Історія Ліги 1. Аквітанія

Першій матеріал із літнього проекту UA-футболу "Історія Ліги 1" почнемо з невеличкого екскурсу. Адміністративно-територіально Франція поділена на регіони, які, в свою чергу, складаються із департаментів. Регіонів всього – 27-ім: 22-ва континентальних і 5-ть – заморських. В наш проект увійшли тільки континентальні – ті регіони, які в своїй спортивній історії мали делегата у найвищому за класом Французькому футбольному дивізіоні.

Також поговоримо про "Монако", адже футбольна команда із князівства гармонійно доповнила французьку футбольну історію. Зазначимо також, що найвищу за класом Французьку футбольний першість для зручності будемо називати Лігою 1, хоча така назва з'явилась тільки у 2002-му році. До цього турнір величався Дивізіоном 1, а найперше – Національним Чемпіонатом. Одним словом, читайте нас і Ви не пошкодуєте…

Перший на черзі регіон – Аквітанія. Він славний широким розвитком сільського господарства в цілому, і виноробства – зокрема. Аквітанія – головний агропромисловий регіон Франції, із чудовими природними ресурсами та умовами. Крім виноробства поширене лісництво, рибальство і, взагалі, аквакультура. У футбольному ж плані Аквітанія – батьківщина "Бордо" – 6-разового Чемпіона Франції. Цікаво, що цей регіон – третій по величині у французькій метрополії, - ніколи не був представлений у Лізі 1 більше, ніж однією командою. Всі лаври Аквітанії належать тільки "Бордо".

"Бордо" – 1945-1947, 1949-1956, 1959-1960, 1962-1991, 1992- (60-ть сезонів)
Найвище досягнення – Чемпіон (1950, 1984, 1985, 1987, 1999, 2009)

До війни відбулося сім чемпіонатів Франції – перший, до речі, в сезоні 1932/33, який проходив під назвою Національний Чемпіонат. Вищолігова історія ж "Бордо" почалась вже у післявоєнний період – від року заснування (офіційний – 1881-ий, хоча, фактично, команда сформувалась трохи пізніше) і до дебютного вищолігового сезону "Бордо" переживав різні катаклізми: об'єднання, боротьбу за професійний статус, формування, власне, традицій.

Неймовірно, але вже через 4-ри роки після здобуття статусу професіоналів, жирондінці поклали до своєї колекції перший офіційний трофей – і неабиякий, а Кубок Франції (1940/41). Не за горами був і дебют у Лізі 1. Кінець війни ознаменувався для "Бордо" новою футбольною епохою – аквітанці вперше в своїй історії здобули право грати серед кращих команд країни. Перший чемпіонат (1945/46) – і 14-те місце. "Бордо", разом із "Сент-Етьєном", увійшов до історії того турніру як творець найбільшої домашньої перемоги – 8:0 аквітанці познущались над "Метцом" у 7-му турі… Наступний сезон – і тепер вже антидосягнення. "Бордо" вдома був битий "Расинг Парижом" 0:6 вже в першому турі. Незважаючи, навіть, та бомбардирський талант Роже Планте, який увійшов у п’ятірку кращих голеадорів того турніру, "Бордо" не зміг врятуватись від вильоту – свій відбиток наклали і проблеми з менеджментом. "Бордо" по ходу сезону було присуджено технічну поразку в матчі проти "Марселя" за участь в грі незаявленого голкіпера. Фактично, той матч закінчився нульовою нічиєю, але присудили 0:3. "Бордо" на два сезони опустився у Лігу 2… Але повернувся; повернувся для того, щоб здивувати…

Всього 4-ри поразки протягом сезону 1949/50 і Чемпіонсто – "Бордо", керований Андре Жераром, випередив найближчого переслідувача – "Лілль" – на 6-ть балів. Протягом наступних п’яти сезонів аквітанці не опускались нижче 6-го місця (одного разу були другими, двічі – третіми), але шостий після Чемпіонства сезон обернувся для "Бордо" катастрофою: вильотом у нижчий дивізіон.

Повноцінне повернення відбулось у сезоні 1962/63, адже "одноразовий" візит у Лігу 1 в 1959/60 роках нічого хорошого жирондінцям не приніс і нагадував більше кращі традиції команд-ліфтерів. Втім, це виняток – "Бордо" ліфтером ніколи не був і після 4-го візиту до вищого дивізіону, команда протрималась в ньому майже 30-ть років. Вдумайтесь тільки, - за 29-ть сезонів (із сезону 1962/63 до сезону 1990/91) аквітанці всього тільки 6-ть разів фінішували нижче 10-го місця у турнірній таблиці. Було 6-ть других місця, одне – 3-тє, і три, власне, Чемпіонства – 1984, 1985 і 1987. Це вже була епоха Клода Беза.

Радикальний менеджер не боявся руйнувати і будувати все по-новому, вмів швидко виправляти помилки. Після кількох перебіркових рішень щодо головного тренера, Без таки знайшов панацею – Еме Жаке. Саме під керівництвом цього наставника жирондінці виграли три титули, про які згадувалось вище. Були ще два тріумфи у Кубку Франції, гідний виступ у Кубку Володарів Кубків (півфінал) і ціла плеяда "виноробних" зірок: Домінік Дропсі, Раймон Доменек, Жан-Крістоф Тувеналь, Бернар Лякомб, Ален Жірес (втім, легендарний півзахисник потім перебрався до стану принципового суперника і ворога "Бордо" – "Марселя").

Регіон Аквітанія міг пишатися своїм резидентом у Лізі 1. Єдиний сезон, починаючи із 1962-го року, коли вищий французький дивізіон розігрував нагороди без аквітанців, був сезон 1991/92. Втім, вилетів "Бордо" не через невдалі результати. Команда попередній турнір завершила на 10-ій сходинці, але була відправлена у Лігу 2 через великі непогашені борги. В Клода Беза почались фінансові проблеми, менеджер покинув клуб, а наприкінці 90-их і цей світ…

"Бордо" ж у нижчому дивізіоні провів тільки один сезон, що зрозуміло. Аквітанці впевнено виграли Лігу 2 і сезону 1992/93 повернулись до еліти: знову почали з'являтися зірки – Крістоф Дюгарі, Біксант Лізаразю, Зінедін Зідан… Наступних змін команда пережила вже після 1996-го року, в якому був програний "Баварії" фінал Кубка УЄФА і 16-та підсумкова позиція у Лізі 1. Лідери покинули "Бордо", але на їх місці з'явились нові натхненники. Як наслідок – ще Чемпіонство (п’яте в історії команди)-1999-го, постійне перебування біля лідерів аж до середини двотисячних, - невеличкий спад (12-те й 15-те місця) – і знову повернення на ключові ролі. Останній титул найкращої команди Ліги 1 "Бордо" здобув сезону 2008/09, вже із Роланом Бланом на чолі… Далі було 6-те місце, 7-ме, 5-те і знову 7-ме, вже у звітному сезоні.

Аквітанія завжди була представлена у вищому футбольному дивізіоні Франції не більше, ніж однією командою. Але історія цієї команди настільки багата, що про неї можна розповідати довго і пізнавально. "Бордо" – гранд французького футболу і гідне спортивне доповнення виноробного регіону Аквітанії.