧ шанс залетіти до плей-офф іншого турніру.

Тоді як для наших учасників це була можливість взяти перший євротрофей у новому столітті. Ліга Європи замислювалася не для домінації “Севільї”. А щоб і клуби скромніше могли відчути смак континентальної перемоги. Тож фінал себе повністю виправдав.

Тон зустрічі було задано вже у перші 5 хвилин. Севілья буквально стала найспекотнішим місцем Європи сьогодні. Гравцям довелося розпочинати матч під час спеки в 31 градус. І вже в дебюті хавбек "Рейнджерс" Джон Ландстрьом показав, на що готовий заради успіху, шипами проїхавши по голові Себастьяна Роде. Як справжній воїн, Роде поміняв закривавлену футболку, дав замотати собі голову і повернувся в бій.

Обидва фіналісти люблять грати другим номером. Тому 60% володіння “Рейнджерс” у першому таймі говорили зовсім не про перевагу – гострота виникала саме біля воріт Макгрегора. На 12-й хвилині Камада не повірив своєму щастю, коли після невдалого перехоплення Ландстрьома зайшов із м'ячем у штрафний майданчик. Японець почав перекладати м'яч під праву та втратив темп. Ще через хвилин 5 Кнауфф вже на повному ходу влетів у штрафний майданчик та перевірив ближній кут Макгрегора, але ветеран був на місці. Був ще дотепний розіграш корнера від Костіча, але Ліндстрьом бездарно пробив в один дотик і команди пішли на перерву з нулями на табло.

На старті другого тайму "Айнтрахт" продовжив загрожувати шотландцям, і Борре мав усі шанси на пенальті, після того як Голдсон наступив йому на гомілковостоп у своєму штрафному майданчику. Але арбітр вирішив, що для фіналу лише формального приводу для 11-метрового недостатньо. А потім у відповідь “Рейнджерс” забив абсолютно абсурдний м'яч. Тута на рівному місці зазнав травми, отримавши несподівану скидку від Соу. У результаті небоєздатності Тути цей пас прийняв Арібо, який вискочив на Траппа, і пробив повз кіпера в ближньому бою.

Але шок "орлів" протривав недовго, адже Борре зрівняв рахунок через 12 хвилин. Голдсон і Бассі удвох проспали блискучий простріл Костіча з лівого флангу, на відміну від Рафаеля Борре, який чекав коронного кросу від серба, і у стрибку відновив паритет. Після цього пристрасті трохи згасли, команди згадали про вагу цієї гри, та докатали до фінального свистка. Хоча в тому числі далася взнаки і втома, помножена на жахливу спеку.

В екстра-таймі "скотти" відчували себе свіжіше, у тому числі завдяки вдалим замінам Джованні ван Бронкхорста - Девіс та Арфілд чудово увійшли в гру. І саме "Рейнджерс" міг вкрасти трофей за останні півгодини, але Кевін Трапп був на висоті. Спочатку відбив удар Кента впритул, а з добиванням від Девіса допомогли захисники. Був шанс і у Тавеньєра згорнути зі шляху лотереї, але його удар зі штрафного також став здобиччю досвідченого Траппа.

У серії пенальті знову героїчували Трапп та Рафа Борре. Перший відбив єдиний пенальті, а колумбієць реалізував вирішальний. А антигероєм став бідолаха Аарон Ремсі. Валлієць пропустив фінал трирічної давності в Баку, коли "Челсі" громив його “Арсенал”, через травму. За три роки він перетворився спочатку на запасного "Ювентуса", потім на запасного "Рейнджерс". Його випустили якраз до серії 11-метрових, сподіваючись на його досвід, але Ремсі промазав. У "орлів" забили усі п'ятеро. 5:4.

Через 32 роки "Айнтрахт" знову святкує перемогу, цього разу не у Кубку УЄФА, а у Лізі Європи. Франкфурт це заслужив. Як сама команда, так і її божевільні вболівальники. Також Франфурт дебютує у Лізі Чемпіонів у наступній кампанії. Олівер Гласнер фантастичним чином другий рік поспіль виводить середняків Бундесліги в найпрестижніший турнір – спочатку з “Вольсбургом”, потім з “Айнтрахтом”.