UA-Футбол представляє суперника Динамо Київ: Галатасарай (Туреччина)

Якщо раніше ми раз-по-раз подивлялися у турнірну таблицю, у щось вірили та сподівалися, то тепер це не має сенсу — конвульсії “Динамо” у Лізі Європи, на щастя, припинилися. Сторінка перегорнута, однак все одно є незавершені справи — попереду “Галатасарай” та латвійський РФШ.

Всі все розуміють, хоча у стані “біло-синіх” лунало безліч коментарів про зроблені висновки — той же Олександр Караваєв наголосив, що “хочеться поскоріше єврокубки, щоб показати свій інший рівень”. За язик не тягнули, тож тепер відповідайте — хто б що не казав, та турки є фаворитами, і їхній обіграш дорівнюватиме подвигу.

Загальна історія

“Галатасарай” є найтитулованішим клубом Туреччини — очолює відповідні рейтинги за кількістю вікторій у Суперлізі (24), Кубку (18) та Суперкубку країни (17). Не обійшлося і без звитяг на європейському поприщі — приміром, у кампанії 1988/89 “леви” дісталися до 1/2-ї Кубка європейських чемпіонів, де впоралися із віденським “Рапідом”, швейцарським “Ксамаксом” та “Монако”, однак були вщент розбиті “Стяуа” (1:5).

Втім, все це тьмяніє перед тріумфом, встановленим на зламі тисячоліть — у 2000-му “жовто-червоні”, керовані шанованим Фатіхом Терімом, підняли над головою Кубок УЄФА. Покоління, де виблискували Клаудіо Таффарел, Георге Попеску, Георге Хаджі та Хакан Шукюр, дало прикурити “Болоньї”, “Боруссії” Дортмунд, “Мальорці”, симпатичному “Лідсу” Девіда О’Лірі, а у вирішальний момент не злякалося випробування серією пенальті. “Арсенал” та Арсен Венґер не знали, як вдіяти — якщо Шукер та Віейра підвели, то от турки виконали свої спроби із бездоганною точністю.

Сьогодні про подібне залишається мріяти. Суперліга стала гаванню для престарілих та не зовсім реалізованих зірок, й у цьому аспекті “Галатасарай” не пасе задніх. Тільки вдумайтесь: кольори команди приміряли такі майстри, як Дідьє Дроґба, Веслі Снейдер, Радамель Фалькао, Лукас Подольський, Лукаш Барош, Хаміт Алтинтоп, Франк Рібері чи Гаррі Кʼюелл.

Історія зустрічей із “Динамо”

“Динамо” володіє багатим досвідом із представниками Суперліги — протистояло “Бешикташу”, “Бурсаспору”, “Фенербахче” та “Трабзонспору”. Загалом кияни провели 20 матчів й зафіксували приємну статистику: 12 перемог, 5 нічиїх та 3 поразки.

“Галатасарай” вперше протестує підопічних Олександра Шовковського на офіційному рівні, але має бодай якесь уявлення, що очікувати — бачився із Мірчею Луческу в квітні 2022-го. Одна із афіш благодійного турне завершилася на нашу користь (3:1) — голами відзначилися Віталій Буяльський, Артем Бєсєдін, Віктор Циганков та Бариш Йилмаз.

Сучасний стан

а) тренер

Окан Бурук був популярним футболістом, а нині планомірно та успішно розвиває тренерську карʼєру. Правий півзахисник захищав кольори “Інтера”, “Бешикташа” та “Істанбул Башакшехіра”, проте насамперед асоціюється із “левами” (306 матчів). Виграв 11 внутрішніх нагород, Кубок та Суперкубок УЄФА, також причетний до тріумфу на ЧС-2002 — взяв бронзу на полях Японії та Південної Кореї.

Повісив бутси на цвях у 2010-му, асистував Абдулі Авчі у збірній Туреччини, на самостійну стежку ступив із призначенням до “Елязигспору”. В подальшому працював на чолі “Газіантепспору”, “Сівасспору”, “Гезтепе” та “Акхісарспору”, де перетнувся із Євгеном Селезньовим й у боротьбі із “Фенербахче” (3:2) сенсаційно оформив кубок країни (2017/18).

У “Різеспорі” мав нагоду познайомитися ще з одним нашим співвітчизником — Миколою Морозюком, з 2019-го по 2021-й трудився біля керма “Башакшехира” та, маючи в розпорядженні Гекхана Інлера, Робінью, Арда Турана, Мартіна Шкртела й Гаеля Кліші, одразу гарантував чемпіонство.

Чергове визнання відкрило нові двері — у червні 2022-го Бурук пристав на запрошення поточного клубу та відмінно тримається на посаді. Фахівець двічі поспіль посів лідируючу сходинку ліги, плюс, має в активі Суперкубок Туреччини-2023; можна з упевненістю заявити, що зараз він переживає чи не найкращий період та вважається цілком реалізованим. Прикметно, що “жовто-червоні” не здають позиції та з великою ймовірністю йдуть до третього національного золота.

Окан у 99% випадків маніпулює тактичним малюнком 4-2-3-1, сповідує високий пресинг та намагається затиснути конкурента біля його ж карного майданчика. Підхід дуже дієвий, оскільки гравці у гарній фізичній кондиції; особливий акцент відведений на роботу фулбеків та вінґерів — фланги напрочуд швидкі та відповідають за доставку мʼяча.

Виокремимо Лукаса Торрейру, як ключову фігуру середньої лінії — опорник не лише виконує безпосередні функції, але й може похвалитися шикарним пасом, завдяки якому нерідко підтримує фазу нападу. Це людина-баланс, покриває чимало зон, тож Бурук відносно спокійний за збереження та ефективність малюнку.

“Галатасарай” радує організованістю, в середині не спостерігається такий безлад, як у суперників, є порядок і відчувається стиль. Так, “Динамо” знову буде нелегко.

б) команда

Під керівництвом Бурука топові імена. Віктор Осімхен все літо збирався до “Челсі”, а натомість доїхав до Стамбула та наразі прогнозовано в лідерах атаки клубу — в 18 зустрічах видав 14+6. Виокремимо легендарного Фернандо Муслеру, Давінсона Санчеса, відомого виступами за “Аякс” та “Тоттенгем, вищезгаданого Лукаса Торрейру, Керема Демірбая, Хакіма Зієша, досвідченого Дріса Мертенса, Мауро Ікарді та Міші Батшуаї.

Список вражаючий, та наголосимо, що не всі виправдовують очікування — той же Зієш давно не користується попитом в очах менеджменту та відверто досиджує до літа, а Батшуаї сприймається скоріше резервістом. Водночас тільки дурень нехтуватиме скілами цих персонажів — ті швидкості, якими вони оперують, можуть без труднощів запаморочити голови захисників “Динамо”.

Юнус Акгюн (11+7), Бариш Йилмаз (11+1), той же Мертенс, котрий у 37-річному віці перебуває у чудовій формі (5+14), здатні завдати великої шкоди. Та і якщо узагальнити, то кожна ланка “Галатасарая” тримається на гучному прізвищі, що є орієнтиром для партнерів.

Незважаючи на травми Ікарді та Ґабріеля Сара, що таки не встигне відновитися, “жовто-червоні” зібрали достатній та різноплановий ростер для вирішення тих чи інших проблем. Колектив випереджає найближчого переслідувача у Суперлізі на 11 очок, демонструє хорошу ефективність (зрештою, найкращий напад чемпіонату — 51 мʼяч) та із запасом міцності.

Підсумок

В останні роки “Галатасарай” досить непогано виглядає на міжнародній арені. Якщо хтось забув, то в ЛЧ 2023/24 команда осоромила “Манчестер Юнайтед” (3:2 на “Олд Траффорд” та 3:3 — вдома), пробувала битися із “Баварією” та претендувала на плейоф змагання.

Нинішня кампанія, хоч і в ЛЄ, також проходить у позитивній тональності. “Леви” перебувають у топ-вісімці і не дарма: раніше вдалося впоратися із ПАОКом (3:1), “Ельфсборгом” (4:3) та “Тоттенгемом” (3:2). На диво, РФШ (2:2), з яким “Динамо” побачиться у заключному поєдинку, АЗ (1:1), “Мальме” (2:2) створили більший опір, але українцям не слід опиратися на цей бекґраунд, а намагатися дати щось своє.

“Галатасарай” має достатньо важелів для перемоги — хоча б тому, що утримує інтенсивну форму. У Суперлізі триває регулярний сезон, а нам доведеться перервати зимові збори та вперше пройти випробування серйозним опонентом так рано. З іншого боку, це все демагогія — ніби Шовковському є сенс турбуватися за результат.