Лілль - друга команда Франції, хоча в минулому сезоні він ледь не вилетів. Як так вийшло?

Метою натовпу номер один був Ніколя Пепе. Фанати прорвалися на поле і кинулися до футболіста, щоб з'ясувати стосунки. Люди в зелених жилетах одразу ж утворили лінію розмежування. Пепе намагався щось довести, але фанатам було все одно: вони проривалися крізь натовп стюардів.

Гравця встигли відвести в тунель, перш ніж йому прилетів джеб або аперкот. Інші футболісти пішли за ним. Комусь із них навіть дісталося по парі ударів руками і ногами, але, на щастя, вони не були смертельні. Найболючіше било усвідомлення того, що небезпека виходила від людей, які начебто повинні тебе підтримувати.

Це був березень 2018 року. Лілль щойно зіграв внічию з Монпельє і загруз в зоні вильоту. Фанати не впізнавали свій клуб. У політиці керівництва ніхто не бачив логіки і хоча б якоїсь концепції.

Зараз Ніколя Пепе коштує 80 млн євро. Принаймні, це мінімальна ціна, за якої Лілль згоден сідати за стіл переговорів. Кажуть, що футболіста хотів Шальке, але відмовився від ідеї, коли французи відхилили пропозицію Арсеналу в розмірі 50 млн євро. Для німців це фантастичні гроші.

Кожен свій гол 23-річний футболіст святкує прикладеною до вуха рукою, ніби вислуховуючи критиків його гри. В даний момент Пепе йде другим у бомбардирському заліку Ліги 1, програючи Кіліану Мбаппе всього два м'ячі. Сам же Лілль - друга найкраща команда Франції після ПСЖ.

Це все після того, як в минулому сезоні вони ледь не вилетіли.

Інтерес до футболу на стадіоні Лілля ніколи не був позамежним. З моменту відкриття в 2012 році 50-тисячна арена не зібрала жодного аншлагу.

Люди на французькому північному сході мріяли повернутися в 2011-й, коли Лілль зробив золотий дубль. Але перш за все це був останній сезон, в якому в Лізі 1 був хоч якийсь баланс - наприклад, в ПСЖ ще не було катарських грошей. Перше місце виявилося недосяжним для багатьох клубів, і Лілль скористався їх слабкістю.

При цьому Лілль витрачав на зарплату близько 620 млн фунтів. За даними Sportingintalligence, це менше, ніж у Бордо (643 млн фунтів) і Ніцци (915 млн фунтів).

В січні 2017 року Лілль прийшов Жерар Лопес, 47-річний іспано-люксембурзький інвестор, колишній власник команди Lotus Formula 1. Свій новий проект він назвав LOSC Unlimited і поставив перед ним високі цілі. «У наступному сезоні ми хочемо фінішувати в першій п'ятірці, потім - в першій трійці. А потім чому б не замахнутися на чемпіонський титул?», - ось так новий генеральний директор Лілля Марк Інгл описав бачення розвитку клубу.

На відміну від Лопеса, Інгл має багатий футбольний досвід. Будучи віце-президентом Барселони, він доклав руку до підйому каталонського клубу в 2000-х.

Разом з ним Лопес найняв ще одного важливого новачка - спортивного директора Луїса Кампоса, раніше технічного директора Монако. Інгл і Кампос влаштували презентацію і представили проект нового світового бренду. План простий: знайти прихований талант раніше конкурентів, розвинути його і перепродати за великі гроші. Інгл навал це «футбольним стартапом».

Але цей бізнес-план мало не привів клуб до провалу. Марсело Б'єлса лютував. Влітку йому поставили завдання зібрати дуже молоду команду - тобто не дали грошей на підписання імен.

Б'єлсі довелося піти, а Лілль опинився на передостанньому місці в турнірній таблиці. Ель-Локо публічно критикував Кампоса: «Неможливо просто зібрати команду без досвідчених гравців, які могли б підтримати молодь».

Б'єлса подав до суду на Лілль і зажадав виплатити йому зарплату, яка залишалася за контрактом (12,9 млн євро) і 5 млн євро за завдання шкоди його репутації. Лілль виграв справу, але все одно опинився на межі банкрутства.

Французькому футбольному фінансовому регулятору (DNCG) не сподобалися витрати Лопеса в Ліллі. Клуб отримав попередження. Йому потрібно було збалансувати дохідну частину, а щоб цього досягти - потрібно було отримати не менше 25 млн євро з реклами та трансферів. Інакше - пониження до другого дивізіону. Крім того, клубу заборонили підписувати нових гравців під час зимового трансферного вікна в сезоні 2017/18.

Завдяки зусиллям Крістофа Галтьє вдалося уникнути вильоту. Новий тренер рідко посміхається - тільки ворушить бровами. Він схожий на Еріка Кантона.

Але, що характерно, Галтьє відкрита, товариська і чуйна людина. Протягом семи з половиною років він очолював Сент-Етьєн. Коли він прийняв Лілль, а це означало, що команді слід було забути про видовищний наступальний футбол Марсело Б'єлси. Відтепер - гра суто заради очок. Лілль грав некрасиво, але став більш впевненим у собі. Цього було достатньо, щоб піднятися на рятівне 17-те місце.

Через вимоги регулятора почався великий розпродаж, який приніс клубу майже 70 млн євро. Пішов в тому числі і капітан Ібрагіма Амаду, який обійшовся Севільї в 15 млн євро. А ось на посилення клуб витратив всього 8,9 млн євро. 34-річний Хосе Фонте і 31-річний Лоїк Ремі повернули команді відсутній досвід.

Але це не означає зміну селекційного курсу - Лілль як і раніше віддає пріоритет молодим футболістам.

Жерар Лопес передав частину повноважень з пошуку нових гравців заснованій ним компанії Scoutly. Головне завдання скаутів - шукати недооцінених футболістів в екзотичних лігах. Так вони і натрапили на 21-річного Зекі Челіка, правого захисника з другого дивізіону чемпіонату Туреччини.

Навіть скуповуючи гравців в Лізі 1, Лілль усе робив правильно. Луїс Кампос за невеликі гроші створив атаку навколо Ніколя Пепе. Тріо Пепе, Джонататна Іконе і Джонатана Бамба французька преса називає «Біп Біп» - на честь Дорожнього Бігуна, героя американського мультсеріалу. 22-річний Бамба перейшов з Сент-Етьєна безкоштовно. 20-річний Іконе приїхав з Парижа за 5 млн євро.

З Галтьє Лілль навчився краще перемикатися між фазами і пресингувати. «Коли мова заходить про контратаки, Лілль - одна з найкращих команд в Європі», - сказав в листопаді Томас Тухель після того, як ПСЖ з працею зламав опір Лілля, перемігши з рахунком 2:1.

Багато клубів Ліги 1 стали копіювати підхід Лілля. Той в свою чергу безкоштовно підписав 19-річного Рафаеля Леао. Влітку він перейшов зі Спортинга і став незамінним. Для росту в 188 сантиметрів він швидкий, спритний і дуже небезпечний нападник. У матчах з командами, які щільно обороняються, такий футболіст стає дуже важливим елементом.

Якщо Лілль вийде в Лігу чемпіонів, профіт від участі в ній дозволить клубу утримати Пепе, можливо, ще хоча б на один сезон. З іншого боку, швидкий перепродаж - це лише фінансова стратегія Лопеса, тобто він працює як інвестор. У питаннях заміни проданим лідерам клуб повністю покладається на скаутську службу. Приклад Монако показує, що такий формат роботи не завжди приносить успіх.

Монако в даний момент знаходиться в зоні вильоту - де Лілль був рік тому. Фанати Лілля, враховуючи провали минулого сезону, скептично ставляться до Лопеса. Проте відносини між ними знову налагодилися. Пепе теж пробачив фанатам їх випад. Влітку у нього був шанс перейти в Ліон, але він вирішив залишитися - ніби знав, що Доги дадуть йому набагато більше.