Ліга 1. Підсумки 2-го туру. Зачепити за живе

"Кан" – "Лілль" 0:1
ПСЖ – "Бастія" 2:0
"Тулуза" – "Ліон" 2:1
"Ренн" – "Евіан" 6:2
"Метц" – "Нант" 1:1
"Лорьян" – "Ніцца" 0:0
"Ланс" – "Генгам" 0:1
"Марсель" – "Монпельє" 0:2
"Сент-Етьєн" – "Реймс" 3:1
"Бордо" – "Монако" 4:1

ВСІ ЗАСОБИ ХОРОШІ?

В любовних справах, як і на війні, всі засоби хороші. Як виявляється, дехто користується подібним правилом і в футболі. Матчі "Кан" – "Лілль" та ПСЖ – "Бастія" відзначились войовничими і контроверсійними епізодами. Втім, якщо прихильники "Лілля" можуть говорити про те, що ціль виправдала засоби, то вболівальникам "Бастії" не залишається нічого іншого, окрім як сором’язливо ховати очі.

Потенційно поєдинок у Парижі міг стати романтичною історією, якби головний герой – Клод Макелеле – обіграв свого досвідченого візаві, з яким нещодавно трудився в одному цеху. А в реальності вийшла для корсиканців така собі трагікомедія. Поразка абсолютно без шансів по грі, але залишення по собі пам'яті у вигляді виведення з ладу Златана Ібрагімовича та махання кулаками Брандао після бою – в прямому значенні цього виразу.

Вже на 16-й хвилині матчу нападник ПСЖ Златан Ібрагімович в боротьбі з суперником отримав ушкодження, яке не дозволило шведу продовжити гру. А після поєдинку в підтрибунному приміщенні форвард "Бастії" Брандао влаштував засідку і прихованим ударом розбив ніс Тьяго Мотті. Екс-футболіст "Шахтаря", очевидно, затаїв на свого колегу величезну образу і повів себе геть не по-футбольному. Даний епізод грозить форварду завершенням кар’єри. Впливові боси ПСЖ уже висловили наміри домагатись для Брандао довічної дискваліфікації. Та навіть якщо футболіст піддасться не катастрофічним дисциплінарним санкціям, навряд чи життя Брандао в колективі буде таким, як раніше.

А от Дівок Орігі, навпаки, в очах своїх партнерів додав собі авторитету. Важка гра для "Лілля" могла закінчитись плачевно, якби не талант молодого бельгійця. Коли, здавалось, підстав для голу "догів" було мало, Орігі створив ситуацію із нічого: грамотно відкрився під передачу з глибини, протягнув м'яча, а коли суперник зіграв у підкаті (в ігровий снаряд), вчасно і переконливо для арбітра рухнув на газон, заробивши пенальті. За 180 хвилин боротьби проти новачків Ліги 1 учасник Ліги чемпіонів тільки в такий спосіб зумів відзначитись забитим голом. Власне, чим багаті…

ДОЛЯ

У "Ланса" не заладилось усе з самого старту. Спочатку довга і неприємна історія з отриманням ліцензії через проблеми з фінансуванням, а вже на футбольному полі, власне, прикрі поразки, які тільки те й можуть, що підірвати моральний стан Антуана Коумбаре.

В першому турі "Ланс" пропустив від колишнього магазинного продавця, втративши тим самим один заліковий бал, а зараз постраждав на останніх секундах гри – і, що цікаво, знову від футболіста, який вийшов на заміну. І якщо поразка від "Нанта" сприймалась не так болісно через домінування "канарок" по грі, то "Генгам" кращим за "Ланс" не був. Невезіння, погана карма, прокляття… Якою б не була причина двох стартових поразок команди, Антуану Коумбаре від того не легше.

А от в аспекті "Евіана" потрібно говорити в першу чергу про плачевний стан команди, а не про долю чи якісь інші подібні фактори. Паскаль Дюпре може скільки завгодно виправдовувати себе і говорити про непогану гру савойців у Ренні, але цифри на табло тут сильніші за будь-які слова. Неефективність – вона ж одна зі складових кризи, про яку в аспекті "Евіана" вже можна говорити. Поки що "мінералка" є джерелом натхнення і віри для своїх суперників: спочатку тренер "Кана", а тепер і наставник "Ренна" отримали таку потрібну в їхній роботі впевненість.

КОНТРАСТ

Юбер Фурньє повинен був розуміти, що, очоливши "Ліон", він не в казку потрапив. А якщо не зрозумів, піддавшись романтичному настрою після впевненої і легкої перемоги над "Ренном", то охолодила молодого тренера "Тулуза" з грозою авторитетів на чолі Аленом Казановою. Так, "фіолетові" не показали видатної гри, але витримали звичний для себе відсоток ефективності і холоднокровності, щоб покарати чергового фаворита. Перспективи "Тулузи" в турнірі залишаються незмінними – місце в середині таблиці. Але й статус не змінюється. За сенсаціями – це до "фіолетових".

ПОКРАЩЕННЯ?

Марсело Бьєлса заявив, що матч проти "Монпельє" його команда провела краще, ніж проти "Бастії". Ми ж дозволимо собі висловитись значно простіше: обидва поєдинки провансальці зіграли погано. Якщо тренера не турбують організаційні помилки його підопічних в захисті, нераціональна і неефективна гра футболістів атаки, то й вимагати від нього чогось суттєвого не потрібно.

Втім, Бьєлса був би не Бьєлсою, якби з пресою говорив відверто. Фахівець мусить розуміти, що в нього великі проблеми і та революція, яку він затіяв в стані "Марселя", поки що виходить йому боком. Головне не загубити тієї соломинки, за яку можна буде зачепитись і врятуватись, коли вже всі гулі будуть набиті. Поки що "Марсель" з одним заліковим балом, з новою тактичною схемою і з дуже нечіткими обрисами гри.

РІЗНІ ПОЛЮСИ

На дні і на вершині турнірної таблиці прописались ті команди, яких навряд чи там чекали після другого туру. Ну якщо "Сент-Етьєн" та "Бордо" в ролі лідерів – це не блюзнірство, то "Монако" в ролі аутсайдера, в ролі колективу, що знаходиться на рівні "Евіана" і "Ланса", - це величезний сюрприз.

У футболі вже є приклад прокляття. Можливо, Клаудіо Раньєрі, відчуваючи, що з ним роботодавці поступили негарно, попросивши на вихід після цілком пристойного сезону, наклав на монегасків своє чарівне закляття. А, можливо, все значно прозаїчніше: Леонарду Жардім просто не тримає в руках узди правління командою. Перші два тури – і два гучні провали. При чому другий не менш гучний, ніж перший. "Монако" минулого сезону (з Раньєрі на чолі) у жодному матчі Ліги 1 не пропустив більше двох голів, а тут візит в гості до "Бордо" завершився справжнісіньким фіаско.

Навіть в першому таймі, за підсумком якого монегаски виявились переможцями, у "Монако" не було значної переваги над суперником. Свою роль зіграла певна боязкість аквітанців, а також індивідуальна майстерність Жермена і Бербатова. Але вже в другому таймі віце-чемпіон нагадував мишку, з якою гралась кішка. "Бордо" не просто і не банально перехопив ініціативу, а наче дражнив суперника. Елегантність і імпозантність, з якою аквітанці обігрували фаворита за передматчевими розкладами, вражала. Ось і спробуй тут не згадувати Клаудіо Раньєрі. 1:4 для "Монако" – і то, очевидно, ще тільки початок.

Своєю безвольністю "Монако" допоміг "Бордо" стати на чолі турнірної таблиці. Ділять олімп жирондінці із "Сент-Етьєном", який провів матч абсолютно не схожий на попередній, але результат здобув такий самий. "Зелені до певного часу були заручниками власної нераціональності. Обстрілюючи ворота суперника, до голу справа все ніяк не доходила. Натомість, "Реймс" забив завдяки "сольному" проходу одного зі своїх новачків. Честь і хвала команді Крістофа Галтьє, що вона змогла після того зламати хід гри і повернути все в колію.

ІНШЕ

"Лорьян" з "Ніццою" весь свій кураж наче використали в своїх перших матчах. Після шикарних за результатом поєдинків першого туру, в турі другому в очній битві суперники розійшлись "сухим" миром, зберігши настрій своїх вболівальників на позначці "позитив".

"Метц" і "Нант" так жваво почали, що на страті розтратили чимало сил, дограючи поєдинок з думками не здобути щось більше, а не втратити те, що є. По одному балу – і то хліб.

Фото - uefa.com