Ліга 1. Підсумки першого кола. Частина перша

Перше коло 77-го розіграшу чемпіонату Франції показало, що ПСЖ буде непросто захистити чемпіонський титул. "Марсель", який в літнє міжсезоння пережив революцію і запросив на посаду головного тренера Марсело Бьєлсу, захопив лідерство в шостому турі і до кінця кола нікому його не віддав. Але у парижан конкурент не тільки "Марсель". З новим тренером прогресує Ліон. "Ткачі" серйозно зазіхають на місце в зоні Ліги чемпіонів і не збираються падати ниць перед признаними фаворитами. Розчаровує "Лілль", "Монако" вражає силою духу, а "Евіан" топчеться на місці. UA–Футбол підводить підсумки першої половини сезону французької Ліги 1, виділяючи основні характеристики учасників змагань.

ПРОРИВ

"Марсель"

"Марселю" були необхідні зміни. Елі Боп давно втратив контроль над командою, а сірий кардинал Жозе Аніго тільки ускладнював становище провансальців. В футболістів не було спільної ідеї, спільної мети. Серед гравців сформувалися окремі групки, кожна з яких діяла на полі в своїх інтересах.

Втім, зміни бувають різними. Бувають поміркованими, обережними, а бувають радикальними. Президент "Марселя" вирішив не церемонитись і запросив до команди тренера-революціонера, манера роботи якого полягає у швидкій зміні абсолютно всіх компонентів. Марсело Бьєлса, не признаючи ніяких авторитетів, швидко перебудував "Марсель" під атакуючу модель, використовуючи при цьому тих гравців, в яких був впевнений. Аргентинця не вибила з колії провальна трансферна політика клубу: жодна з кандидатур "Божевільного" керівництвом "Марселя" придбана так і не була. Натомість, Бьєлса отримав футболістів, з якостями яких не був знайомий і знайомитись не хотів.

Показово висловивши своє "фе" такій політиці, Бьєлса чудово впорався і з тими ресурсами, які дістались йому від попередників. "Марсель" яскраво виграв перше коло, пішовши на перерву з триочковим відривом від ПСЖ. В окремих матчах проти середняків і аутсайдерів південні діяли в ураганному стилі, але от проти рівних за класом суперників були проблеми. "Марсель" в очних зустрічах програв ПСЖ, "Монако" і "Ліону". То проблема, яка, втім, поки що – завдяки лідерській позиції "Марселя" - завуальована.

"Ліон"

Для "Ліона" ситуація в міжсезоння виглядала складною. Ремі Град, який ідеально підходив під вимоги Жан-Мішеля Ола, втомився витискати максимум в умовах, коли це робити складно, і вирішив відпочити. "Ткачі" в пошуках нового тренера звернули свою увагу на Юбера Фурньє – теж молодого, теж перспективного і теж амбітного.

"Ліон" Юбера Фурньє мав бути трохи іншим, ніж "Ліон" Ремі Гарда, але на практиці вийшло, що за ігровою філософією ці тренери дуже схожі. В складі команди продовжили шалено прогресувати молоді футболісти, покращилась атмосфера, спала напруга. "Ліон" не пройшов до групи Ліги Європи, тим самим зекономивши сили на чемпіонат. В ході десятиматчевої безпрограшної серії, яка припала на середину першого кола, "ткачі" крім всього іншого обіграли "Марсель" і "Монако", не програли ПСЖ. То стало переломним моментом в процесі становлення "Ліона" Юбера Фурньє. Колектив набрався впевненості і демонстрував дійсно зрілу гру.

Лідери "Ліона" вразили своєю працездатністю. І це при тому, що "ткачі" використали ще не всі свої ресурси. Мало грали Гуркюфф і Геззаль, зовсім не грав Греньє. Якщо "Ліону" вдасться взимку зберегти своїх лідерів і вилікувати травмованих, то в боротьбі за нагороди команда буде грізною силою.

"Бордо"

Працею Віллі Саньоля можна захоплюватися. Наставник без досвіду самосійної роботи очолив команду з історією, з принципами і амбіціями, але без реальних можливостей боротися за найвищі місця. "Бордо" ще за каденції Франсіса Жийо був командою-роботягою, яка вимагали від гравців максимальної самовіддачі в кожному поєдинку.

Відсутність внутрішніх резервів породжували чимало проблем. Нарешті, керівництво аквітанського клубу не витримало і відпустило Франсіса Жийо, який втомився бути рушійною силою і постійно відчувати на плечах шалений тягар відповідальності.

Прийшов Саньоль з завданням побудови нової команди і перевершив всі сподівання. Віллі отримав в склад кількох футболістів, які значно підсилили потенціал "Бордо" (Контенто, Ілорі, Палуа, Сала) і прекрасно реалізував себе в першому колі. Агресивна атакувальна гра жирондінців стала одкровенням майже для всіх суперників. "Бордо" наче заново народився, стартувавши в турнірі з чистого листа. Запорукою успіху колективу стала психологічна розкутість.

Але вболівальники "Бордо" не безпідставно хвилюються за майбутнє команди. Віллі Саньолю потрібно вдосконалюватися в плані тактичного ведення матчів (особливо показовий в цьому плані останній матч першого кола – провал в боротьбі з "Ліоном"), оскільки на одній психології довго триматися на високому рівні важко.

"Нант"

Команда Мішеля Дер Закаряна і минулого сезону була міцною, але тоді "канарки" не так яскраво виражали свій стиль футболу. Зараз "Нант" виглядає зрілою командою, котра вміє вести гру і котра не підлаштовується під суперників.

В "Нанта" теж відносно небагато внутрішніх ресурсів, однак сила "канарок" у вмінні раціонально розподіляти сили. Сім із восьми своїх перемог в першому колі колектив здобув з мінімальною різницею в рахунку. Та й навіть в тих поєдинках, в яких "Нант" не добивався позитивного результату, "канарки" не відступалися від свого малюнку гри.

Сьоме місце "канарок" з двоочковим відставанням від п’ятої позиції дозволяє вболівальникам "Нанта" розраховувати, що цей сезон буде найкращим для команди за останні одинадцять років (востаннє в десятці Ліги 1 "Нант" фінішував в сезоні 2004/05).

"Реймс"

"Реймс" влітку залишився без Юбера Фурньє, який бачився єдиним фактором, котрий допомагав залишатися шампанцям на плаву в бурхливому морі Ліги 1. З обмеженими фінансовими ресурсами, з посередніми футболістами "Реймс" фінішував минулого сезону на високій одинадцятій сходинці.

Логічно було чекати падіння шампанців, однак Жан-Люк Вассер – тренер без досвіду роботи на елітному рівні – вміло закрив роти всім скептикам. "Реймс" проявив себе як безкомпромісна, безстрашна команда, котра покладається на емоції і котра не зважає на думку критиків. "Реймс" дивував доволі сумбурним стилем. Бували матчі, в яких було важко визначити, в який саме футбол грають шампанці. Але при цьому "Реймс" раз за разом добивався результату і в підсумку завершив перше коло на дев'ятій сходинці.

РОЗЧАРУВАННЯ

ПСЖ

Справа не в турнірному становищі ПСЖ. Відіграти триочкове відставання від першого місця за 19 матчів другого кола при впевненій, самобутній грі – це нескладне завдання. Вся справа, власне, в тій таки грі.

ПСЖ виграв тільки десять поєдинків з 19 у Лізі 1 – тобто, майже кожен другий матч завершувався для ПСЖ невдачею. Додаємо сюди програш першого місця в групі Ліги чемпіонів і складний прохід друголігового "Аяччо" в Кубку ліги і маємо дуже невеселу картину для Лорана Блана. А все через психологічний стан колективу.

Ібрагімович, Матюіді, Сілва, Давід Луїс, Верратті та інші зірки ПСЖ, звісно, не розучились грати в футбол. Вони розучилися працювати на команду, діяти як один злагоджений механізм заради спільної мети. ПСЖ навіть у виграшних матчах бракувало спортивної агресії і злості, через що колектив дуже часто вигравав банально на класі. Але Ліга 1 турнір – де дуже багато впорядкованих суперників. І от натикавшись на той порядок, ПСЖ прогинався.

Все це болісно било по становищу Лорана Блана. Протягом першої частини сезону власниками ПСЖ уже підіймалося питання щодо звільнення француза, але команді вдалося в критичному моменті добитися результату і трохи зменшити напругу. Втім, коли наставник раз за разом на конференціях говорить про недостатню агресію, про психологічну слабкість своїх підопічних – це ненормально. Це шлях в нікуди як для тренера, так і для команди цього тренера. Хоча весь ліміт довіри Блан ще не використав.

"Ренн"

"Ренн" довго залишав відкритим питання, до якої ж категорії відносити команду: до команд-відкриттів, чи до команд-розчарувань. Після трьох заключних поєдинків першого кола все остаточно стало на свої місця: "Ренн" – це команда-розчарування.

Бретонці можуть похвалитися фінансовим добробутом, вельми хорошим підбором виконавців, амбітним і досвідченим тренером. Одним словом, всім, що потрібне для здобуття позитивного результату. Але того таки результату вперто немає.

Був період, коли "червоно-чорні" видали восьмиматчеву безпрограшну серію у Лізі 1, в ході неї обігравши "Лілль", "Монако", не програвши "Нанту". І була перемога над "Марселем" в Кубку ліги. Про "Ренн" заговорили як про команду, котра нарешті розкрила свій потенціал і набралася впевненості для боротьби за єврокубкові позиції. Втім, як яскраво "червоно-чорні" зійшли в зеніт слави, так само показово зайшли в тінь, остаточно впевнивши громадськість в тому, що покладати якісь надії на "Ренн" – справа дуже не благородна. Філіпу Монтаньо дуже важко; але він знав, на що йшов. Саме тренер відповідає за ту ситуацію, в якій знаходиться команда.

"Лілль"

Третє місце "Лілля" за підсумком сезону 2013/14 було проривом і сенсацією. Зважаючи на те, що команда не мала можливості підсилитися на ринку, а, навпаки, втратила одного зі своїх провідних футболістів (Саломона Калу), від "Лілля" чекали падіння і здачі позицій.

Але чекали не такого гучного провалу. "Лілль" зі старту сезону увійшов в русло, рухаючись по якому "доги" втрачали очки направо і наліво. Втрачали деколи в таких безглуздих ситуаціях, що на Рене Жирара було важко дивитися. Команда опустилась на позиції, з яких майоріли "перспективи" зони вильоту. Тільки під закінчення провальної боротьби в Лізі Європи "доги" прийшли трохи до тями і, сконцентрувавши всі свої сили на внутрішніх турнірах, вибралися з функціональної і психологічної ями. Кінцівка року "Ліллю" вдалася, але на старті і в середині першого кола було розгублено стільки очок, що "Лілль" мусив задовольнитися фінішем на 13-й сходинці.

"Монпельє"

Ролан Курбіс очолив "Монпельє" в минулому сезоні, коли команда була в жахливому стані і боролась за виживання. Наставник за відносно короткий час налагодив справи, ставши для Луї Ніколлена і вболівальників "Монпельє" героєм. Від "паладінів" в сезоні поточному чекали трохи більшого.

"Монпельє" не втратив своєї організованості, але лангедокці дуже часто нічого, окрім цієї організованості, суперникам не пропонували. В матчах, коли потрібно було проявити сміливість, атакувальний стиль, "Монпельє" обирав обережність за принципом "моя хата з краю". "Паладіни" забезпечили собі спокійне життя на друге коло, але не заклали основу, на якій можна було б будувати більш сміливі плани.

"Бастія"

Славна Корсика ризикує після втрати "Аяччо" втратити в елітному дивізіоні і "Бастію". На попереднього тренера корсиканців Фредеріка Антца молилися, тож у Клода Макелеле було непросте завдання – не розчарувати віддану армію вболівальників і заробити таку ж любов, якою користувався попередник.

Але легендарний в минулому півзахисник з самого початку зіштовхнувся з проблемами, які робили його не улюбленцем, а вигнанцем. Макелеле погано керував грою колективу, не знайшов підходу до підопічних, прирікши команду на боротьбу за виживання. В результаті, Макелеле не допрацював навіть до кінця першого кола.

"Бастію" тимчасово довірили двом спеціалістам зі структури клубу, але, незважаючи на певне покращення в плані гри, завершити перше коло за межами зону вильоту острів’янам й так не вдалося. Тепер в президента команди відповідальне завдання – знайти людину, яка зможе за відносно короткий час вивести "Бастію" з кризи.

Фото - uefa.com